В Ірпені праворадикали вийшли на акцію проти місцевих ромів: розповідаємо, що відбулось

В Ірпені, що в передмісті Києва, 17 жовтня близько сотні представників праворадикальних та націоналістичних організацій вийшли на акцію протесту проти ромів, що живуть у місті. Її спричинив напад двох неповнолітніх ромів на 22-річного волонтера, що допомагає українській армії. Від учасників події, зокрема, лунали дискримінаційні висловлювання та заклики до насильства стосовно ромського населення в разі, якщо нападники на “колінах не вибачаться перед потерпілим та українським народом”. Також під час протесту ромів звинувачували в розповсюдженні наркотиків у місті, а поліцію – в “кришуванні” наркоторгівлі. 

Розповідаємо докладно, що відбувалося на акції, що їй передувало, як оцінює згадані події поліція та місцева влада.

Скриншот з фейсбук-трансляції акції

Напад 

Напередодні акції двоє ромських підлітків, 16 та 17 років, побили 22-річного Павла Поліщука, який є директором ірпінської кав’ярні Ukrainian military coffee та займається волонтерською допомогою військовим і .

Як розповіла виданню ZMINA речниця ГУ НП поліції Київської області Ірина Прянішнікова, нападники попросили в потерпілого сигарети, після чого між ними сталися суперечка та бійка, унаслідок якої Поліщук отримав тілесні ушкодження. На місце інциденту прибули правоохоронці, які згодом у своєму повідомленні написали, що між хлопцями виникла “конфліктна ситуація”. 

Водночас депутат Ірпінської міської ради від ВО “Свобода” Роман Погорілий, який виступив на підтримку акції, наполягає, що ніякого конфлікту в потерпілого з неповнолітніми хлопцями не було, а його просто побили. 

Того ж дня поліція відкрила провадження за ч. 1 ст. 125 (“Умисне легке тілесне ушкодження”) Кримінального кодексу України і , а нападників відпустили. 

Представники праворадикальних та націоналістичних організацій натомість розцінили такі дії поліції як заступництво стосовно ромів. Так, Євген Карась, очільник руху “Основа майбутнього” (в минулому С14 – праворадикальної організації, представники якої у 2018 році напали на табір ромів на Лисій горі в Києві, спалили їхні речі та намети) у своєму телеграм-каналі написав, що один з нападників є нібито сином місцевого “наркобарона”, який приїхав “рєшать” до райвідділку. 

Утім, як пояснила Прянішнікова, нападників не затримали, оскільки цього не передбачає законодавство. Так, стаття 208 ККУ проголошує, що людину можна затримати “без ухвали слідчого судді або суду”, якщо її підозрюють у злочині, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, та лише в кількох випадках. Стаття ж 125-та такої санкції не передбачає. 

Наразі, повідомила речниця поліції, нападникам не вручили підозр. Утім, за її словами, вони “визнали свою провину, хотіли вибачитися, але не мали нагоди”. На момент розмови видання ZMINA з речницею в потерпілого також не відібрали пояснень, це мали б зробити 19 жовтня. Залежно від них та результатів судово-медичної експертизи, сказала Прянішнікова, справу можуть перекваліфікувати. 

Протест 

Інформацію про напад почали поширювати в праворадикальних телеграм-каналах, а також у дописах окремих осіб. Так, Андрій Медведько, ексучасник С14, який фігурував як один з головних підозрюваних у справі про вбивство Олеся Бузини, у своєму фейсбуку написав, що “роми просто так розважаються в місті”. Він закликав людей долучитися до акції, щоб “пройтися до оселі (ромів) та назавжди запропонувати їм покинути місто”. У телеграм-чатах праворадикалів також запрошували долучитися до події, яку оголосили “хрестовим походом проти циган”. Точкою збору призначили кав’ярню Ukrainian military coffee, власником якої є Медведько.

Тож 17 жовтня до будинків, де, ймовірно, мешкають роми, дотичні до інциденту, вирушило близько сотні представників праворадикальних та націоналістичних організацій, серед яких “Основа майбутнього”, “Свобода”, “Правий сектор”,  “Національний корпус” тощо. Вони йшли вулицями в супроводі поліції, спецпризначенців та поліції діалогу, вигукуючи ксенофобні гасла на кшталт “Пам’ятай, чужинець, тут господар українець”, “Геть циган з Ірпеня” тощо. 

Пряму трансляцію з події вів очільник “Основи майбутнього” Карась. На відео він звинувачує поліцію в бездіяльності та “кришуванні наркоторгівлі з боку ромів”, а також каже, що люди, серед яких і місцеві мешканці, зібралися “нарешті дати відсіч наркопритонам, які 15 років в Ірпені отруюють українців”. 

Під гучну музику учасники акції запалили фаєри біля будинку, який вони назвали “наркоточкою”, та розтягнули банер з написом: “Кожного ката чекає розплата”. У своїй промові один з учасників протесту декілька разів погрожував насильством щодо ромів. Так, наприклад, він “застеріг”, що проти них “будуть народні суди, якщо влада розводить руками”, а також “цілодобові народні покарання”, якщо “собаки не привезуть своїх щенят і ті не вибачаться на колінах перед потерпілим хлопцем та народом України”.  

Після цього праворадикали пішли до іншого ромського будинку. Тут вони також запалили фаєри, ломились у ворота та розмалювали паркан перед домом словом “Геть”. З натовпу, крім того, підбивали протестувальників закинути фаєр на подвір’я. Зрештою, хтось так і вчинив, після чого між праворадикалами та правоохоронцями відбулася коротка сутичка. 

Далі протестувальники вирушили до міської ради. 

Скриншот з фейсбук-трансляції акції

Водночас, за словами речниці поліції Прянішнікової, “попри агресивний настрій деяких учасників захід пройшов мирно та без жодних постраждалих”. Вона додала, що поліція не оцінювала гасел учасників акції, бо “не стоїть на боці жодної зі сторін”. 

У Бучанському районному управлінні поліції в Київській області, яке забезпечувало громадський порядок під час протесту, також не побачили розпалювання ворожнечі та закликів до насильства. У фейсбук-дописі управління зазначили, що протестувальники “висловлюють свою позицію щодо діяльності однієї з народностей на території міста”. 

Звернення ромів 

Однак після акції декілька місцевих депутатів засудили її проведення. Так, депутат Ірпінської міськради Тимур Нагалевський, на своїй фейсбук-сторінці наголосив, що попри актуальність проблеми наркоторгівлі в місті “злочин не має національності”:

“Хто б не продавав наркотики – ром чи українець. Але це сигнал для Національної поліції України! Активісти правих організацій чинять, на свій погляд, начебто справедливість, бо державні інститути не працюють. І тепер беззаконня може набирати геометричної прогресії. Якби поліція ловила торговців наркотою в Ірпені й карала їх по закону, то такого б не було”.

Інший депутат Тарас В’язовиченко у коментарі ZMINA розповів, що раніше в місті не було подібних конфліктів, а цю ситуацію, на його переконання, роздмухують:  

“Я думаю, якщо б нападники мали іншу етнічну належність, такого сильного розголосу не було б. Крім того, ромів в Ірпені стає все менше. Раніше майже в кожному в класі вчився син чи донька барона. А там, де ця акція була, майже у всьому кварталі жили роми. Зараз, може, одна-дві родини залишилися, але це осілі роми, їх усі в місті знають. Багато хто повиїжджав, оскільки їхню землю або забирали, або викупали під забудову”.

В’язовиченко додав, що має до акції “багато питань”. Зокрема, він припускає, що цим протестом ромів, до будинку яких прийшли протестувальники, хотіли “підштовхнути до виселення, щоб забрати землю під забудову”: 

“Знаю, що ще одна ромська родина мешкає в іншому місці, але протестувальники пішли саме в цей район. Чому?”  

Самі роми також вважають, що в них хочуть забрати землю. Декілька ромських жінок записали відеозвернення на тлі розмальованого словом “Геть” паркану та показали своє помешкання. На записі одна з жінок говорить, що роми живуть у місті з 1953 року і всі вони є українцями. 

Передусім ромки звернулися до мешканців Ірпеня по підтримку: 

“Ви знаєте, що ми ніякими наркотиками не занімаємося, ми робимо [працюємо]. Ми всі народилися на цій землі… депутати хочуть від нас забрати землю, построїти собі великі дома, бо це великі гроші”.  

Фрагмент з відео

Засідання депутатської комісії 

Зранку 19 жовтня в міській раді Ірпеня з приводу ситуації відбулося засідання регламентної депутатської комісії. Участь у ньому взяли також мер міста Олександр Маркушин та начальник відділу поліції в Ірпені Олександр Малоголовий.

Так, Наталія Зіневич, історикиня, яка займається вивченням питань ромської національної меншини в Україні, назвала протест “спланованою акцією етнічного цькування”:

“Це не була звичайна мирна акція. Вона має бути кваліфікована певним чином правоохоронцями, як і погрози, що там лунали. Поліція має з’ясувати, чому вони пішли тим маршрутом, чи живуть там узагалі люди, які мають стосунок до конфлікту [з волонтером]”. 

Крім того, на її переконання, депутатам та меру варто виступити з публічною заявою про те, що подібні протести неприпустимі, оскільки вони легітимізують насильство.   

На це, однак, заперечив депутат Роман Погорілий:  

“З приводу акції, що там ромів б’ють, – це не правда, люди повиходили, ветерани, побратими, яким було не байдуже і які захотіли, щоб справа рухалась. Ніхто нікого не збирався бити, палити, ніяких етнічних конфліктів”.  

Занепокоєння проведенням акції висловила також депутатка Михайлина Скорик-Шкарівська. Зокрема, вона “закликала присутніх не називати етнічність” причетних до нападу:  

“Одразу етноконфлікт іде геть, якщо не зазначати етнос, а залишається звичайна бійка за участю трьох громадян України”.  

Скорик-Шкарівська також виступила проти “втягування ветеранів у конфлікт”:

“Вони мають посттравматичний стресовий розлад, зброю, легальну і нелегальну, на руках та досвід убивати, з яким вони далі живуть. Коли хтось підбурює ветеранів кудись іти, це дуже небезпечна історія. Прошу поліцію тут дослідити тих, хто підбурював ветеранів, називав етнічність, а також організував онлайн-кампанію цькування із залученням ботів і , та доповісти депутатському корпусу про те, що це було”. 

Зауважимо, що після засідання фрагменти виступу депутатки почали поширювати в праворадикальних телеграм-каналах, там також опублікували її номер телефону із закликом “зробити депутатку ближчою до народу”. Крім того, у каналі “Вольєр”, де публікують персональні дані тих, хто підтримує ЛГБТ-рухи та виступає проти діяльності ультраправих, розмістили дискредитаційний допис із образами на адресу Скорик-Шкарівської.

Водночас ні мер, ні начальник відділу поліції не побачили під час акції цькування за етнічною ознакою чи розпалювання ворожнечі. Навіть попри те, що, як розповів сам Маркушин, роми злякались акції: 

“Там, де зараз проживають циганє, це був раніше великий табір, де жило близько тисячі людей. Сьогодні їх там живе до 80 чоловік. Їх там мало, вони злякалися цієї акції та позакривалися”.  

Свою зону відповідальності очільник міста вбачає в тому, щоб зібрати в одному кабінеті всіх дотичних до конфлікту та поговорити:  

“Насправді одне було прохання (від організаторів акції. – Ред.), щоб ті, хто поступили неправильно, вибачились. Ми сконтактуємо з усіма сторонами і поговоримо, і вони порозуміються”. 

Мер упевнений, що інцидент буде вичерпаний за тиждень. На переконання ж Скорик-Шкарівської організатори акції мають вибачитися перед місцевими ромами.