Які міста найкраще опікуються інтеграцією переселенців?
У Києві експерти громадської організації CEDOS розповіли про слабкі та сильні сторони міст у тому, як вони інтегрують переселенців.
НАВІЩО?
За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), близько 50% переселенців відчувають себе повністю інтегрованими у громадах. Аналітикиня громадської організації CEDOS Олександра Слободян переконана, що інтеграція переселенців лишатиметься на порядку денному, оскільки, згідно з дослідженнями, для повної інтеграції новоприбулих потрібно від 5 до 10 років.
Оцінюючи процес інтеграції мігрантів, дослідники аналізують, чи наближається їхня поведінка до поведінки місцевого населення за різними показниками – володіння мовою, розмір заробітної плати, ймовірність знайти роботу, користування соціальною допомогою, частота спілкування з сусідами, участь у виборах, наявність власного чи орендованого житла. У CEDOS сконцентрувались на оцінці спроможності, налаштованості місцевої влади й соціальної інфраструктури на адаптування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та інтегруванні їх до місцевих спільнот. Вони досліджували сфери доступу до житла, ринку праці, освіти, охорони здоров’я та культури.
Таке розуміння CEDOS стосовно вимірювання інтеграції узгоджується з очікуваним результатом реалізації Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб і впровадженням довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року. Створене у квітні 2016 року Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб також має працювати, зокрема, й над інтеграцією та реінтеграцією переселенців, відповідно до Нацстратегії з прав людини.
Експерти CEDOS дослідили 20 міст у 5 зонах України, що виокремлювалися за віддаленістю від бойових дій. Вони вирішили зосередитися на містах, бо три четверті внутрішньо переміщених людей приїхали в міста. Також міста швидше здатні реагувати на виклики, пов’язані з міграцією. У фокус дослідження потрапили Вугледар, Новогродівка, Маріуполь, Сєвєродонецьк, Ізюм, Першотравенськ, Харків, Дніпро, Полтава, Очаків, Херсон, Миколаїв, Буча, Ірпінь, Київ, Одеса, Ужгород, Львів, Хмельницький, Івано-Франківськ.
ЩО ПОКАЗАЛО ДОСЛІДЖЕННЯ?
Пілотне дослідження показало, що переселенці дедалі краще інтегруються на новому місці. Вони змогли працевлаштуватися, орендувати житло, отримують освітні та медичні послуги, хоч і меншою мірою в порівнянні з місцевими мешканцями. Та їх переважно не залучають до ухвалення рішень у громадах для реалізації своїх базових прав. Вони змушені долати адміністративні перепони, покладаються більше на себе і на гуманітарні організації, ніж на державу.
“Якщо у місцевих громадах Німеччини немає органу, відповідального за мігрантів, то під час публічних обговорень різних рішень включають різні чутливі групи населення. Такі рішення мають враховувати інтереси мігрантів”, – ділиться досвідом Німеччини в інтеграції мігрантів Олександра Слободян.
Разом з тим у CEDOS вказують, що спроможність міст інтегрувати переселенців залежить від віддаленості від Операції об’єднаних сил. Міста, що розташовані ближче до бойових дій, приділяють більше уваги переселенцям. Також вищі позиції в рейтингу отримали міста зі значною кількістю населення. Експерти пояснюють це тим, що в таких населених пунктах, як Київ, Львів, Ужгород, більше ресурсів і можливостей, що сприяє інтеграції внутрішньо переміщених людей.
В Україні є відмінність поведінки з доступом до житла між переселенцями та місцевим населенням через нерозвинений ринок оренди в містах.
“Лише 12% переселенців говорили, що живуть у власному житлі”, – зауважує Олександра Слободян.
Окрім цього, дослідження показало дуже мало планів інтеграції на місцях.
“Цим дослідженням ми хотіли, зокрема, показати містам, які сфери в інтеграції у них слабкі і на що потрібно звернути увагу. Переселенці інтегруються не на рівні регіону, а на рівні громади. В Україні є обласні програми інтеграції ВПО, але вони є копією національних. Це свідчить про те, що при їх розробці не враховувалися місцеві особливості”, – розповідає експерт CEDOS Андрій Солодько.
Разом з тим під час дослідження експерти звертали увагу на мову ворожнечі стосовно переселенців. Вони помітили, що переселенців зі сходу більше дискримінують, аніж кримчан.
“Швидше за все, це пов’язано із загальною думкою, що переселенці з Криму втікають від переслідування, тоді як частина суспільства бачить у переселенцях зі сходу тих, хто співпрацює з Росією та де-факто владою на непідконтрольних уряду України територіях. Це свідчить, що кримчанам буде легше інтегруватись”, – розповідає Андрій Солодко.
Відстежити рейтинг міст за індикаторами та дізнатись успішні кейси інтеграції внутрішньо переміщених людей можна за посиланням.
Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини для Коаліції “Справедливість заради миру на Донбасі”
