П’ять важливих позитивних наслідків скасування вільної економічної зони “Крим”

Дата: 02 Липня 2021 Автор: Альона Луньова
A+ A- Підписатися

Першого дня липня Верховна Рада України на позачерговому засіданні ухвалила історичне рішення про припинення існування вільної економічної зони “Крим” та внесення змін до законів, що мають врегулювати низку питань у податковій, митній сферах, а також визначити особливості економічних відносин на тимчасово окупованій території. 

ВЕЗ “Крим” існувала з вересня 2014 року, і очевидно, що її поява вже після окупації Криму суперечила загальній логіці створення вільних економічних зон, метою яких, відповідно до закону, є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг тощо. Жодних подібних цілей не було і не могло бути досягнуто в умовах окупації. Натомість запровадження особливого режиму ВЕЗ у Криму призвело до масових та систематичних порушень прав мешканців півострова. 

Саме тому скасування закону про ВЕЗ “Крим” було однією з основних вимог правозахисних організацій до Верховної Ради України. Не дивно, що правозахисники дуже схвально поставилися до реєстрації та, зрештою, ухвалення пакета законопроєктів, які, з одного боку, припиняють існування такої ганебної фікції, як вільна економічна зона на окупованому Росією півострові. А з іншого – врегульовують питання відновлення прав кримчан з одночасним збереженням та посиленням наявних обмежень для провадження бізнесу в Криму, бо вони є важливим елементом санкційної політики України.

Спробуймо розібратися, якими є наслідки скасування ВЕЗ “Крим” для мешканців тимчасово окупованої території. 

1. Відновлення статусу резидентів України для мешканців Криму. Статус “нерезидентів” для кримчан став найбільш наочним наслідком запровадження режиму ВЕЗ “Крим” на тимчасово окупованій території. Хоча закон прямо не передбачав такого обмеження, Національний банк України власною постановою ще 2014 року ввів спеціальні норми щодо застосування валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території ВЕЗ “Крим”. Через це тривалий час громадяни України, які мали кримську реєстрацію, не могли відкрити банківські рахунки та отримувати послуги на підконтрольній уряду України території (спочатку взагалі, а потім – без оформлення довідки про взяття на облік ВПО). Ці обмеження були зняті НБУ лише в березні 2020 року. Але в податковій та митній сферах кримчан продовжували вважати “нерезидентами”. Це призводило до того, що в разі продажу чи обміну об’єктів нерухомого або рухомого майна, прийняття спадщини особами, які мають реєстрацію місця проживання на території Криму, ці доходи оподатковуються за завищеними ставками для нерезидентів. Після ухвалення законопроєктів про скасування ВЕЗ “Крим” кримчани знову вважаються резидентами у всіх сферах, зокрема податковій.

2. Суттєве спрощення порядку перевезення речей через адміністративний кордон з тимчасово окупованим Кримом. Зі скасуванням ВЕЗ “Крим” на перетин адміністративного кордону з тимчасово окупованою територією припиняють поширюватися норми Митного кодексу України, зокрема статті 370, що визначає фактично вичерпний перелік речей, які можна перевозити через адміністративний кордон. Окрім того, що цей перелік є застарілим (наприклад, він передбачає, що можна провозити один переносний радіоприймач, одну друкарську машинку тощо), сама логіка існування певного списку дозволених речей суперечить здоровому глузду та не відповідає потребам жителів окупованої території. Тому підтриманий учора законопроєкт 5502 визначає, що замість списку дозволених буде визначений перелік і обсяги (вартість / вага / кількість) обмежених або заборонених до переміщення речей. Такий список визначатиме Мінреінтеграції, як це вже зроблено для перетину лінії розмежування на сході. 

3. Усунення законодавчих умов щодо обміну персональними даними пенсіонерів, які мають зареєстроване місце проживання в Криму, з органами влади країни-агресора. Так, залишається норма про те, що виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Проте вилучається законодавча вимога щодо необхідності підтвердження, що пенсіонер, який має зареєстроване місце проживання в Криму, не отримує пенсію від уповноважених органів Російської Федерації. Існування такої норми зараз призводить до обміну персональними даними Пенсійного фонду України з країною-агресором та є підставою у відмові в нарахуванні пенсійних виплат для громадян, які більшість життя працювали та сплачували податки й збори на території України. 

4. Забезпечення доступу кримчан до безоплатної вторинної правової допомоги. Так, зміни до Закону України “Про безоплатну правову допомогу” дають можливість отримати безоплатну вторинну правову допомогу для жителів тимчасово окупованої території без довідки переселенця. Зокрема, жителі Криму зможуть отримувати правові послуги з представництва їхніх інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, допомогу в складанні документів процесуального характеру щодо питань, пов’язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією території України.

5. Створення можливості закінчити спадкові справи, які були початі до тимчасової окупації Криму. Зміни до Закону України “Про нотаріат” дають можливість закінчити спадкові справи, які були початі, але не закінчені до початку окупації. Наразі закон обмежує роботу нотаріуса нотаріальним округом. Тобто якщо нотаріус працює по Києву, то проводити роботу в Полтаві він не може. Після окупації більшість нотаріусів не припинила своєї діяльності на окупованій території, але вони не передали справ колегам. Саме тому спадкоємці не мають можливості закінчити процес спадкування. Для таких випадків і запроваджується можливість звернення до іншого нотаріуса на підконтрольній території України задля завершення процесу спадкування.  

Список важливих змін, які були підтримані народними депутатами в контексті скасування ВЕЗ “Крим”, можна було б продовжувати: це й встановлення законодавчого обмеження водопостачання на територію Криму до її деокупації, і встановлення заборони на постачання товарів, і однозначне врегулювання питання щодо ведення господарської діяльності юридичними особами та фізичними особами – підприємцями, місцем перебування (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, лише після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Час показав, що створення ВЕЗ “Крим” на тимчасово окупованій території призвело до систематичних порушень прав тих, хто залишився проживати в Криму після початку збройної агресії Російської Федерації. Статус “нерезидентів”, дискримінація, принизливий перелік речей, які можна провозити через адміністративний кордон, що саме завдяки закону про ВЕЗ “Крим” став більше схожий на державний. Водночас закон про ВЕЗ “Крим” особливо не допоміг і бізнесу: подальша економічна блокада Криму, фактичне припинення легального українського бізнесу на окупованій території через тиск з боку держави-агресора, санкції міжнародних партнерів зробили існування на цій територій дійсно вільної економічної зони просто неможливим. Зате статус ВЕЗ уможливив існування тіньових схем, які є предметом розслідування правоохоронних органів. 

Саме тому скасування закону про створення вільної економічної зони “Крим” відповідає національним інтересам України, політичному порядку денному і, безумовно, є відповіддю на запит кримчан.

Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: