Світ має перестати імітувати санкції проти Росії, інакше буде нова глобальна війна
Моніторингова група Інституту чорноморських стратегічних досліджень досліджує тематику санкцій проти Росії відтоді, відколи їх ввели вперше, тобто вже восьмий рік. Час підсумувати, де зараз знаходиться світова санкційна політика, з філософського, так би мовити, погляду.
Адже санкційна політика у зв’язку з російською агресією є унікальною. До прикладу, через окупацію частини Грузії не було і немає жодних санкцій. Грузини через це нам заздрять. Але це не означає, що тему санкцій не можна обговорювати чи критикувати з метою покращення санкційної політики.
Адже сьогодні санкційна політика є дуже непослідовною. І саме у той час, коли ми готуємо й просуваємо новий санкційний пакет.
Давайте пригадаємо, у березні 2014 року за першу кримську резолюцію Генасамблеї ООН та кримські санкції через незаконну окупацію Росією Кримського півострова голосували 100 країн. Та згодом кількість країн, що голосують за кримські резолюції, поступово зменшилась до 52. А на наш саміт 23 серпня приїдуть лише 32 країни. Це небезпечна тенденція, наприкінці якої стоїть війна.
Це означає, що емоційно 2014 року ця сотня країн ухвалювала рішення, бо там були обурені порушеннями основ міжнародного права в цивілізованому світі. А потім ці цінності поступилися місцем прагматиці. Тому що вже сотню років світ послуговується так званою реальною політикою (нім. Realpolitik)і . Але наразі ця реальна політика має російський присмак. Тобто для цих близько 70 країн їхні прагматичні, тобто бізнесові або політичні інтереси співпраці з Російською Федерацією стали вищими, аніж цінності цивілізованого світу.
Андрій Клименко. Фото: Микола Мирний, ZMINAЯ закликаю наших українських експертів, урядовців, парламентарів та дипломатів виносити цю проблему на порядок денний світу, бо у кінці цього війна. Путін не зупиниться.
У цивілізованому світі переважно вважається, що мета санкцій – змінити політику держави, на яку накладаються санкції. Та це не cпрацьовує у випадку тоталітарних режимів. Чи змінилася під санкціями політика Північної Кореї, Ірану? Так само й політика Росії теж не зміниться, бо це майже тоталітарна держава. Вона лише використовує санкції, щоб консолідувати населення навколо диктатора та його правлячого клану.
Це не означає, що санкції необхідно знімати. Санкції діють. Я рекомендую почитати наші дослідження на цю тему, щоб зрозуміти, як сильно вони діють. Просто ми повинні розуміти, що хоч санкції і не змінять політики цих режимів, їхня справжня мета полягає в тому, щоб максимально знизити спроможність Росії вести агресивні війни. Йдеться про оборонний сектор, приладо- та суднобудування, космічну й ракетну галузі, дослідницькі інститути, їхніх постачальників техніки, обладнання тощо.
Крім того, максимальний тиск має бути не на фізичних осіб, а на юридичних осіб. Ми бачимо, що багато країн, які не хочуть руйнувати свій бізнес з Росією, не накладають санкції на російські підприємства, які співпрацюють з їхніми вітчизняними підприємствами. Натомість вони накладають санкції на фізичних осіб.
Наприклад, всі пам’ятають, як 2018 року Росія захопила наші катери та буксир у Керченській протоці. Тоді почали говорити про серйозні Азовські санкції. І ми брали участь у цьому процесі, пропонуючи санкції стосовно російських портів в Азовському морі тощо. Але закінчилося це накладенням санкцій на 7 російських капітанів та адміралів першого рангу, які керували та керують береговою охороною ФСБ Росії. Це був просто плювок, адже тим адміралам та полковникам п’ять років тому Володимир Путін заборонив мати активи за кордоном, їздити за кордон у відпустку, вчити там дітей.
Це імітація санкцій. Це необхідно змінити. Якщо ми цього не зробимо, ми не зможемо зупинити війну.
У нас є лише два шляхи визволення Криму – або військовий, або санкційний. Той, хто не хоче накладати санкції, об’єктивно робить свій внесок у локальний або низку локальних конфліктів, які можуть перерости у нову глобальну війну. Цивілізований світ має це усвідомити та серйозно оновити свою санкційну політику відносно агресії РФ.
Андрій Клименко, керівник Інституту чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор інтернет-видання BlackSeaNews
Записано з виступу під час установчого форуму Експертної мережі “Кримської платформи” 6 серпня 2021 року.
