Чи є визнання одностатевих сімейних пар вимогою вступу до ЄС? Однозначно – так
Оскільки в Україні в когось досі виникають сумніви про те, чи є правове визнання одностатевих сімейних пар умовою або вимогою Євросоюзу до України на треку євроінтеграції, час поставити в цьому питанні крапку. Таке визнання однозначно є вимогою для вступу України до ЄС.
Де це зазначено? У так званому бенчмарку 23.14 “Рівність і недискримінація”. Бенчмарк — це контрольний критерій оцінки прогресу держави — кандидата на вступ до ЄС. Бенчмарк — це обов’язковий та неуникненний критерій, погоджений усіма двадцятьма сімома державами — членами ЄС, який не може бути знівельований, скасований чи проігнорований українською стороною.
У який спосіб це сформульовано? Україна має “забезпечити подальший прогрес у приведенні національного законодавства у відповідність до acquis ЄС у сфері рівності та недискримінації, включаючи виконання рішення Європейського суду з прав людини від 1 червня 2023 року, а також у сферах протидії злочинам, мотивованим ненавистю, та мові ворожнечі […]”.
Що це за рішення, на яке посилається ЄС у своєму бенчмарку? Це рішення ЄСПЛ у справі “Маймулахін і Марків проти України” (“Case of Maymulakhin and Markiv v. Ukraine”), оприлюднене саме 1 червня 2023 року та чинне для України з 1 вересня 2023 року (повний офіційний текст документа перекладений Мін’юстом). Цим своїм рішенням ЄСПЛ поклав на державу Україна позитивне зобов’язання створити правовий механізм визнання одностатевих сімейних пар.
Що саме сказав з цього приводу Європейський суд з прав людини? Ось тут читаймо уважно. “Сексуальна орієнтація є поняттям, яке охоплюється статтею 14 (“Заборона дискримінації”) Конвенції (про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є чинною для України з 1997 року). Якщо різниця у ставленні відбувається за ознакою […] сексуальної орієнтації, межі розсуду держави є вузькими […].[…] одностатеві пари так само можуть, як і різностатеві, вступати у стабільні і віддані стосунки, і мають однакові потреби у взаємній підтримці та допомозі. […] одностатеві пари перебувають у відносно подібній ситуації з різностатевою парою щодо потреби в правовому визнанні та захисті своїх стосунків […]. […] Відповідно до […] позитивних зобов’язань […] держави-члени (тобто учасниці Конвенції, включаючи Україну) зобов’язані створити нормативно-правову базу, яка дозволяла б одностатевим парам отримати належне визнання та захист їхніх стосунків […]. […] Визнання одностатевих пар жодним чином не перешкоджає різностатевим парам одружуватися або створювати сім’ю відповідно до їхнього уявлення про це поняття. […] Мета захисту традиційної сім’ї сама собою не може бути прийнята як належна підстава, яка відображає суспільні інтереси і виправдовує відмову у правовому визнанні та захисті одностатевих пар. Суд доходить висновку, що різниця у ставленні […], яка полягала в необґрунтованій відмові заявникам як одностатевій парі в будь-якій формі правового визнання та захисту у порівнянні з різностатевими парами, становить дискримінацію щодо заявників за ознакою їхньої сексуальної орієнтації. Отже, було порушено статтю 14 [“Заборона дискримінації”] Конвенції у поєднанні зі статтею 8 [“Право на повагу до приватного і сімейного життя”] Конвенції”.
Чому європейська комісія зробила наголос у питанні легалізації в Україні одностатевих союзів саме на рішенні ЄСПЛ? Тому що це рішення є обов’язковим для виконання Україною, а практика ЄСПЛ відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовується як джерело права.
Коли цю вимогу було сформульовано для України? 11 грудня 2025 року у Львові українській стороні були передані підготовлені ЄС бенчмарки за кластерами 1, 2 та 6 для подальшої технічної роботи, включаючи той бенчмарк, про який ідеться. 15 червня 2026 року, під час офіційного відкриття переговорів за кластером 1 “Основи”, ці бенчмарки були формально та остаточно встановлені Європейським Союзом як умови подальшого просування України в переговорах.
Де можна пересвідчитися, що бенчмарки (обов’язкові критерії вступу) дійсно містять цю вимогу щодо виконання рішення ЄСПЛ у справі про невизнання Україною одностатевих партнерств від 1 червня 2023 року? Будь ласка, зверніться до повного документа англійською мовою. Шукайте бенчмарк 23.14.
Чи має ця вимога якийсь зв’язок із проєктом Цивільного кодексу 15150? Безпосередній. Це підтвердив Європарламент, зазначивши у своїй крайній Резолюції по Україні від 8 липня 2026 року таке (див. параграф 66): “Європейський парламент […] вітає поточні зусилля України щодо модернізації її цивільного законодавства; наголошує на важливості забезпечення повної відповідності будь-яких таких реформ стандартам ЄС щодо рівності та недискримінації, зокрема захисту прав […] людей з числа ЛГБТІК+; вітає нещодавнє рішення Верховного Суду України, яким одностатеву пару визнано де-факто сім’єю”.
Що станеться, якщо Україна проігнорує виконання цієї умови? Дуже просто: якщо Україна не продемонструє Європейському Союзові виконання бенчмарків за розділом 23 “Судова влада та фундаментальні права” переговорної рамки про вступ України до ЄС, то не зможе перейти до завершальної фази переговорів з попереднього закриття цього розділу як виконаного. А виконання бенчмарків за розділами 23 і 24 є також передумовою попереднього закриття інших переговорних розділів. Тобто без виконання цього критерію вступ України до ЄС неможливий.
Святослав Шеремет, координатор з політики та законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму #LGBTI_PRO
