Колонки
Всі колонки
Нас вивозили з Маріуполя приватними автобусами за кошти адміністрацій Таганрога та Ростова
Нас привезли в Таганрог якийсь на вокзал, сказали чекати потяг. Куди мали везти, я вже не пам’ятаю, казали, що нас в тому місті розселять, оформлять документи, дадуть матеріальну допомогу 10 тисяч рублів. Але ми в Росії лишатись не планували, тому на цей потяг не сіли.
Від трьох і більше врятованих життів. Як я став посмертним донором всього за 10 хвилин
Існує декілька міфів щодо донорства органів. Йдеться, зокрема, про позицію церков, сумніви у придатності власних органів до трансплантації, і найпоширеніший острах – оформлення посмертного донорства є марудною бюрократичною процедурою, для якої необхідно збирати купу довідок.
Майже щодня в СІЗО Сімферополя з’являються нові люди, яких заарештовують за підозрою в шпигунстві, підготовці терактів та за віру
Лист Владислава Єсипенка, у якому він згадує про пережиті тортури та погрози ФСБ розправою, зачитав його амбасадор, журналіст "Радіо Свобода" Віталій Портніков.
Як українські музеї збирають зразки російської воєнної пропаганди
Пропаганда як частина російської воєнної машини безпосередньо вплинула на вчинення російськими військовослужбовцями злочинів в Україні
Коли у в’язниці дивуються, чому ми не коримося, пояснюємо, що не кликали Росію до Криму
Лист політв’язня зачитав документаліст, письменник та телеведучий Юрій Макаров
Під час свого затримання я посміхалася та жартувала: лист кримської бранки Кремля
Лист незаконно ув’язненої кримчанки Галини Довгополої зачитала під акції українського ПЕН "Мистецтво під час війни" продюсерка та радіоведуча "Радіо культура" Ірина Славінська. У листі, написаному в вересні 2021 року, Галина Довгопола описує спогади про перші дні свого затримання.
“Зрозуміли, що нас або не випустять, або везуть не у Владимир…”: маріупольчанка про вивезення в Росію
На вокзалі у Таганрозі одна жінка наказала біженцям сідати у потяг який їхатиме, ніби, у Володимир. Однак, коли вони дізнались, що потяг не буде проїжджати Москву, зрозуміли, що їх хочуть завести кудись у Владивосток.
Ми навіть не на середині шляху: про привітання з 8 березня і реальний стан речей
Днями почула від чергового чоловіка чергову дрімучу середньовічну тезу про те, що жінка "має залежати від чоловіка", що фемінізмом "диявол обманув жінок, ніби вони сильні, а насправді вони немічні", ну а чоловіку залежати від жінки – та ну ви шо.
Депортація як злочин: чому потерпілі мовчать
Незважаючи на те що це явище має масовий характер, а потерпілими, за різними оцінками, можуть бути від сотень тисяч до кількох мільйонів громадян, відносно невелика кількість цих фактів потрапляє до слідчих. Як з’ясувала ZMINA після спілкування з потерпілими, на це є низка причин.
Вивезли до Росії швидко, а на повернення пішло два місяці: розповідь депортованої мешканки Козачої Лопані
Була глуха ніч вже і дуже темно. Нас в автобус посадили, двері закрили й поїхали. Куди їхали, на що їхали – не знаю. Навіть на якому пункті ми кордон проїжджали не знаю – бо ми зупинились вже на залізничному вокзалі в Бєлгороді.
Обшуки і підозри – як СБУ воює з незгодними архітекторами, які виступають проти провладного містобудівного закону
Деякий час невідомі люди створювали штучні перешкоди Спілці архітекторів в користуванні електронною системою, а зараз її заблокували повністю. Тепер працівники Спілки не можуть здійснювати валідацію сертифікатів.
Скільки смертей ще потрібно? Щодня кримські політв’язні втрачають здоров’я, а тепер і життя без надання медичної допомоги
Це нестерпно важко усвідомлювати, що від цієї репресивної машини померли несправедливо засуджені люди. Щиро відчуваю лише гнів та глибоку антипатію до всіх, хто був причетний до їхніх смертей
Про ставлення до біженців з України в Польщі та про те, як це подали ЗМІ
Науковці Варшавського університету опублікували аналітичний звіт на основі дослідження громадської думки, одна з тем – як поляки сприймають біженців з України. Видання "Rzecz Pospolita" зробила про це текст. Українське видання LIGA.net, на основі його тексту робить свій. І отут і починається чимало всяких цікавих штук.
Журналістика розслідувань – це не просто публікація зливів. Про тріангуляцію джерел та інші запобіжники
Попит на сенсації з душком замість якісної журналістики формуємо саме ми – читачі, глядачі, споживачі. Тому перш ніж кидати каміння в медійний город, пошукаймо колоду у власному оці.
“Сама винна?”: ще раз про домагання на “п’яних” вечірках та інституції, які мають працювати системно
Коментарі на підтримку організаторів "п'яних вечірок" і звинувачення дівчат у стилі "самі винні", "чого поїхали", "чого бухали" тощо обраховуються на сотні.
Про заборону російської мови в Могилянці та скочування в догматизм
Рішення заборонити російську на рівні міжособистісного спілкування є популістським і, що важливо, дискримінуючим. Тому що не можна втручатися у мову міжособистісного спілкування.
Тільки ми – громадяни – вирішуємо, якою Україна вийде з війни та якою буде справедливість
Досліджуючи власний досвід активізму та правозахисту, колишні полонені та родичі безвісти зниклих навчалися різних адвокаційним інструментам у боротьбі за відновлення своїх прав. Форум-театр – це одна з технік театру пригноблених, в якій люди самі створюють виставу, яка показує соціально значущу проблему на піку конфлікту.
Чому закон про посилення кримінальної відповідальності для військових поганий
Якщо вже ви пропустили, про що закон – з'ясуйте це зараз, сформуйте свою позицію, стежте за вироками. З'ясувати можна одним зі способів: почитати спеціалістів, почитати сам закон, поговорити зі знайомими військовими – піхотою передусім, щоб розуміти механіку фронту.
“Наче беруть за руку і ведуть по кроку”: як працюють психологічні групи взаємодопомоги для жінок
Проєкт "Відновлення психологічного стану жінок постраждалих від російської агресії в Україні" реалізують психологи, психіатр та соціальна працівниця ГО "Сила віку жінок". Спеціалісти від вересня безкоштовно проводять онлайн групові та індивідуальні консультації для жінок, які перебувають в Україні та за кордоном.
Чи треба українським експертам спілкуватися з “хорошими російськими медіа”?
Чи хотіли б ми, щоб ця аудиторія бачила адекватну, не спотворену і не забруднену російською пропагандою, картину подій в Україні і світі? Моя відповідь — так, бо нам це в принципі вигідно, хоча це, безперечно, не головна наша потреба.
