Телеграм: чому пересічним українцям варто обмежити споживання, а владі — збільшити присутність
Соціальні мережі стали для українців сьогодні найпопулярнішим джерелом інформації, лідирує серед них, згідно з соціологічними дослідженнями, телеграм. На це є кілька причин, але найперша — зручність, вважають експерти. Користувача, який переглядає повідомлення, від новин відділяє лише один дотик.
До того ж месенджер майже ідеальний у сенсі швидкого та ефективного створення, просування та моніторингу інформації. Проте варто пам’ятати, що зручний він не лише для українців, але й для авторів пропагандистських кремлівських наративів.
Чому і як треба перевіряти інформацію в телеграмі, чи є цей месенджер безпечним та чому масова присутність українських офіційних осіб у цьому месенджері — це прорив 2022 року, розповіли під час експертної дискусії “Пропаганда в смартфоні: чи став телеграм розплідником російської пропаганди”.
Чому саме телеграм обирають пропагандисти для розповсюдження дезінформації і фейків
По-перше, саме тому, що українці масово присутні у цій соцмережі, і це одна з головних цільових груп російських пропагандистів. Це дуже велика кількість користувачів. Зокрема, за даними дослідження Інтерньюз-Україна, 60% громадян України назвали телеграм основним новинним джерелом, уточнила Світлана Сліпченко, проєктна менеджерка VoxCheck — організації, яка досліджувала цю тему на прикладі 41 російського та 18 проросійських телеграм-каналів.
До того ж контент в телеграмі ніяк не модерується, а канали можуть бути цілком анонімними. Тобто це так званий perfect match: низький поріг входження та високі шанси охоплення аудиторії.
Досліджувати, як Росія просуває свої наративи через телеграм, експерти VoxCheck почали за кілька днів до повномасштабного вторгнення. Адже саме тоді до них стали частіше звертатись журналісти “Суспільного” з проханням верифікувати відео та фото, які могли б свідчити про переміщення російської техніки на Донбасі. Найбільше таких відео циркулювало в телеграмі. Експерти побачили, що їх спочатку розповсюджують проросійські та російські джерела, далі вони потрапляють до локальних пабліків і циркулюють в інших соцмережах та загалом — в інформпросторі.
“Відтоді ми почали “глибоко копати”, що відбувається в цій соцмережі. Зробили дослідження по 59 російських і проросійських каналах. Зібрали 5,5 тисячі кейсів дезінформації та сформували основні 19 наративів прокремлівської пропаганди”, — уточнила Сліпченко.
Основною метою дослідження було показати, що є телеграм-канали, які мімікрують під цілком українські ресурси. Вони намагаються писати про український контекст і доносити своєрідну альтернативну інформацію, але по факту є ретрансляторами російських наративів.
Ворог створює сотні телеграм-каналів, і “дна цьому не видно”, пояснила експертка Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді нацбезпеки та оборони України Марина Воротинцева. Наприклад, “Детектор медіа” виявив 300 ворожих телеграм-каналів, VoxCheck обрав для регулярного моніторингу 59, ЦПД сформував список з 62 таких каналів.
Вони можуть називатися регіональними, загальнонаціональними, авторськими блогами. До створення і просування наративів залучають не лише велику кількість людей, але й штучний інтелект.
Експерти розділили ці канали на російські і проросійські. Перші діють відкрито і прямо поширюють пропаганду, другі — намагаються підмінити поняття правди, розмити її, посіяти недовіру до українських джерел інформації. Ті, що мімікрують під українські, намагаються бути більш маніпулятивними, просувати російські наративи складнішими методами.
Як пояснив програмний директор “Детектора медіа” Вадим Міський, пропаганда РФ намагається працювати різними інструментами по всьому світу. Але на Заході споживачі інформації більш захищені від такого “тупого”, за словами експерта, методу впливу, бо там телеграм не такий популярний. Популярні на Заході соцмережі, їхнє керівництво та менеджмент більш налаштовані на діалог щодо захисту від дезінформації. А ось в Україні телеграм “прижився” під час зламу тенденцій споживання новин, коли телебачення відійшло на другий план.
Як зауважив експерт Школи цифрової безпеки Павло Білоусов, західні соцмережі теж не ідеальні, але там щонайменше намагаються підкреслити чи відзначити певні акаунти, які можуть розповсюджувати фейки чи маніпулятивні матеріали. Наприклад, в ютубі відзначають, що те чи інше медіа повністю або частково фінансується урядом певної країни. І це працює, користувач замислюється, чи можна довіряти цьому джерелу.
Фейсбук дає інформацію щодо користувача: коли зареєстроване доменне ім’я — місяць або десять років тому, це додає йому ваги або навпаки спонукає до критичності щодо цього джерела. У твіттері також є певні важелі впливу на дезінформацію чи її авторів і розповсюджувачів.
“У телеграмі щонайбільше можна подивитися кількість підписників каналу. Але на цьому підґрунті не можна зробити жодних висновків. Друга складова — телеграм як інструмент просування інформації дуже затребуваний, бо тут і повідомлення від рідних, й водночас можна подивитися новини. Один дотик відділяє тебе від інформації, все буде переплетено й інтегровано. Телеграм зручний у сенсі ефективного створення і просування інформації, її моніторингу та аналізу. Але він зручний і для тих, хто розповсюджує пропагандистські наративи”, — пояснив Білоусов.
Як працюють пропагандисти
Як зауважила Марина Воротинцева, у цій вирві пропагандистських телеграм-каналів немає дна і ми ніколи не зможемо їх фінально порахувати. Над їхнім створенням і просуванням працюють як люди, так і штучний інтелект. Багато з них зараз переформатувалися під новинні канали. Перші тижні, місяці їх існування може здаватися, що це просто новинний канал, і новини — ті самі, що й в інших телеграм-каналах. Але згодом там з’являється інший контент. Ця тенденція почалася з весни, тобто раніше вони працювали як свідомі пропагандисти, були орієнтовані на політично активних громадян. А потім розширили ядро аудиторії, почавши працювати з новинним сегментом.
Аналітикиня платформи VoxCheck Мирослава Маркова відзначила, що російська дезінформація в телеграм-каналах може поширюватися у формі різних версій події, що суперечать одна одній, це робиться для того, щоб унеможливити отримання об’єктивної інформації. Також серед методів роботи ворожої пропаганди — маніпуляція, фабрикування фото чи відео тощо.
Для того, щоб якнайефективніше впливати на аудиторію, Росія створює телеграм-канали різного формату, сказав Вадим Міський.
“Від початку війни ми фіксували, що Росія дуже багато ресурсів скеровує на пропаганду в соцмережах. Ворог створював потужну мережу гіперлокальних каналів, націлених на новоокуповані території, а також на ті, які вони планували окупувати. Ми виявили таку мережу з назвами на кшталт “Підслухано в Бучі”, “Підслухано у Василькові” тощо, щоб впливати на жителів ще перед спробою окупації”, — розповів він.
Багато з них зараз переформатувалися під новинні канали. Перші тижні, місяці їхнього існування може здаватися, що це просто інформаційний канал, новини — ті самі, що й в інших. Але згодом там з’являється інший контент, і під виглядом звичайних новин такі ресурси починають розповсюджувати приховану пропаганду.
Росія вкладає величезні ресурси у розвиток такої інформаційної прокремлівської мережі, зауважив Вадим Міський. Її учасники — не лише російські пропагандисти, а й західні політики, які озвучують промосковські меседжі, їх підхоплюють спеціально навчені ЗМІ, це робота на дипломатичному рівні тощо.
Використання соцмереж — один зі шляхів обійти санкції проти Росії, пояснив експерт. Як приклад, навів RT France — російське пропагандистське медіа, чиї рахунки нещодавно арештувало казначейство Франції. Мовити у Франції цей ресурс вже давно не міг, його трансляції заборонені на території країн Євросоюзу.
“Але, сидячи у Франції, ці журналісти виробляли контент і транслювали його у франкофонних країнах Африки. І величезна територія, мільйони людей глобального півдня, де є проблеми з розумінням України, були фактично отруєні контентом, який вироблявся в цивілізованій країні. Лише зараз вдалося це прикрити. І ми не знаємо, в що далі перепакують цей канал”, — сказав Міський.
Головні наративи російської пропаганди
За словами Мирослави Маркової, найголовніший і найпоширеніший наратив у досліджуваних телеграм-каналах — про “небезпечні військово-біологічні лабораторії” в Україні. Дослідники нарахували понад 900 кейсів з такою дезінформацією.
“Вкиди” про “терористичні дії української влади”, а також дезінформація про те, що “Україна — країна-терорист” дослідники зафіксували понад 500 разів у досліджуваних телеграм-каналах.
Фейки, спрямовані на виправдання російської агресії проти України, зокрема про причини нападу, “неправильну політику” України, через яку Росії довелося “захищатися”, — понад 400 кейсів.
Понад 300 — про те, що Україна влаштовує продовольчу кризу у світі.
Приблизно така ж кількість кейсів містить наратив про те, що “українці прагнуть приєднатися до Росії”, більшість з них стосувалася псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях. Водночас багато фейків про підтримку російської армії українцями.
Ще одна популярна тема для кремлівських і прокремлівських телеграм-каналів — заперечення воєнних злочинів Росії в Україні, зокрема, через спроби розмивання поняття правди, пояснила Маркова.
Загалом експерти VoxCheck нарахували 19 головних пропагандистських наративів, які розповсюджує Росія. Це “нацизм в Україні”, дискредитація та висміювання представників влади, фейки про нібито розкрадання гуманітарної допомоги та гуманітарну катастрофу в Україні, інформація про те, що росіяни начебто відбудовують зруйновані українські міста, дезінформація про “перепродаж” зброї, яку Україна отримує від західних партнерів, дискредитація українських біженців тощо.
Повністю дослідження можна прочитати тут.
Чи використовують телеграм ворожі спецслужби
На думку Павла Білоусова, немає чітких ознак того, що телеграм є повністю надійним, не контролюється з боку ФСБ або спецслужба не має якихось доступів до контенту.
“Месенджери, які ви використовуєте, зазвичай мають наскрізне шифрування — end-to-end encryption. Тобто інформація зберігається лише на смартфоні. Воно працює за замовчуванням у вотсапі, сигналі. В телеграмі така функція є, але вона працює не за замовчуванням. Тобто прості чати, якими ми користуємося, синхронізуються з сервером телеграму і там в якомусь вигляді зберігаються. В якому — ми не знаємо”, — розповів він.
Попри заяви менеджменту соцмережі “Телеграм”, що це — продукт open source, і можна подивитися, як він побудований, подивитися, як працюють мобільні клієнти, не можна. Бо, за словами власників месенджеру, це комерційна таємниця. Тобто, що відбувається на сервері телеграму, можна лише припустити: можливо є доступ ФСБ до контенту, а можливо й немає.
“Історії, коли телеграм блокували, потім розблокували, потім російська влада казала, що більше не має до нього претензій, — це ознаки, які дозволяють припускати, що якась співпраця є. На якому рівні — не відомо: обмін ключами шифрування чи доступ до контенту, чи копії повідомлень з чату одразу “товаришу майору”. Але технічно це зробити можна”, — наголосив Білоусов.
У цифровому світі обмежень немає, технічно можливість є для будь-яких дій. Враховуючи походження, можливу співпрацю телеграму з владою, відсутність повноцінно відкритого коду, юрисдикції, можна зробити висновок, що як основний, серйозний канал комунікацій телеграм — не дуже надійний. Є альтернативи, яким є більше підстав довіряти, переконаний експерт.
Як протидіяти ворожій пропаганді
За словами представниці ЦПД, їхній центр відслідковує всі канали на ютубі, що розповсюджують пропаганду. Так, минулого року заблоковано понад сто таких каналів, видалено весь контент.
“Ми верифікуємо ці канали, визначаємо їхніх адміністраторів, працюємо з адміністрацією гугла. До аргументованих і з доказовою базою прохань вони дослухаються”, — сказала Марина Воротинцева.
Водночас ЦПД працює зі світовими корпораціями, що блокують доступ до платформ з дезінформацією. Зокрема, спільно викрили близько 300 ворожих каналів, які імітували європейські медіа. Зроблені вони дуже якісно, схожі на реальні медіа. Але якщо почитати їх кілька днів, то можна знайти там всю улюблену риторику російської пропаганди: геї, масони, українські фашисти, українські жінки, які забирають чоловіків з родин, тощо, пояснила експертка.
“2014 року ми програли російській пропаганді, яка просувала свої наративи в соцмережах “Вконтакте” і “Одноклассники”. Україна тоді не могла дати на них жодної адекватної відповіді. Український телеграм 2022 року — це досягнення. Великий його сегмент орієнтований на українські офіційні джерела. Всі почали працювати в телеграмі, завели верифіковані акаунти, дуже активно спілкуються. Ми буквально щогодини відслідковуємо, що відбувається в телеграмі, і бачимо, що за окремими інформаційними наративами Україна виграє в значній частині “інформаційних зіткнень”. В дуже багатьох щонайменше виходить внічию. Є питання, в яких ми досі програємо, але тенденція дуже добра”, — каже Воротинцева.
Світлана Сліпченко наголосила на тому, що в телеграмі циркулюють дуже схожі наративи ворожої пропаганди. Такі ж Росія використовує для закордонної аудиторії. Різниця у форматах, спікерах, що ретранслюють ці наративи. Тож найперше, що має робити держава, — створювати контрнаративи на весь негатив, який агресор намагається сформувати щодо України, на деморалізацію — подавати сильні проукраїнські образи, вважає експертка.
Велика роль належить медіаосвіті, пов’язаній з розвитком навичок критичного мислення, фактчекінгу, медіаграмотності, медіагігієни. Такі навички потрібно формувати з шкільного віку і далі на різних рівнях освіти. Просвітня кампанія має відбуватися постійно і для людей різного віку у різних професійних середовищах.
“Треба навчитися розрізняти ворожі ресурси, ворожі наративи від достовірної інформації, яка не спотворить порядок ухвалення тих чи інших рішень на користь України та українців”, — вважає Сліпченко.
На переконання Вадима Міського, більше уваги треба приділяти пребанкінгу. Тобто на відміну від дебанкінгу не спростовувати навздогін якийсь меседж, а показувати, що фейки вкладаються в якийсь стандартний наратив, заздалегідь інформувати аудиторію про те, що існують конкретні приклади дезінформації, які можуть варіюватися, і це на 99% фейк.
“Для українців цей метод вже спрацював неодноразово. Наприклад, якщо зараз розповісти будь-кому про біолабораторії на території України, вони не повірять, бо вже сто разів чули варіації на цю тему”, — сказав експерт.
Працюють українські спеціалісти з контрпропаганди і з закордонними журналістами, верифікаторами інформації, додала Воротинцева. Зараз ЦПД розбудовує експертизу іншими мовами, крім англійської, в тісній колаборації з європейськими і неєвропейськими партнерами, які говорять європейськими мовами.
Але найголовніше — споживачі новин всередині України, пересічні громадяни мають навчитися довіряти виключно авторизованим офіційним джерелам інформації, а не пліткам чи інсайдам.
Аналітики VoxCheck порадили користувачам читати лише офіційні канали державних та правоохоронних органів України, авторитетних медіа, надійних блогерів, а від анонімних телеграм-каналів варто відписатися.
