Зі штрафами, але без результату. Які досягнення антибулінгового закону за рік

Майже рік тому, 19 січня 2019 року, в правовому полі України з’явилося поняття “булінг” і почали діяти положення так званого антибулінгового закону.

Через пів року дії цього закону, у липні 2019-го, я проводив його аналіз із впливу на суспільство. На той час помітні зрушення можна було побачити лише в частині каральних функцій – притягнення до відповідальності за випадки булінгу, в профілактиці ж цькування, закладеній у законі, жодних значних змін досягнуто не було. Зокрема, не був розроблений та затверджений передбачений законом порядок реагування на випадки цькування.

Чи змінилося щось у цій сфері за рік?

Нагадаю, що головним державним органом, який реалізує державну політику з протидії булінгу є Міністерство освіти і науки України. І тільки 28 грудня 2019 міністерство  розробило наказ від № 1646 “Деякі питання здійснення реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти”. Наразі наказ подано Міністерству юстиції України для проведення державної реєстрації.

Щодо профілактики булінгу, МОН розробило проєкт наказу “Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти”, проте цей документ зараз лише обговорюється, і немає жодних часових меж щодо його запровадження.

Обидва ці документи мали бути ухвалені ще навесні 2019 року, і їхня відсутність значно ускладнювала процес реалізації закону. Адже в закладів освіти виникало безліч запитань щодо того, як формувати плани антибулінгових заходів, виявляти випадки булінгу, інформувати про них, формувати комісії з розгляду таких випадків тощо.

Водночас попит на надання психологічних послуг для осіб, які зіткнулися з булінгом, залишається на високому рівні.

Так, за даними психологічної служби в системі освіти України, у  2018–2019 роках кількість звернень до працівників психологічної служби щодо протидії булінгу в закладах освіти становила 87 217 звернень. Водночас 29 922 були з боку батьків, 27 599 – з боку дітей, решта – з боку вчителів та інших зацікавлених осіб.

Зі значним запізненням запрацював і передбачений Законом “Про освіту” інститут освітнього омбудсмана, який серед іншого має отримувати скарги про випадки цькування, реагувати на них та ініціювати заходи із запобігання таким випадкам.

Утім, з моменту свого створення на початку листопада 2019 року до середини січня 2020-го Служба освітнього омбудсмана вже отримала 53 звернення щодо булінгу.

У відповідь на запит у Службі освітнього омбудсмана повідомили, що за цей час відреагували на 48 звернень, також для з’ясування обставин булінгу та ухвалення рішення про заходи реагування на нього працівники служби зробили чотири виїзди за місцем вчинення булінгу. Під час виїздів перевірялися факти, викладені в скаргах, працівники служби зустрічалися зі скаржниками, керівниками закладів освіти та представниками органів управління освітою.

Крім того, у службі звітують, що для запобігання булінгу та створення безпечного освітнього середовища провели чотири тренінги для учнів закладів середньої освіти. А в листопаді-грудні 2019 року служба ініціювала всеукраїнський флешмоб #ЗапитайДитинуПроБулінг, який підтримали батьки та педагоги. Також на сторінці освітнього омбудсмана в мережі “Фейсбук” було оприлюднено низку публікацій з порадами юристів та психологів на такі теми: як розмовляти з дитиною про булінг; як розпізнати ознаки дитини, яка потерпає від булінгу або яка сама є булером; що робити, якщо кривдником є вчитель тощо.

Серед позивних змін можна назвати й те, що положення антибулінгового закону про профілактику та запобігання цькуванню стали поштовхом для подальшого розвитку і поширення шкільних служб порозуміння (ШСП).

ШСП – це команда підготованих старшокласників-посередників (медіаторів), які допомагають своїм одноліткам розв’язувати конфлікти мирним шляхом, використовуючи в роботі відновні практики – медіацію, коло ухвалення рішень. Роботу ШСП організовує координатор, зазвичай психолог чи соціальний педагог, який пройшов підготовку і володіє знаннями та навичками з організації та керування ШСП. Діяльність таких служб покликана формувати безпечну атмосферу в навчальному закладі, тож є важливим кроком для профілактики булінгу.

Загалом, згідно з інформацією, наданою Інститутом модернізації змісту освіти, за 2018–2019 навчальний рік в Україні було створено 635 служб порозуміння. Найбільше – на Вінниччині (170 служб), проте є області, в яких не функціонує жодної служби. У результаті функціонування служб було надано 90 918 послуг.

І на останок розглянемо ситуацію з покаранням.

За рік працівники поліції склали 352 адміністративних протоколи за булінг, що вказує на зменшення темпів складання протоколів у другій частині року. Адже, нагадаю, лише за перше півріччя був 221 такий протокол. Тенденція “лідерів” серед регіонів залишилася без змін: найбільше склали протоколів у Київській області – 58, далі Миколаївська та Тернопільська – 28.

Своєю чергою, протоколи скеровують у суди, де їх розглядають по суті, і якраз тут статистика дуже цікава. Так, за рік розглянуто 222 протоколи, з них визнано провину 132 осіб, а виправдано – 90. Це свідчить про те, що працівники поліції в 40% випадків складали протоколи, які надалі не мали перспектив із притягнення до відповідальності винної особи.

У 109 справах про булінг суди наклали грошове стягнення загалом на суму 109 188 грн, водночас сплачено тільки 19 077 грн, що дорівнює 17%.

Такі показники свідчать про те, що працівники поліції не приділяють уваги питанням оформлення адміністративних справ, а грошове стягнення як вид покарання взагалі вкрай низьке.

Крім того, під час обговорення першого року реалізації закону щодо протидії булінгу в Мін’юсті освітній омбудсман Сергій Горбачов розповів, що керівники закладів освіти продовжують приховувати випадки булінгу, незважаючи на передбачену законом відповідальність за це.

Тож, напевно, визнання на державному рівні існування булінгу, введення цього терміна в правове поле і визначення булінгу як правопорушення і є одним з основних досягнень згаданого закону за рік. Адже в інших частинах наявний стан речей нівелює не тільки профілактику булінгу, а й притягнення до відповідальності, що фактично вказує на те, що положення закону не діють так, як мали б.

Анатолій Пазичук, юрист, експерт Українського інституту з прав людини