Наталія Адамович
“ЄС не подобалися “чорні списки” в законі про медіа, але ми наполягали, що в нас війна”, – медіаюрист, член Нацради Олександр Бурмагін
Чому закон такий важливий? Як може змінити медіасферу країни? Що нового з’явилося у його нормах? Чи містить документ загрози свободі слова та свободі вираження поглядів? Про це й не тільки ZMINA поговорила з членом Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення, медіаюристом, одним з розробників закону, який безпосередньо працював над його текстом з 2019 року, Олександром Бурмагіним.
Глобальна свобода на переламі: як зростали і падали демократії у 2022-му та попередні 50 років
Freedom House проаналізувала стан глобальної свободи та підбила підсумки спостережень за 50 років
Палаючий кремль та “жорстокий” півник: як мистецтво під час війни відтворює реальність та допомагає виживати
Одним з видів медіарту стали інтернет-меми. За час повномасштабної війни вони стали поширеним і ефективним видом рефлексії. Якщо відбувається якась політично вагома, помітна подія, мережа реагує одразу.
Свобода слова і війна: за що блокують українців у соцмережах і чи є сенс позиватися до Мети?
Чому випадків побільшало випадків накладення санкцій на українців з боку соцмереж та великих інтернет-платформ, чи можна вберегтися від цього та чи є такі санкції обмеженням свободи слова та вираження поглядів, ZMINA питала в експертів з цифрової безпеки.
“Версія ґвалтівника?”: як писати про сексуальне насильство та спілкуватися з потерпілими
Дівчина, яка наважилася розповісти про зґвалтування, звинуватила журналістку, яка хотіла поспілкуватися з її ймовірним кривдником, у неетичністі та нечутливості
Телеграм: чому пересічним українцям варто обмежити споживання, а владі — збільшити присутність
До телеграму є питання щодо конфіденційності інформації, але як майданчик протидії російській пропаганди він дуже ефективний
Топ-10 перемог у сфері прав людини у 2022 році
ZMINA зібрала десятку найпомітніших позитивних змін у сфері прав людини, які сталися у 2022 році.
Чому банки блокують рахунки громадських організацій і чи можна з цим щось зробити?
ГО досі мають доводити державному сектору, що не несуть жодних ризиків, і це заважає їхній ефективній діяльності
“Вкрадена перемога”: чи варто позбавляти акредитації журналістів, які дали перші репортажі зі звільненого Херсона
Медійники вважають абсурдною ситуацію, коли їх позбавляють права працювати через гарно зроблену роботу
Freedom House: Війна Росії проти України поставила під загрозу свободу інтернету
Загалом глобальна свобода інтернету погіршується вже 12-й рік поспіль
Залишався до останнього, щоб рятувати людей: засновник хабу “Халабуда” зник у Маріуполі, він може бути в полоні
Дружина та друзі Дмитра Чичери розшукують його вже понад сім місяців
Проти активістів, які знесли пам’ятник Пушкіну, порушили справу за “неповагу до суспільства”. Вони вважають неповагою те, що він досі стояв
Київрада 14 травня 2022 року проголосувала за офіційний демонтаж “пам'ятних об’єктів, пов’язаних з історією і культурою Росії та СРСР”. У додатку до цього рішення є орієнтовний перелік таких об’єктів.
Як робити фото, відео та тексти під час війни, щоб не потрапити під статтю: поради юристів
На запитання щодо публікації інформації про військових та руйнування, оприлюднення фото та відео чутливого характеру та документів потрібних журналістам у прифронтових зонах відповідають медіаексперти ГО “Платформа прав людини” Євген Воробйов, Ольга Вдовенко, Микола Гринишак, Людмила Опришко, а також член Нацради з питань телебачення і радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін.
Для росіян не проблема стати “градами” позаду колони цивільних і відпрацювати по позиціях ВСУ: розповідь ветерана, який вирвався з окупованої Херсонщини
Коли почався повномасштабний наступ росіян, кримський татарин, ветеран АТО Руслан Заредінов з родиною жив в смт Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області — за 25 кілометрів від Чонгару. Через майже блискавичну окупацію Херсонщини виїхати їм не вдалося. П’ять місяців 35-річний чоловік і його рідні прожили у страху, що за Русланом прийдуть росіяни.
Чи змінює війна стандарти журналістики, або Як писати про російські звірства, воєнні злочини й геноцид
Як писати про російські звірства, воєнні злочини та геноцид? Відповіді шукали українські журналісти та медіаексперти
Профільний комітет ВР схвалив доопрацьований проєкт Закону “Про медіа”, однак документ знову викликав суперечки: які аргументи
Проєкт закону має пройти експертизу Єврокомісії
Між цензурою та арештами: як медіа Афганістану намагаються вижити під тиском талібів
Найбільше постраждали жінки-журналістки
Найбільше діставалося військовим з “Азову”: водій-волонтер розповів про знущання в Оленівській колонії
Віталій Ситніков — 34-річний маріуполець. Разом з іншими 32 водіями-волонтерами сто днів провів у полоні терористів: в Оленівській колонії №120 на тимчасово окупованій Донеччині. Чоловік розповів про умови утримання та ставлення російських військових і колаборантів “ДНР” до полонених українців — цивільних і військових, жінок і чоловіків.
