Як покращити доступ людям до правосуддя

Академічний тлумачний словник пояснює визначеність як чіткість, виразність чого-небудь.

Українське законодавство має багато протиріч, що впливає на юридичну визначеність осіб як юридичних, так й фізичних. Через це спалахують суперечки, з якими вони звертаються до суду, що призводить до збільшення кількості справ.

Наскільки мені відомо, то найбільші навантаження мають міські суди обласних  центрів, вищі суди та Верховний Суд України. У судах така величезна кількість справ, що судді фізично не можуть дотримуватись строків розгляду справ визначених законом, а не тому, що не хочуть їх дотримуватись. Окрім того такі навантаження на суддів не можуть не вплинути на якість прийнятих ними рішень.

Цю проблему можна вирішити декількома способами – збільшувати кількість суддів в судах (однак нині не заповнюються у визначеному законом порядку навіть вакантні посади суддів), збільшити вартість звернення до суду так, що особи самі перестануть йти до суду або ж використати доступну базу законодавства Верховної Ради України.

Але законодавець вдався до збільшення вартості судового збору.

Так з 1 вересня  2015 року набули чинності зміни до закону України “Про судовий збір”, якими суттєво збільшили ставки судового збору. І це при тому, що судовий збір щороку автоматично підвищується через те, що зростає мінімальна заробітна плата.

Якщо до 1 вересня 2015 року сума судового збору за апеляційну скаргу на ухвалу суду для всіх осіб складала 121.8 гривень, то після зазначеної дати збір сягнув для фізичних осіб 243.6 гривень (в 2 рази), для юридичних осіб 1 218 гривень (в 10 разів).

При цьому якщо у справі виграє юридична особа, то судові витрати будуть стягнуті з фізичної особи. А на цей час в судах велика кількість справ про стягнення боргу за комунальні послуги, де сума боргу не доходить навіть 1 000 гривень, а також справ за кредитними боргами, які виникли, в тому числі, через фінансову кризу.

Я як суддя, спілкуючись з колегами суддями, не чув жодного позитивного вислову на адресу таких змін. Бо через несплату судового збору саме судова влада буде повертати позивачам, особам, які подали апеляційну чи касаційну скаргу, подані ними заяви та скарги, а тому саме ми будемо винними в очах таких осіб. Хоча судді, як всі громадяни, зобов’язані виконувати норми закону, і в такий спосіб буде ще більше підриватися авторитет судової влади.

Ніхто не буде заперечувати того, що іншого демократичного способу вирішення спору як судом, людство не придумало.

В умовах, коли відбувається масове зубожіння людей, коли вибухи і постріли лунають на мирній території, коли радикалізується суспільство, як спосіб вирішення спору навпаки необхідно повертати людей до судів для вирішення своїх спорів. Це вагомий і єдиний спосіб демократичного вирішення спору, навіть при всіх існуючих сьогодні проблемах в судах.

Подальше підвищення плати за розгляд справи судом може спровокувати людей захищати своє право у зовсім незаконний спосіб. І не через те, що людина бажає цього, а через те, що в неї немає іншого вибору.

На початку цієї колонки я навів поняття визначеності.

Так от, одна із причин великої кількості справ в судах – відсутність у людей юридичної визначеності.

Законодавець, ухвалюючи закон, не може врахувати всі ті життєві ситуації, які виникають.

Судова влада зазнає критики за те, що з одного й того ж питання приймає різні рішення, що позбавляє людей, юристів, адвокатів, суддів юридичної визначеності, тобто однакового застосування однієї і тієї ж норми права.

Тому в цій ситуації цілком є правильним внесення в Цивільний процесуальний кодес (ЦПК) глави 3 “Перегляд судових рішень Верховним Судом України”. У ній в п. п. 1,2 ч. 1 статті 355 вказано підстави для такого перегляду, в тому числі,  неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального та процесуального права.

Академічний тлумачний словник визначає прецедент у праві — рішення суду щодо певної справи, яке в подальшому є взірцем для судів при розв’язанні аналогічних справ.

Законодавець пішов далі, і в частині 1 статті 360-7 ЦПК встановив, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норм права, не просто є взірцем, а є й обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Практика застосування цієї норми права зіштовхнулась з труднощами, оскільки є велика кількість таких висновків в різних галузях права. А відтак їх пошук серед великої кількості постанов є вкрай складним. А оскільки законодавець застосував у статті 360-7 ЦПК такі вислови як “Всіх” та “обов’язковим” то і йти потрібно далі.

Розвиток комп’ютерних технологій дозволяє зробити так, що б вказані висновки Верховного суду долучались до відповідних статтей нормативно-правових актів розміщених на сайті Верховної Ради України.

В такий спосіб юрист, адвокат, суддя та навіть проста людина матиме доступ не лише до законодавства України, а й бачитиме як відповідний нормативно-правовий акт застосовує найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції. Це призведе до юридичної визначеності, тобто уявлення про те, як вирішиться його справа і чи взагалі потрібно її розпочинати шляхом звернення до суду.

Я переконаний, така зміна призводитиме до однакової практики та зменшення кількості справ в судах.

Сергій Бондаренко, суддя Апеляційного суду Черкаської області