За п’ять років у світі на 320% зросла кількість терактів з боку ультраправих – огляд звіту Радбезу ООН

За останні п’ять років кількість терористичних актів, вчинених людьми, пов’язаними з праворадикальними рухами або ідеологією, зросла на 320%. Переважно ця проблема зачіпає Австралазію і , Європу та Північну Америку. Так, наприклад, у Європейському Союзі за 2019 рік кількість арештів за злочини ультраправого тероризму зросла вдвічі порівняно з 2017 та 2018 роками. Дослідження показують, що за три роки подібні інциденти збільшилися не тільки в чисельності, але й стали жорстокішими. 

Такими є дані нового звіту Контртерористичного комітету (CTED) Ради безпеки ООН. 

ZMINA коротко переповідає, про які ще тенденції поширення ультраправої ідеології йдеться в документі.   

19 лютого 2020 року в одну з кальянних німецького міста Ханау ввірвався чоловік і почав стрілянину по відвідувачах. Тут він убив трьох людей. Згодом в інший кальянній він застрелив ще п’ятьох. Убивства, як передбачає слідство, вчинено з мотивів національної та релігійної ненависті.

Як зазначають у документі, 10 із 31 держави, де CTED проводив оцінні візити у 2018 та 2019 роках, вказали терористичні атаки з боку ультраправих як актуальну загрозу.

У звіті визначають крайній правий тероризм як унікальну форму політичного насильства, що межує зі злочинами на ґрунті ненависті та організованим тероризмом. Це не узгоджений рух, якому легко дати визначення, а радше постійно змінний та складний, який об’єднує людей з різних середовищ і груп (онлайн та офлайн). Вони можуть підтримувати різні, але споріднені ідеології, часто пов’язані з ненавистю до меншин та расизмом, ксенофобією, ісламофобією чи антисемітизмом. 

І хоча офіційні дані вказують на те, що кількість випадків крайнього правого тероризму відносно невелика, дослідження свідчать, що за останні три роки інцидентів стало більше. Наприклад, у США в період між 2010 та 2017 роками ця форма тероризму, яку влада окреслила як “расово та етнічно мотивований тероризм”, перевищила кількість нападів, скоєних терористичними організаціями “Ісламська держава” чи “Аль-Каїда”. 

“Так, із 2016 до 2017 року кількість терористичних атак з боку ультраправих удвічі зросла в США та на 43% – у Європі”, – підрахували у звіті.  

 Ультраправі активно використовують соцмережі для залучення послідовників

Ультраправі угруповання дедалі більше використовують соціальні мережі для набору нових членів та радикалізації настроїв у суспільстві. Йдеться як про загальні платформи соціальних медіа для поширення ідеології, так і використання нішевих сайтів, наприклад Gab і і Voat, для внутрішнього спілкування.

Крайні праві терористи послідовно пристосовуються до нових медійних платформ та інструментів. Ініціатори деяких останніх терористичних нападів, зокрема в Крайстчерчі, Ель-Пасо, Ґалле та Берумі, анонсували свої плани на форумі 8chan або інших подібних онлайн-платформах, а в деяких випадках вчиняли атаки в прямому ефірі, щоб забезпечити максимальний розголос.  

Стрілянина в мечетях Крайстчерча – два послідовних терористичних акти, що стались у двох мечетях новозеландського міста Крайстчерч під час п’ятничної молитви 15 березня 2019 року. Унаслідок терактів загинула 51 людина, 49 дістали поранення

Водночас інституції громадянського суспільства та влада працюють над розв’язанням питань, що стосуються використання інтернету для терористичних та насильницько-екстремістських цілей. Так, наприклад, у Новій Зеландії після теракту в Крайстчерчі криміналізували поширення та зберігання маніфесту терориста й відео теракту. Інші країни також ухвалюють закони, що зобов’язують технологічні компанії вилучати матеріали насильницького характеру. 

Інформація щодо фінансування праворадикальних угруповань є обмеженою 

Хоча інформація щодо залучення коштів на діяльність крайніх правих терористичних угруповань є обмеженою, дослідження свідчать: такі групи й окремі люди активно співпрацюють в інтернеті, отримують фінансову та операційну підтримку з різних країн. 

Крім того, така фінансова допомога відіграє важливу роль у видаванні та пропагуванні насильницької екстремістської літератури. Гроші також часто збирають через події, мерчандайзинг та пожертви. Фінансують і саме середовище, куди можуть звернутися ті, хто планує вчинити масштабні насильницькі дії. 

Об’єктами крайнього правого тероризму зазвичай стають мігранти 

А також біженці та представники релігійних чи етнічних меншин. Попри те що вони є жертвами дискримінації та насильницьких атак, певні політики також пов’язують іммігрантів та біженців із посиленням злочинності. Це іноді призводить до впровадження політик безпеки, які негативно впливають на такі громади, а також не сприяють адекватному вирішенню загроз поширення ультраправого тероризму.  

Масове вбивство в Ель-Пасо сталося вранці 3 серпня 2019 року в торговельному центрі Walmart. Під час інциденту 20 людей було вбито і щонайменше 26 дістали поранення, двоє з них пізніше померли. Це робить зазначену атаку одним з найбільших масових убивств у 2019 році і в історії штату Техас, США.

Жінки дедалі активніше долучаються до просування праворадикальної ідеології 

“Ультраправий дискурс традиційно орієнтований на ґендерний простір та ієрархічні межі, засновані на концепціях про маскулінність та жіночність”, – підкреслюють у звіті.

Так, їхня риторика зосереджена довкола сенсів про “виродження нації”, “підкорення жінок”, відведення жінкам ролей матерів і домогосподарок. Особливо це стосується країн з низьким рівнем народжуваності. Ці сенси, крім того, поєднують з антиміграційними теоріями змови, такими як “велика заміна” і . 

Водночас риторика ультраправих часто супроводжується насильством щодо жінок (включно з підбурюванням до жорстокості) і відзначається поєднанням мізогінії, насильницького правого екстремізму та тероризму. Такий підхід також дозволяє певним мізогіністським групам, як, наприклад, інцели і , виступати в ролі мосту між ультраправими групами та окремими людьми. 

Ультраправі також активно використовують поняття “насильницької маскулінності”. Зокрема, для цілеспрямованої пропаганди та як стратегію вербування певних чоловіків. Насильство розглядається як відповідь на острах того, що білі чоловіки втрачають владу в постійно мінливому мультикультурному ландшафті. 

Утім, останні дослідження, як зауважують у звіті, також свідчать про те, що, попри глибоко мізогіністичну ідеологію крайніх правих, жінки відіграють дедалі активнішу роль у цих рухах. Жінки залучені як активні прихильниці, а також беруть участь у просуванні риторики, пропагуванні ідей. 

Чи актуальна ця проблема для України 

“Ультраправий тероризм дійсно є щораз більшою загрозою стабільності й безпеці у світі, і міжнародна спільнота закликає усвідомити цю загрозу. Так, днями стало відомо, що США вперше заносять до списку іноземних терористичних організацій ультраправе угруповання. Російський імперський рух, до речі”, – каже В’ячеслав Ліхачов, один з провідних дослідників ультраправих рухів в Україні. 

Водночас, якщо казати про Україну, зазначає фахівець, то для неї неактуальний глобальний контекст, який зумовлює зростання ультраправого насильницького екстремізму у світі:

“У Європі, Новій Зеландії та США агресію в ультраправих спричиняють насамперед нові мігранти з країн Азії та Африки. Останніми роками в Європі на традиційну мігрантофобію наклалася й безпрецедентна за масштабами криза, пов’язана з біженцями з охопленої війною Сирії. Нестабільність у низці країн, зміна клімату та соціальні проблеми змушують перетинати Середземне море й уродженців багатьох африканських країн. Натомість Україна бідна, сама асоціюється з нестабільністю і війною у світовому інформаційному просторі, розташована далеко і є малопривабливою для біженців і мігрантів з “глобального Півдня”. 

В Україні, звичайно, є ультраправі групи, додає Ліхачов: “Вони досить активні, частина з них агресивна і схильна до насильства. Деякі навіть намагаються наслідувати світові тренди. Так, “Карпатська січ” стверджує, що переклала і видала “Велику заміну”, так званий маніфест Брентона Тарранта, стрільця з Крайстчерча”.

Утім, фахівець наголошує, що українські ультраправі радше схильні шукати об’єкти для агресії серед реальних або уявних носіїв проросійських і “сепаратистських” поглядів, лівих і ліберальних ідеологічних опонентів, активістів та активісток руху за ґендерну рівність, ЛГБТ та їхніх союзників.

“Дивно, до речі, що в доповіді Радбезу ООН не згадано гомофобії: в Україні це дійсно тренд у протиправній і часто насильницькій діяльності ультраправих, який посилюється. В іншому ж… Досить сказати, що минулого року в Україні зафіксували декілька підпалів православних храмів “неправильного” патріархату, але жодного випадку такої серйозної агресії щодо синагог або мечетей”. 

Ліхачов підсумовує, що 10 років тому класичне расистське насильство було набагато поширенішим в Україні. Однак відтоді ситуація сильно змінилася: 

“Війна, розрив зв’язків з російськими однодумцями з ультраправого середовища і низка інших чинників сформували в Україні зовсім інший контекст, у якому неактуальні тенденції західного правого радикалізму”.