Захистити Протасів Яр: як громада Києва та активісти ініціативи виконують заповіт Романа Ратушного

Дата: 05 Липня 2024 Автор: Людмила Тягнирядно
A+ A- Підписатися

Сьогодні, 5 липня, громадському активісту, засновнику ГО “Захистимо Протасів Яр”, розвіднику 93 ОМБр “Холодний Яр” Роману Ратушному мало б виповнитися 27 років. На жаль, цього не сталося. Активіст загинув у бою з російськими окупантами під Ізюмом на Харківщині 9 червня 2022 року.

У пам’ять про Романа і його справу рідні, друзі та активісти ініціативи “Захистимо Протасів Яр” започаткували фестиваль, який цьогоріч відбувається вдруге. Його фокусна тема – “Повернення свого”.

У червні на відкритті фестивалю активісти обговорюватимуть тему “повернення держави”, зокрема, розмірковували про те, як повертати громади на деокуповані території та що робити вже зараз, щоб повернути викрадене загарбниками мистецтво.

Липнева тема – “повернення пам’яті”, зокрема, експерти розбиратимуться в тому, як деколонізувати українську культуру, а також говоритимуть про те, якими вулицями ходили й творили наші інтелектуали початку ХХ століття.

У серпні темою для обговорення буде “повернення землі”, зокрема, після її деокупації, а також, чим особлива регіональна культура Наддніпрянщини. І закриє фестиваль тема “повернення із забуття”, де митці та письменники згадають ключові постаті шістдесятництва та їхню роль у становленні української держави.

Однією з головних справ життя активіста Романа Ратушного було збереження зеленої зони і заказника в Протасовому Яру. Його заповіт й надалі продовжують виконувати рідні та близькі активіста.

ZMINA поговорила з подругою Романа Ратушного, адвокаткою ГО “Захистимо Протасів Яр” і родин Небесної сотні, натхненницею юридичної стратегії і керівницею юридичної команди захисників Протасового Яру, а нині – молодшою сержанткою та аеророзвідницею ЗСУ Євгенією Закревською про судові процеси, які тривають навколо заказника, та як громада Протасового Яру виконує заповіт активіста.

Під час відкриття фестивалю ви розповіли, що вже за рік ділянка, де відбуваються фестивальні активності, може бути забудована. Чому?

Ця ділянка знаходиться в приватній власності ТОВ “Протасів Яр”. ТОВ “Протасів Яр” входить в групу компаній “Континіум”. “Контініум”, зокрема, займається будівництвом, а також володіє мережею заправок WOG. Власне, одна з заправок безпосередньо поруч з галявиною. Вони не приховують, що хочуть забудувати галявину та інші свої ділянки, які є частиною заказника. Тому ТОВ “Протасів Яр” оскаржило рішення Київської міської ради про створення заказника, а також рішення суду щодо встановлення сервітуту – права людей відвідувати заказник. Тобто вчинили конкретні кроки, щоб мати змогу забудувати ділянку, коли їм заманеться.

Якої ж позиції дотримуються активісти, а якої забудовник?

Наша юридична позиція дуже проста – зміна категорії земель з зеленої зони на “під забудову” на всіх ділянках заказника відбувалась незаконно, всупереч інтересам киян. Ті, хто “замовляв” такі рішення міській раді і потім купував ці ділянки, це прекрасно усвідомлювали. Протасів Яр – це ландшафтний заказник. Будувати житлові чи бізнес-комплекси тут не можна. Крапка. Місцеві жителі, кияни, гості міста мають право відвідувати заказник. Так, як це відбувається зараз. Це власне, і є право сервітуту – право проходу ділянкою, яка перебуває в приватній власності.

За життя Роми Ратушного ми боролись за інші ділянки заказника, які були під безпосередньою загрозою забудови – де вирубали дерева, встановили паркан, і вже продавали квартири в хмарочоси, які майже почали будувати. І ми виграли. Звісно, що ми продовжимо боротьбу за інші ділянки. Тим більше, що це посмертна воля Романа Ратушного, його заповіт нам.

А щодо позиції забудовника, то він вважає так: мої ділянки, що хочу, те і роблю. А хоче він будувати висотки.

Ви супроводжуєте цю справу вже декілька років. Якою є ключова перешкода для нормального функціонування заказника?

Для облаштування заказника потрібні інвестиції, а інвесторам потрібна правова визначеність. Тобто потрібно виграти судові процеси по Протасовому Яру. Ну, і, звісно, за цей час не допустити вирубки дерев, пошкодження ґрунту, будівництва, іншої шкоди заказнику.

У травні бачила пост ГО “Захистимо Протасів Яр” про те, що громадська організація, а також Київрада і забудовник намагаються мирно врегулювати спір про створення заказника. Як відбувались перемовини, і чому не вдалось домовитись?

В якийсь момент на нас вийшли власники цих земельних ділянок та запропонували зустрітись і обговорити можливі варіанти вирішення суперечок. У процесі перемовин вони пропонували різні варіанти “мирової”, але всі вони зводились до достатньо обширної забудови території.

Наразі, як нам повідомив один із співвласників, один з інвесторів хоче продовжити боротьбу за можливість забудови, у тому числі галявини, де і відбувається щорічний фестиваль. Потім вони зникли та більше на контакт не виходили. Тому перемовини наразі не ведуться.

Верховний Суд залишив у силі рішення апеляційного суду про встановлення сервітуту і фактично зафіксував право відвідувачів заказника вільно ходити його територією, в тому числі тією, що належить забудовнику. Чому сервітут не гарантує створення і функціонування заказника?

Сервітут надає можливість нормального подальшого функціонування заказника. Але забудовник оскаржує рішення Київської міської ради про створення заказника як такого. Власне, в цьому і проблема.

Протасів Яр. Фото: Serhii Biriukov

Як активісти і громада будуть надалі протистояти забудові заказника?

Наша юридична команда буде продовжувати боротьбу в судах і адвокацію захисту заказника всіма доступними методами. А активісти будуть вживати всіх заходів із захисту Протасу як зеленої зони, заказника, зокрема заходи прямої дії, які не заборонені законом. Нудно не буде.

Чим громадяни можуть допомогти у цій боротьбі? 

Відвідуванням судових засідань, які ми анонсуємо на своїй сторінці, відвідуванням культурних заходів на Протасі, зокрема кінопоказів, започаткованих Романом Ратушним, фестивалю імені Романа Ратушного, який триватиме до вересня. Також потрібно працювати зі своїми депутатами в Київській міській раді, намагатись вплинути на них. До слова, 4 липня Київська міська рада має голосувати важливі рішення щодо захисту заказника, тому важливо, щоб депутати, по-перше, були присутні на засіданні, а по-друге, відповідально проголосували.

Крім того, є дуже важлива ініціатива – фіксація біорізноманіття на Протасовому Яру. До цієї важливої діяльності може долучитись кожний у будь-який час прямо під час прогулянки. На сторінці ініціативи ми пояснювали, як саме.

Також варто підписатись на нашу сторінку і поширювати інформацію про наші події.

Фестиваль “Протасів Яр” памʼяті активіста Романа Ратушного. Фото: Людмили Тягнирядно

Як сьогодні громадська організація “Захистимо Протасів Яр” продовжує справу Романа Ратушного? Які проєкти й ініціативи реалізує ваша команда?

Головне – це збереження зеленої зони і створення в Протасовому Яру ландшафтного заказника. Не лише на папері, офіційно – це вже є, і це рішення ми захищаємо в судах, але і де-факто – створення аналогу Нью-Йоркського Central Park в центрі Києва. Створити заказник – це Ромин заповіт нам і Київській міській раді також. І ми це зробимо.

Але Протасів Яр — це не лише місцевість, це і люди. За Роминого життя тут вирувало життя. Були цікаві дискусії, культурні події, кінопокази, прибирання території. Все це продовжується. Наприклад, 5 липня, в день народження Роми на галявині покажуть фільм “20 днів у Маріуполі”.

Чим для вас є фестиваль пам’яті Романа Ратушного, який відбувається в Києві вже вдруге?

Це місце зустрічі друзів і однодумців. Це хороша музика та якісні дискусії. До того ж, кожний новий івент залучає нових людей, які по духу – свої, рідні, близькі. Це продовження Роминих вечірок і кінопоказів. Це люди, які знали Рому, і які його, на жаль, не знали, але явно були з ним на одній хвилі. Були і лишаються.

Як зараз, під час війни, громада знаходить час на активізм і включається в захист заказника?

Наразі частина громади і нашої юридичної команди на фронті, багато хто займається волонтерством, допомагаючи військовим і цивільним. Але координатори ГО “Захистимо Протасів Яр”, які знаходяться в Києві, намагаються долучати нових людей з громади і тимчасових переселенців до всіх подій і активностей. Зусилля навіть малої групи людей, їхня віра і відчуття відповідальності за власний дім можуть змінити власний район, місто та всю Україну.

Якими, на ваш погляд, були головні життєві уроки Романа, які зараз лишаються актуальними для громадських активістів?

“Прийшов. Побачив. Переміг”. “Слабоуміє і відвага”.  Жартую. Це був наш внутрішній жарт з Ромою. Але насправді Рома дуже чітко і стратегічно мислив і ми детально все продумували наперед – тому, власне, і маємо успіх.

На загал можу назвати ще такі уроки: “Нічого не боятися і не відступати”. Невеличка громада здатна на великі зміни, якщо буде працювати послідовно і грати “вдовгу”, бо єдність – головне для перемоги. А ще – урок про відповідальність: за свою справу і за своїх близьких. Адже Ромин заповіт – це саме про це – про відповідальність. Відповідальність навіть після смерті. Бо є справи більші за власне життя. Саме такими і займався Рома.

Ну і моє улюблене: “Стратегія міняється, тепер повертаємо землю вже разом із Кримом”. Це вже в березні 2022 року Рома запостив нагадування про черговий суд по Протасу, який ми назвали “Повернення землі” з таким коментарем: “Повернемо, Ромо, обов’язково повернемо. І Протас, і Крим”.

***

Громадський активіст, засновник ГО “Захистимо Протасів Яр”, розвідник 93 ОМБр “Холодний Яр” Роман Ратушний. Фото з фейсбуку

Нагадаємо, громадський активіст Роман Ратушний брав участь у Революції гідності ще коли був студентом Київського  національного університету імені Тараса Шевченка. 30 листопада 2013 року він постраждав від рук бійців “Беркуту”, які намагалися придушити протест. У 2021 році Європейський суд з прав людини підтримав позов Ратушного, визнавши, що його право на мирний протест було порушене.

У 2019 році Ратушний очолив громадську ініціативу “Захистимо Протасів Яр”, яка боролася проти будівництва трьох багатоповерхівок у парковій зоні Києва. У липні 2018 року забудовник “Дайтона Груп”, пов’язаний з головою громадської ради при міській раді Дніпра Геннадієм Корбаном, незаконно отримав дозвіл починати забудову в Протасовому Яру. На той момент у зеленій зоні мали побудувати три 15-поверхові будинки. 

Початок будівництва та встановлення парканів обурили громаду. Тож майже одразу були проведені громадські обговорення, на яких Романа обрали головою ініціативи, а потім і громадської організації.

У травні 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція заборонила “Дайтона Груп” продовжувати будівництво в зеленій зоні. Забудовник одразу звернувся до Окружного адмінсуду Києва з апеляцією. Виграв справу у вересні 2019 року. Боротьба в судах продовжувалася, з часом обидва рішення Окружного адмінсуду були скасовані.

28 липня 2020 року КМДА проголосувала за два з трьох рішень, поданих ГО “Захистимо Протасів Яр”. Перше – про повернення статусу зеленої зони земельним ділянкам Протасового Яру. Друге – заява Київради, яка визнає низку юридичних фактів, а також доручає КМДА погодити клопотання ГО “Захистимо Протасів Яр” про створення регіонального ландшафтного парку.

Під час боротьби громади за Протасів Яр у судах Роман Ратушний публічно отримував погрози від Корбана. Попри те, що сам Корбан згодом заперечував це, за інформацією журналістів, акаунт, з якого надсилали погрози Ратушному, і той, з якого їм відповідали на питання щодо непричетності до погроз, – один і той самий.

З активістом намагалися “домовитись” і безпосередньо представники забудовника. Йдеться про близького до забудовників адвоката Андрія Смирнова, який зараз обіймає посаду заступника керівника Офісу президента, неформально опікуючись органами судової влади. Тоді Смирнов натякав на можливість фізичної розправи над активістами ініціативи “Захистимо Протасів Яр”, якщо ті не захочуть “знайти компроміс”.

Детальну інформацію щодо переслідувань Романа Ратушного Андрієм Смирновим можна знайти в розслідуванні руху “Чесно” 2019 року.

Через напружену ситуацію захисники “Протасового Яру” кілька разів зверталися по допомогу до президента Володимира Зеленського. Глава держави обіцяв розібратися. Однак згодом Смирнов увійшов до близького оточення президента.

Після прямого ігнорування президентом України погроз його заступника Смирнова Ратушному і переслідування з боку Корбана Романа запросили до Брюсселя на зустріч з керівником групи підтримки України в Єврокомісії Пітером Вагнером, а також членами Європейського фонду демократії (EED). Після спілкування з ними Вагнер написав на своїй сторінці у Twitter, що вражений мужністю активістів, “які присвятили себе захисту Протасового Яру – історичного місця та зеленої зони Києва”.

Після заяви Вагнера переслідування Романа припинилося. 20 березня 2021 року біля Офісу президента в Києві відбулась акція протесту на підтримку Сергія Стерненка “Не чуєш? Побачиш”. На ній активісти вимагали звільнення політичних в’язнів, усунення з державних посад корупціонерів – прибічників диктаторського режиму Януковича та російських агентів, вирішення конституційної кризи та проведення судової реформи.

Серед протестувальників був і Роман Ратушний. Він став одним з тих, кого переслідували за участь в акції. Активісту інкримінували злочин, передбачений частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу, – грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, скоєне групою осіб з попереднім наміром та із застосуванням зброї чи інших предметів для заподіяння тілесних ушкоджень.

29 березня Печерський суд міста Києва обрав Роману запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. З доказів, які начебто доводять провину Романа, суду надали чорні квадрати (у прямому значенні цього слова), а також свідчення працівниці поліції, яка плуталась у фактах та обставинах.

Сам Роман заявляв, що на акції протесту на Банковій дійсно був, але інкримінованих дій не вчиняв. Активіст був переконаний, що підозра та домашній арешт – спосіб усунути його від боротьби за Протасів Яр, зокрема, від участі в запланованих судових засіданнях. 

21 квітня 2021 року активіста звільнили з-під домашнього арешту.

З першого дня повномасштабного російського вторгнення, 24 лютого 2022 року, Роман Ратушний брав участь у боях під Києвом, згодом у складі 93 ОМБр “Холодний Яр” звільняв Тростянець, воював на Сумщині та під Ізюмом на Харківщині.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter