Трикутник рівності

Дата: 18 Листопада 2016 Автор: Лариса Кобелянська
A+ A- Підписатися

Це тільки у Біблії світ творився кілька днів, а в реальному житті на творення навіть невеликої позитивної зміни часом потрібні довгі роки… А на руйнування?

Однієї години 17 хвилин вистачило вчора Верховній Раді на руйнування напрацювань десятків експертів і спеціалістів. Та головне – очікувань десятків, сотень тисяч і, навіть, мільйонів людей. Бо нератифікація Стамбульської  конвенції – це незахищені жінки, діти і… чоловіки… Так, так…

Хоча і говорили переважно про дітей і жінок, та прямо, чи опосередковано її положення й ті зміни, які мали відбутись у законодавстві, дотичні до всіх. Та натомість у Верховній Раді сталось… примірювання таких собі українського штибу “скрєп”…

Учорашній день склався так, що ні почути, ні побачити “наживо” засідання мені не вдалося. Та може це і добре, бо читання стенограми не відволікало на спостереження, а свідомість блокувала емоційність… Шкода лише, що вже всі красномовні висловлювання розібрані на цитати, розставлені крапки у потрібних “і”…

Але це той випадок, коли  повторитися – не гріх, гріх – промовчати…

То ж ближче до “першоджерел”:

Щоразу призиваючи ім‘я Бога до зали, депутати лякали український люд вбивством Української церкви, української духовності, української ідентичності, українських традицій, нав’язуванням чужинські цінності (аж ніби не вони цілком реальними неукраїнського походження грішми, авто та годинниками понабивали свої далеко не аскетичних розмірів “келії”).

Дискусія з питання “питання ґендеру” по рівню обізнаності, загальної освіченості і ерудованості явно не витягувала вище, ніж на початковий клас ЦПШ (враховуючи можливу необізнаність, розшифрую: церковно-приходська школа). Найпобожніші найрадикальніші члени (так, ніби ніколи не торгували собою, як ті повії) тільки за участі духовенства готові говорити про етичні норми (ото ж бо цікаво, у чому такому “етичному” вони тому духовенству сповідуються по неділях, як то належить істинним?…). І чи посмієте тепер глузувати  над чиїмось “скрєпами”? Чим ви кращі? Чи інші?

А хто ще почав рахуватись з “позицією церков”? – Правильно: професійні комсомольці! То не біда, що запізно народились і не встигли зайняти гідні комсомольські пости, – та це не завадило їм очолювати такі собі Нацради молодіжних організацій, аби згодом евакуюватися з “Нових генерацій” до регіонів.

До честі наших депутаток – вони дійсно намагалися вирвати у цих “захисників моралі” право людини на захист від насильства. Та їх було замало (тепер зрозуміліше стає, навіщо потрібне паритетне представництво?).

Пошуки компромісу у цьому публічному розп‘ятті “ґендеру” було дійсно “відхрещуванням”. І болісно нагадувало пошук компромісу майже 12 років тому в тій же залі… Тоді здали квоти… Але поняття “ґендер” внесли у Закон і вперше – у законодавство. І серед ночі пані Віра Агєєва доводила комусь з приймальної “самого” Голови, що писати це слово потрібно саме через “ґ”, а вони потерпали і від самого “ґендеру”, і від його “ґ”…

Хто думав тоді, що за 12 років з тієї ж трибуни будуть божитись, що “вороже слово” вилучать вже з наступного закону.

…Враження від виступів декотрих з депутатів таке, що вони були ну не менше, ніж під “навіюванням”. Бо як ще пояснити, що парламент країни, яка кров‘ю виборює своє право бути європейською країною, готовий сьогодні знову загнати своїх жінок у славнозвісний трикутник: дім – діти – церква? Та й апеляція до української  духовної “обраності” на такій тонкій межі… Ой, панове, побійтесь Бога: на подібних ідеях і не такі обломилися….

Так кажете, що будете “пильно стежити”, аби там всякий “ґендер” не був представлений у парламенті?

Так от, любі наші, знайте: це ми тепер стежитимемо, аби ви не були представлені ні у якому наступному парламенті.

Лариса Кобелянська, координаторка Громадської ради з ґендерних питань при МФО “Рівні можливості”

Фото з фейсбук Ірини Суслової

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: