На основі роз’яснень Пенсійного фонду України ZMINA підготувала покрокову інструкцію про те, куди звертатись та як отримати пенсію через втрату годувальника для родин осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Наразі у суспільства є запит на справедливість і відповідальність для осіб, які співпрацювали з державою агресором. Але постає логічне питання — чи відповідає змісту цього запиту відповідальність, яка сформована законодавчо та на практиці?
В українському законодавстві цей термін з’явився лише у березні 2022 року, але історію має давнішу – “колабораціонізмом” спочатку називали співпрацю місцевих жителів з німецькою окупаційною владою у Франції та Бельгії під час Першої світової війни, і тоді він ще не мав різко негативного забарвлення.
Надзвичайно важливо, щоб Україна і світ повинні зробити все можливе, щоб належним чином кваліфікувати депортацію як геноцид, засудити це та притягнути всіх винних до відповідальності
За час війни на Балканах приблизно 20 тисяч осіб постраждали від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Та лише тисяча з них отримали компенсацію або ще проходять процедуру її отримання.
То чи є постачання союзниками зброї Україні та постачання Іраном зброї Росії – рівноцінними актами? Чи є такі дії у обох випадках незаконними або дозволеними? Розглянемо з погляду міжнародного права.
Настільки хрестоматійні приклади порушення міжнародного гуманітарного права знайти важко, але Росія, як завжди, впоралась.
Ще до початку широкомасштабної агресії Росії проти України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей оголосили загальну мобілізацію чоловіків від 18 до 55 років. Відповідні “укази” видали 19 лютого 2022 року представники де-факто влади терористичних квазідержавних утворень “ДНР” та “ЛНР”. Відтоді почався процес масового залучення чоловіків, більшість з яких очевидно має громадянство України, до військових дій проти своєї ж держави. Окупаційна влада вживала всіх заходів для мобілізації на окупованих територіях, зокрема й примус, що свідчить про черговий воєнний злочин, скоєний Росією руками її маріонеткових режимів.
29 липня Росія вбила 53 українських військовополонених, зокрема бійців полку "Азов", яких утримували в колонії окупованої Оленівки Донецької області. Коли історія з "обстрілом з боку ЗСУ" не спрацювала так, як того прагнула РФ, в хід пішли інші, але не менш знайомі способи викривлення реальності: Верховний суд Росії визнав "Азов" терористичною організацією.
Про те, які унікальні елементи відрізняють геноцид від воєнних злочинів та злочинів проти людяності, хто має юридично визнавати геноцид і як має реагувати світова спільнота, щоб його попередити, пояснює у матеріалі юристка-міжнародниця, правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.