Вишиванки під Білим домом: як люди у США підтримують Україну і на що це впливає
Сьогодні у Сполучених Штатах Америки в будь-якому селищі можна побачити вияви підтримки України. Йдеться як про загальний вияв прихильності, так і про громадські акції щодо дотримання прав людини, зокрема на окупованих територіях.
Коли за кордоном бачу українські прапори, то моє серце починає калататися швидше. А особливо в ці часи, коли Україна так потребує міжнародної підтримки. У квітні я мав майже тритижневу поїздку навчальними закладами США з презентацією перекладу на англійську моєї воєнної прози під назвою “Репортер Волковський”.
Ознаки підтримки України у США можна побачити досить часто. Скажімо, на будівлі штаб-квартири автомобілебудівної компанії Ford неподалік від Детройта у штаті Мічиган тривалий час майорів великий український прапор. Та й загалом, їдучи між містами, то там то тут бачиш українські прапори. Мініатюрна статуя Свободи біля французького посольства також загорнута в український прапор.
В селищі Гілсборо штату Вірджинія, яке розташоване вздовж траси, наші прапори висять один за одним. А на в’їзді зустрічає велике слово “hope”, тобто “надія”, вирізане чи то з пластику, чи то з дерева і пофарбоване в синьо-жовте. Мешканці селища так виявили солідарність з Україною, провели масове шоу і зібрали 30 тисяч доларів допомоги для України. Про це мені розповів його мер Роджер Венс, якого я зустрів просто на сходах мерії.
Коли я підійшов до Білого дому, то перед його брамою побачив ланцюжок людей, частина з яких була вбрана у вишиванки, і всі мали або прапори України в руках, або одяг в синьо-жовтих кольорах. Звісно, там були активісти українського походження. Колишня дніпровка Надія Шапоринська розповіла мені, що так громадська організація US-Ukrainian activists проводить безперервну акцію.
Сама Надія у США з 1999 року. Коли почалася широкомасштабна агресія Росії, вона залишила своїх учнів, яких навчала гри на фортепіано, і влилася в рух підтримки України.
Учасники акції стоять з плакатами, на яких щодня викладені актуальні заклики щодо надання Україні відповідної допомоги. Одразу після 24 лютого 2022 року це були вимоги поважати Будапештський меморандум, в якому підписанти запевнили повагу до територіальної цілісності України в обмін на добровільну відмову від ядерної зброї. Потім були вимоги закрити небо над Україною, надати ракетні системи “Хаймарс” – зміна гасел відбувається в залежності від зміни порядку денного.
Серед вимог захистити країну в цілому значну частину складають й акції, присвячені правам людини. Надія розповіла мені, як, приміром, у травні 2022 року US-Ukrainian activists приєдналися до організації “Жінки за Україну” і провели під російським посольством акцію проти зґвалтувань російськими окупантами українських жінок. Вона відбулася після того, як були визволені території навколо Києва і стала відомою шокуюча інформація про злочини, які там чинили російські військові.
Надія згадала, що жінки-учасниці були одягнені в білий одяг, розфарбований червоною фарбою, яка символізувала кров.
“Наша мета полягала в тому, щоб порушити бар’єр мовчання та висловити ганьбу виконавцям цих жахливих злочинів. Сьогодні на окупованих Росією територіях України російські солдати здійснюють масові сексуальні насильства над жінками, чоловіками та дітьми. Викрадення та тортури через сексуальне насильство в масових масштабах показали, що протягом останніх кількох тижнів війни вони є навмисною політикою російських загарбників”, – йшлося в повідомленні з нагоди акції.
Учасники тієї акції закликали встановити винних у цих злочинах та притягнути їх до відповідальності, незалежно від строку давності.
У акціях під Білим домом беруть участь не лише українці, але й американці. Так, чоловік, на ім’я Роберт Гарвей, розповідає, що його мама походить зі Східної Німеччини. Вона була громадянкою НДР, яка перебувала під контролем Радянського Союзу. Він з перших вуст знає про те, як драконівський радянський режим розчавлював людські права. Він знає, що нині Росія те саме робить в Україні, тому він приходить до Білого дому, щоб взяти участь в акціях протесту проти російської сваволі.
16 квітня на річницю звільнення Бучі US-Ukrainian activists під Білим домом провели акцію, під час якої нагадали про злочини росіян в цьому місті. Вони назвали це геноцидом і вимагали створити “спеціальний трибунал, який матиме юрисдикцію для розслідування та притягнути до відповідальності за злочин агресії як злочин, який є причиною десятків тисяч воєнних злочинів, скоєних російськими військовими в Україні”.
Надія каже, що їхня діяльність допомагає формувати громадську думку у США. І це дуже важливо, адже політики там дуже чутливі до громадської думки.
В офісі фонду United Help Ukraine, який організували вихідці з України і який підтримав мою презентаційну поїздку, я побачив ящики з гуманітарною допомогою, яка надійшла з різних кінців США. Там також стояла картина із зображенням відомих боксерів братів Кличків. Голова фундації Марина Байдюк розповіла мені, що вони планують виставити картину на аукціон і зібрані кошти пустити на допомогу Україні. Фонд допомагає Україні, що воює, у найрізноманітніших сферах – від постачання автомобілів військовим до гуманітарки цивільним.
Коли стався підрив Каховської ГЕС, я зайшов на профіль Марини Байдюк у фейсбуку і побачив, що реакція була миттєвою. 8 червня Марина опублікувала фото вантажівки, куди складали ящики з гуманітарною допомогою постраждалим від затоплення. “Генератори, павербанки, медичні засоби, ковдри, матраци та інша гуманітарна допомога вже в дорозі”, – написала вона. Фундація зібрала майже 25 тисяч доларів пожертв для допомоги потерпілим від наслідків підриву ГЕС.
Перебуваючи в США, я не збирався висвітлювати цю тему. Але вона сама знайшла мене. Мені здається, що враження про ставлення та діяльність простих людей вагоміші, ніж справи політиків, про які я читаю в ЗМІ. Позиція звичайних людей – це та справа, до якої політики дуже ретельно прислухаються. І поки прості люди діють – Україна матиме підтримку, інтереси українців і їхні права будуть захищені.
Юрій Луканов, журналіст, письменник