Що готують депутати Верховної Ради України для постраждалих від війни?

Дата: 28 Червня 2023 Автор: Марія Красненко
A+ A- Підписатися

Протягом лютого-липня 2023 року триває дев’ята сесія Верховної Ради поточного, дев’ятого скликання. Це означає, що зовсім мало часу залишилося для ухвалення важливих законодавчих ініціатив і відхилення тих, які точно не мають права на життя. Обидві категорії є і серед ініціатив, спрямованих на захист прав постраждалих від збройної агресії Росії проти України, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Лише цього року було зареєстровано щонайменше 30 законопроєктів у зазначеній сфері. З початку ж повномасштабного вторгнення на розгляд парламенту надійшло понад 150 таких проєктів. Проте лише одиниці з них були підтримані в залі та в кінцевому результаті набули чинності. Й цьому є свої логічні причини.

На що спрямовані ініціативи

Протягом останніх років ми з колегами на систематичній основі готуємо “Дорожню карту законопроєктів”, яку надалі скеровуємо депутатам та депутаткам для подальшого з ними обговорення. Логіка карти дуже проста й охоплює три зони за схемою світлофора, де “зелена” – підтримка, “жовта” – необхідність доопрацювання, а “червона”, відповідно, потреба у відхиленні. Всі ці роки саме зелена залишається найменш наповненою.

Слід констатувати, що законодавці цієї сесії врегулювали питання реалізації механізму компенсації за зруйноване та пошкоджене майно, реєстрації / декларації місця проживання на ТОТ, а також ухвалили зміни в доступі до безоплатної правової допомоги. Звісно, щодо змісту і їхнього впровадження можна дискутувати, однак це окрема велика тема, і навіть не одна. Проте ще більшої уваги заслуговують ті ініціативи, які залишаються проєктами. Адже частина з них, звісно та, яка в зеленій зоні, потребує ухвалення без затягування. Йдеться про вдосконалення норм щодо відповідальності за окремі види злочинів (насамперед колабораціонізм), особливостей нарахування процентів за кредитами в умовах воєнного стану, особливостей державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися в окупації.

Попри прагнення законодавців дати відповіді та передбачити механізми компенсації шкоди, завданої життю і здоров’ю потерпілих та їхньому майну, посилити захист дітей, передбачити додаткові пільги та гарантії для переселенців такі дії не мають комплексного характеру напрацювань.

Популізм та відсутність фінансового обґрунтування

Не секрет і зовсім не новина, що не всі законопроєкти бувають якісними або не всі будуть підтримані через їхнє авторство. Також, на превеликий жаль (хай би як ініціатори це відкидали), частина законопроєктів є суто популістичними й спрямованими на виборців навіть в умовах воєнного стану і відсутності близької перспективи виборів.  Такі законопроєкти не містять чіткого механізму реалізації, не визначають права та гарантії, часто не враховують попереднього досвіду і вже наявних стратегічних напрацювань та досліджень. Якщо спростити – то їхнє ухвалення суттєво стану речей не змінить, а іноді може й погіршити в довгостроковій перспективі.

Водночас ті самі законопроєкти можуть не мати фінансового обґрунтування. Звісно, мені хотілось би жити у світі, де кошти не відіграють ролі й вони не потрібні, або в країні з бюджетом, який дозволяє реалізацію всього ухваленого. Проте наразі це не так. Тому є не достатнім, наприклад у питанні забезпечення безкоштовного проїзду, зазначити “не потребує бюджетних витрат”.

Разом з тим зроблю примітку загального характеру. Відсутність коштів чи їхня обмежена кількість не може бути підставою обмеження прав і передбачених законом гарантій. Це лише означає необхідність пошуку джерел коштів, зокрема шляхом залучення міжнародної допомоги, допомоги від приватних фізичних і юридичних осіб тощо. Бюджетний кодекс має варіанти.

Однак це слід враховувати саме на етапі підготовки законопроєкту, адже інакше, без обґрунтування або пропозицій змін, він просто не пройде оцінювання. Тут також зазначу, що висновки до проєктів надаються головним науково-експертним управлінням та за результатом бюджетної експертизи, щодо європейської інтеграції.

Як висновок

Попри розуміння того, що ми живемо в умовах воєнного стану, важливим є максимальне дотримання процедурних питань. Проведення обговорень і консультацій для підготовки й подання якісних документів, консолідація зусиль тільки прискорить їхнє проходження і знімає навантаження, скоротить час.

Водночас важливими є розроблення та ухвалення тих ініціатив, які вже сьогодні є необхідними й на які очікують люди. Ініціатив, які забезпечать злагоджену політику відновлення та реінтеграції. Й над цим слід працювати як сьогодні, так і під час наступної сесії парламенту.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter