Що може зробити Україна, аби зарадити смертям на КПВВ

Дата: 22 Січня 2020 Автор: Левон Азізян
A+ A- Підписатися

Сьогодні сталася чергова трагічна смерть під час перетину лінії зіткнення на КПВВ “Станиця Луганська” – помер чоловік 84 років. З 1 січня 2019 року я веду сумну статистику, фіксуючи кількість померлих під час спроби перетину лінії зіткнення. З урахуванням сьогоднішнього випадку я зафіксував уже 40 смертей. Кожен із цих випадків має конкретну долю, конкретну історію трагедії, конкретних родичів та друзів померлих.

Я хотів би поділитися власними думками з цього приводу, аби сприяти кращому розумінню проблематики й того, що необхідно зробити для поліпшення ситуації. 

За яких обставин померли ці люди 

З-поміж 40 загиблих 32 людини померли за станом здоров’я, шестеро людей загинули в ДТП, що сталося неподалік КПВВ “Мар’їнка”, двоє загинули під час наїзду транспортного засобу на вибуховий пристрій у “сірій зоні” між КПВВ “Новотроїцьке” та смт Оленівка, яке перебуває поза контролем уряду. Тобто в 4/5 випадків з природних причин загинули люди, яким якщо і варто було кудись виходити з дому, то хіба що до медичних закладів.

Ким були загиблі

35 померлих з 37, чий вік встановлено, – це люди від 60 до 89 років, лише одній людині було 56. Єдиний випадок смерті молодої людини стався під час ДТП – загинув 31-річний водій транспортного засобу. Такі дані показують: в абсолютній більшості випадків помирають пенсіонери, а відсутність смертей серед людей віком 90 та більше років свідчить не про їхнє міцне здоров’я, а про те, що вони вже навіть і не намагаються перетинати лінію зіткнення та не отримують належних пенсійних виплат. 

Де вони померли

Найбільше людей померло, перетинаючи лінію зіткнення через Станицю Луганську, – зафіксовано 14 випадків. Під час перетину через Майорське померло 11 людей, через Мар’їнку – 10 (з них шестеро загинули в ДТП), через Новотроїцьке – п’ятеро (з них двоє загинули від вибухового пристрою). Єдиним коридором, де не було зафіксовано жодної смерті за цей період, є напрямок Маріуполь – Тельманове / Бойківське, через Гнутове.

Рівно два місяці тому завершили будівництво пішохідної секції мосту біля Станиці Луганської. Це суттєво полегшило перетин ділянки для літніх людей. Утім, попри це вже після відкриття мосту лише за два місяці на цьому коридорі сталося три смерті. Це вкотре підтверджує кричущу недостатність одного-єдиного пішохідного коридору в Станиці Луганській на всю область.

З-поміж 40 випадків смерті 22 зафіксовано на контрольованій урядом території, cім – у “сірій зоні” та 11 – на окупованій території. На жаль, у мене немає обґрунтованих підстав вважати, що на неконтрольованій урядом території смертність є вдвічі меншою. Ймовірною причиною такої різниці в пропорції є майже повна відсутність джерел інформації на неконтрольованій урядом території, де кількість гуманітарних акторів та ЗМІ є обмеженою.

Якої статі були померлі

Це питання, на перший погляд, може здатися неважливим або ж навіть зайвим. Водночас у розрізі постійного наголошення гуманітарним організаціям про світові критерії вразливості (які не завжди враховують місцевий контекст) та необхідність більшої уваги одній статі, зменшується увага до іншої.

Я просто надам статистику, висновки робіть самі: з 32 людей, які померли під час перетину лінії зіткнення за станом здоров’я, було 27 чоловіків та п’ять жінок. 

Висновки

Більшість померлих є пенсіонерами літнього віку, яких до важкої подорожі на контрольовану урядом територію спонукає відсутність засобів для існування. Найчастіше люди помирають під час перетину лінії зіткнення через Станицю Луганську – 35% усіх зафіксованих смертей. З п’яти транспортних коридорів він є єдиним пішохідним (транспортним засобом перетин не передбачено) та єдиним, який функціонує в Луганській області (решта транспортних коридорів – у Донецькій області).

Що можна зробити, аби зарадити смертям

Запровадити для мешканців неконтрольованих урядом територій процедуру для отримання належних їм пенсійних виплат. Наразі держава фактично примушує цих людей реєструватися та набувати статусу внутрішньо переміщеної особи, якими вони не є.

Змінити частоту відвідування контрольованої урядом території з одного разу на 60 днів, на один раз на шість місяців. Для пенсіонерів, які хочуть виїхати за кордон, держава передбачає можливість отримувати пенсію за шість місяців наперед. Водночас для мешканців власної території умови є значно суворішими.

Зараховувати як ідентифікацію та доказ відвідування контрольованої урядом території факт проходження пенсіонером прикордонного контролю з фіксацією в системі “ГАРТ-1”. Зараз, наприклад, інформації про відсутність пенсіонера на контрольованій територій у відповідний проміжок часу, яка заноситься до бази “АРКАН”, достатньо для того, щоб припинити пенсійні виплати. Тож за таким самим принципом інформація про проходження пенсіонером перевірки документів на КПВВ із системи прикордонного контролю “ГАРТ-1” має давати підстави для продовження виплат. Це, зокрема, дозволить людям не стояти в чергах до Ощадбанку для проходження процедури ідентифікації, тобто підтвердження того, що вони живі.

Відновити пасажирське залізничне та автобусне сполучення. Аргументом того, чому це неможливо, часто називають небезпеку для подорожніх – через скупчення в разі обстрілів. Натомість відсутність серйозних інцидентів на транспортних коридорах через лінію зіткнення довело, що за бажання сторони можуть домовлятися та виконувати ці домовленості, а скупчення людей і легкових автомобілів є не менш вразливим під час обстрілів. 

Відкрити автомобільні та залізничні транспортні коридори, особливо в Луганській області. Держава має відігравати в цьому питанні проактивну роль, якщо вона дійсно зацікавлена в спрощенні умов перетину лінії зіткнення.

Скасувати дозвільну систему, яка є чинником корупції в разі будь-яких проблем з дозволом (сплив терміну дії, описка, необхідність змінити інформацію в дозволі) та існування якої суперечить логіці й здоровому глузду, оскільки для перетину державного кордону (навіть через Росію) дозвіл не вимагається.

Встановити адекватні туалети та забезпечити регулярну роботу медичних співробітників і карети швидкої допомоги на всіх КПВВ. Я наведу лише один приклад. Пенсіонери з неконтрольованих урядом районів Луганської області вимушені займати чергу та стояти в ній посеред ночі для того, щоб устигнути якомога швидше пройти всі процедури, отримати належні їм пенсійні виплати та повернутися додому цього ж дня. А через відсутність нормальних туалетів (навіть платних) у Станиці Луганській літні люди часто перед поїздкою нічого не їдять та не п’ють, через що багато хто втрачає свідомість, а деякі, на жаль, помирають.

Можливо, хоча б хтось, від кого залежить бодай щось найменше, почує мій голос того, хто волає в пустелі. Я розумію, що смерть кожної людини є індивідуальною трагедією для родичів та друзів. Врахування цих випадків в узагальненій формі в жодному разі не має на меті знехтувати чиїмось особливим випадком. Навпаки, метою публікації є формування висновків на помилках, через які сталися ці смерті, та можливість висловити зауваження і пропозиції для того, щоб їх виправляти та мінімізовувати ризики їхнього повторення в майбутньому. 

Левон Азізян, правозахисник 

Текст опубліковано з дозволу автора. Оригінальна публікація розміщена на приватній сторінці автора у фейсбуку і відображає його особисту позицію. 

 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: