Freedom House: Війна Росії проти України поставила під загрозу свободу інтернету
Глобальна свобода інтернету погіршується 12-й рік поспіль. Як свідчить дослідження правозахисної організації Freedom House, ситуація з правами людини в інтернеті погіршилась у 28 країнах. Водночас 26 країн зареєстрували тенденцію до покращення, що є найкращим показником з моменту створення проєкту. Найгірша ситуація склалася в Росії, за нею йдуть М’янма, Судан і Лівія, водночас у Гамбії і Зімбабве відбулися значні поліпшення. США посіли дев’яте місце в загальному переліку, а Ісландія знову стала найкращою у сфері цифрових прав людини. Найгірші умови для свободи інтернету восьмий рік поспіль створює Китай.
Такі дані наведено в останньому звіті Freedom on the Net щодо прав людини в цифровій сфері, який охоплює період з червня 2021 до травня 2022 року. Проєкт, що оцінює свободу інтернету в 70 країнах, на які припадає 89% користувачів інтернету у світі, цього року вийшов під назвою “Подолання авторитарної перебудови інтернету”.
Переповідаємо основні тенденції, досліджені правозахисниками у визначений період.
Джерело: freedomhouse.orgРосія зазнала найбільшого спаду інтернет-свободи
Згідно зі звітом, свобода інтернету в Росії погіршилася на сім пунктів за період з початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року, досягнувши історичного мінімуму і демонструючи найбільший цього року національний спад свободи у Всесвітній мережі.
Протягом декількох тижнів після початку наступу на Україну Кремль заблокував фейсбук, інстаграм і твіттер, позбавивши росіян доступу до достовірної інформації про війну і обмеживши їхні можливості спілкуватися з користувачами в інших країнах.
Російський уряд також заблокував понад 5 тисяч вебсайтів, змусив ЗМІ називати війну “спеціальною військовою операцією” та запровадив закон, який передбачає до 15 років ув’язнення для тих, хто поширює “фейки” про російську армію. Це значно підвищило ризики для онлайн-активізму та прискорило закриття або вигнання незалежних ЗМІ країни.
Дії російських військових також підірвали свободу інтернету в певних регіонах України. Так, у південному місті Херсоні росіяни змусили постачальників послуг переспрямовувати інтернет-трафік через російські мережі протягом весни та літа 2022 року, залишивши українців на тимчасово окупованих територіях без доступу до основних платформ соцмереж та безлічі українських і міжнародних новинних сайтів. Хоча інтернет-ЗМІ мужньо продовжували висвітлювати вторгнення, їхні репортери зіткнулися з великою небезпекою під час виконання своєї роботи. Кілька журналістів, пов’язаних з такими вебсайтами, були вбиті російськими військовими.
Український уряд і народ продемонстрували разючу стійкість під час вторгнення. Урядовці та телекомунікаційні компанії працювали разом, щоб відновити інфраструктуру інтернету та забезпечити доступ до онлайн-ресурсів та інформації, які можуть урятувати життя в розпал збройного конфлікту.
В Україні розгорнули близько 11 тисяч станцій Starlink для надання супутникових інтернет-послуг у межах співпраці з американською технологічною компанією SpaceX та іншими партнерами.
Українські оператори зв’язку також дозволяли користувачам перемикатися між операторами, коли сигнал їхнього основного оператора був недоступний. Водночас вони докладали значних зусиль, щоб забезпечити доступ Wi-Fi до бомбосховищ.
Одразу після вторгнення російських військ у країну українська компанія Ajax Systems співпрацювала з урядом України над запуском мобільного застосунку, завантаженого понад 4 мільйони разів (станом на березень), який попереджає користувачів про повітряну тривогу.
Перевороти й вибори зумовили значні спади або поліпшення у сфері цифрових прав
Свобода інтернету в М’янмі знизилася на п’ять пунктів і отримала 12-те місце зі 100 та статус “невільна”. Зараз країна має друге найгірше середовище для прав людини в інтернеті, випереджає її за обмеженням свободи в мережі лише Китай. Відтоді, як військова хунта захопила владу в обраного цивільного уряду в лютому 2021 року, вона закріпила свій режим цензури, заблокувавши всі, крім 1,2 тисячі вебсайтів, обмеживши доступ до основних платформ соцмереж і ввівши відімкнення від Всесвітньої мережі.
Протести в М’янмі. Джерело: RBC.uaНа небагатьох онлайн-ресурсах, які залишалися доступними протягом року, домінували промілітарні голоси, а активістів, журналістів та звичайних користувачів продовжували затримувати та катувати.
Хунта змусила норвезького постачальника послуг Telenor продати свій бізнес у М’янмі компанії, пов’язаній з військовими, повністю закріпивши свій контроль над телекомунікаційним сектором.
Оцінка Судану впала на чотири пункти після того, як у жовтні 2021 року військові влаштували переворот і розпустили перехідний уряд країни. Це стало руйнівною невдачею для суданської демократії. Військові скасували дію тимчасової конституції, що захищала основні права людини, і оголосили надзвичайний стан, який тривав до травня 2022 року. Оскільки суданці виходили на масові протести проти нової влади, в країні обмежили під’єднання до інтернету, заблокували платформи соцмереж. Журналісти зазнавали нападів і арештів.
Свобода інтернету в Нікарагуа, згідно з оцінкою Freedom House, погіршилася на три пункти на тлі виборів у листопаді 2021 року, під час яких сталося жорстке придушення лідерів опозиції, дисидентів та незалежних журналістів. Репресивне законодавство, таке як закон про кіберзлочинність, призвело до посилення самоцензури та тривалих тюремних термінів щодо критично важливих користувачів.
В Угорщині статус свободи інтернету знизився з “вільного” до “частково вільного”, що відбиває ширший демократичний занепад країни під керівництвом прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Плакат із зображенням Віктора Орбана в Угорщині. Джерело: REUTERSПід час виборів у вересні та жовтні 2021 року, на яких угорці обирали опозиційних Орбану та його керівній партії кандидатів, електронні системи голосування та незалежні новинні ресурси в країні зазнавали кібератак з невідомих джерел. Організатори виборів були змушені тимчасово зупинити голосування після того, як їхня комп’ютерна система зазнала атаки, а незалежні новинні сайти були виведені в автономний режим до оголошення результатів виборів.
Раніше, в липні, розслідування показало, що щонайменше троє місцевих журналістів були мішенню Pegasus – сумнозвісного шпигунського інструменту, розробленого ізраїльською фірмою NSO Group.
У Гамбії свобода інтернету за період, що охоплює звіт, покращилася на три пункти в порівнянні з рейтингом минулого року. Загалом після закінчення репресивного режиму колишнього президента Ях’ї Джаммеха у 2017 році рівень інтернет-свободи зріс на 23 пункти. Гамбійці користувалися мережею без обмежень під час президентських виборів у грудні 2021 року, на яких чинний президент країни Адама Барроу забезпечив собі другий термін. Адміністрація Барроу також ухвалила знаковий закон, що гарантує право на публічну інформацію. Це стало важливим кроком для прозорості та підзвітності влади.
Нові та постійні загрози свободі вираження поглядів
Проєкт Freedom on the Net зафіксував, що під час періоду дослідження офіційні особи щонайменше 53 країн звинувачували, заарештовували або ув’язнювали користувачів інтернету за критичні публікації про політичні або соціальні події.
У Лівії, яка зазнала цього року третього за величиною зниження балів разом із Суданом, користувачі, що поділилися нелояльними до влади коментарями або повідомленнями в інтернеті, зникали чи були взяті під варту.
Влада Руанди засудила користувача ютубу, який критикував уряд, до 15 років ув’язнення. Це сталось у вересні 2021 року.
Уряди щонайменше 40 країн заблокували соціальний, політичний або релігійний контент в інтернеті, що стало рекордно високим показником обмеження свободи в мережі.
Користувачі інтернету в Йорданії повідомили, що сайт Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів був ненадовго заблокований у жовтні 2021 року, після того як організація опублікувала фінансові документи, що викрили таємні статки короля країни та інших світових лідерів.
У Білорусі влада блокувала вебсайти організацій громадянського суспільства протягом усього періоду висвітлення протестів проти фальсифікації результатів виборів президента країни, журналістів, блогерів, користувачів інтернету затримували, брали під варту, ув’язнювали.
Ксенія Луцкіна – білоруська журналістка, яку режим Олександра Лукашенка засудив до восьми років колонії за звинуваченням “у діях з метою захоплення державної влади”, а по суті – за виконання професійних обов’язківЩонайменше у 22 країнах урядовці заблокували доступ до соцмереж або комунікаційних платформ. У деяких країнах це зробили, щоб змусити закордонні компанії відкривати офіси, зберігати дані в межах країни присутності або в інший спосіб змінювати свою діяльність так, щоб полегшити дотримання урядової цензури або отримання даних користувачів урядами.
В Узбекистані влада заблокувала низку міжнародних соцмереж та застосунків для обміну повідомленнями в липні та листопаді 2021 року на тій підставі, що вони не виконали вимог щодо локалізації, які містяться в місцевому законі про захист даних. Доступ до більшості платформ було відновлено до серпня 2022 року.
У березні 2022 року суддя Верховного суду Бразилії скасував наказ про заборону соцмережі “Телеграм”, після того як власники застосунку погодилися видалити вміст, позначений як дезінформація, і оголосили, що призначать місцевого представника.
У Нігерії посадовці скасували семимісячне блокування у твіттері в січні 2022 року, стверджуючи, що компанія погодилася встановити фізичну присутність у країні.
Майбутнє свободи інтернету в “країнах-гойдалках”
Низку країн у дослідженні Freedom House назвали “державами-гойдалками” через їхній потенційний регіональний або глобальний вплив на майбутнє управління інтернетом. Серед них, наприклад, Бразилія та Нігерія. Вони коливалися між захистом та підривом прав людини в інтернеті. Згодом багато з таких країн були визнані частково вільними за свободою в мережі.
“Країни-гойдалки” можуть у майбутньому забезпечити розвиток вільного і відкритого інтернету або приєднатися до авторитарних держав у просуванні закритішої моделі кіберсуверенітету.
Бразильські законодавці закріпили захист персональних даних у конституції в лютому 2022 року – знакова подія, яка закріпила право на конфіденційність вище примх будь-якого уряду або простої законодавчої більшості. Але це рішення було ухвалене на тлі виборів, коли президент Жаїр Болсонару та його союзники бомбардували онлайн-простір неправдивими заявами про фальсифікації виборів.
Експрезидент Бразилії Жаїр Болсонару. Джерело: rbc.ruУ жовтні 2021 року найвищий суд Кенії тимчасово зупинив впровадження широкої системи біометричних ідентифікаційних карток, поки вона не зможе відповідати стандартам захисту даних.
Президент Еквадору Гільєрмо Лассо наклав вето на положення закону, який криміналізував розголошення таємниць в інтернеті. Документ ухвалено в червні 2021 року, він захищає цифрові ЗМІ від серйозних юридичних загроз.
Інші країни цієї групи застосовували практики, які посилювали цифрові репресії та підривали різноманітність інформаційного простору.
У Тунісі президент Каїс Саїд тимчасово зупинив дію частини конституції, запровадив надто широкі правила, які забороняють те, що держава вважає “неправдивою” інформацією, і наглядав за арештом своїх онлайн-критиків. Дослідники назвали цю ситуацію “тривожним поворотом” для країни з найвищим показником свободи інтернету в арабському світі.
Влада Індонезії ненадовго заблокувала кілька вебсайтів, включно з Yahoo та PayPal, щоб змусити дотримуватися репресивного закону, який вимагає від компаній реєструватися в уряді, призначати місцевого представника та видаляти вміст на вимогу місцевих правоохоронців у стислі терміни.
Китай – найрепресивніше онлайн-середовище у світі
Восьмий рік поспіль Китай залишається найгіршим у світі середовищем для свободи інтернету. Контент, пов’язаний з Олімпіадою 2022 року в Пекіні та пандемією COVID-19, залишався під жорсткою цензурою протягом періоду дослідження, особливо коли жителі Шанхаю ділилися своїм досвідом на тлі катастрофічного двомісячного локдауну, що розпочався у квітні 2022 року.
Уряд також посилив цензуру онлайн-контенту, пов’язаного з правами жінок, і придушив кампанії в соціальних мережах проти сексуального насильства і домагань. Зокрема, через затримання зірки тенісу Пен Шуай після того, як вона заявила соцмережі Weibo, що зазнавала сексуального насильства з боку високопосадовця КПК Чжан Гаолі. Журналістів, правозахисників, представників релігійних та етнічних меншин та звичайних користувачів затримували за поширення онлайн-контенту, а деяким загрожує суворе тюремне ув’язнення.
Урядовці запровадили нову політику, щоб посилити контроль над китайськими технологічними компаніями. Головний інтернет-регулятор країни видав вказівки, що вимагають від платформ узгоджувати системи модерації контенту та рекомендацій з “думкою Сі Цзіньпіна” – офіційною ідеологією нинішнього лідера КПК.
Інший набір правил містить великі штрафи для компаній, що дозволять китайським користувачам інтернету обійти “Великий брандмауер”.
Тим часом система захисту даних країни, яка набула чинності в листопаді 2021 року, встановила базові гарантії для персональних даних, що зберігаються китайськими компаніями, хоча вона не застосувала ті самі стандарти до даних, що зберігаються або запитуються урядом.
США: прогрес за кордоном і патова ситуація на батьківщині
Адміністрація президента США Джо Байдена зробила просування свободи інтернету пріоритетом своєї зовнішньої політики. У квітні 2022 року Білий дім допоміг об’єднати понад 60 урядів для підписання Декларації про майбутнє інтернету – необов’язкової угоди для просування позитивного бачення Всесвітньої мережі.
Держдепартамент США створив своє Бюро кіберпростору та цифрової політики, допоміг запустити Ініціативу з експортного контролю та прав людини й повідомив, що очолить онлайн-коаліцію свободи у 2023 році.
Так само Агентство США з міжнародного розвитку оголосило про інвестиції до 20 мільйонів доларів на рік, щоб розширити роботу в галузі цифрової демократії.
Ця активність на світовій арені різко контрастувала з відсутністю руху вдома. Хоча свобода інтернету в країні покращилася вперше за шість років, ця зміна була маргінальною, і запропоновані закони, які б зміцнювали права людини в інтернеті та підвищували прозорість, пов’язану з технологіями, не досягли значного прогресу. Тривала відсутність федерального закону про конфіденційність і неповні реформи правил нагляду дозволили державним установам просто купувати дані американців у тіньових брокерів.
Рішення Верховного суду, яке скасувало рішення в справі “Roe v. Wade” і позбавило жінок конституційного права на аборт, також спричинило поновлені побоювання з приводу доступу правоохоронних органів до інформації про місце перебування, перегляду історій та інших форм даних, що можуть бути використані для кримінальних і цивільних розслідувань у юрисдикціях США, де законний доступ до репродуктивного здоров’я обмежено.
Джерело: azattyq-ruhy.kzПротягом періоду дослідження масове заперечення результатів президентських виборів 2020 року з боку експрезидента Дональда Трампа та його прихильників, частково спричинене теоріями змови в інтернеті та дезінформацією, забруднило інформаційне середовище та проникло в ширшу американську політичну систему.
Дезінформація про “вкрадені” вибори та нібито вразливість до фальсифікацій підігріла заклики громадян “захистити” голосування силою, якщо це необхідно. Виборчі працівники та адміністратори повідомили про отримання великої кількості онлайн-погроз та переслідування. Це призвело до того, що велика кількість із них пішла у відставку через страх за власну безпеку.
По суті, така дезінформація та залякування підірвали базову безпеку виборчих механізмів США, надали лідерам Республіканської партії в багатьох штатах хибне обґрунтування нових заходів боротьби із шахрайством, які могли б обмежити доступ до голосування або спотворити процеси підрахунку та сертифікації, а також створили основу для майбутніх заворушень, підірвавши довіру громадськості до будь-яких несприятливих результатів.
Для довідки. 12-й звіт “Свобода в мережі” (Freedom on the Net) оцінює свободу інтернету в 70 країнах, на які припадає 89% світових користувачів мережі. Він охоплює події між червнем 2021 та травнем 2022 року. До роботи над проєктом долучилися понад 80 аналітиків та радників. Для нього використовувалася стандартна методологія щодо визначення оцінки свободи інтернету кожної країни за 100-бальною шкалою, з 21 окремим показником, що стосується перешкод для доступу, обмежень вмісту та порушень прав користувачів.
На вебсайті Freedom on the Net представлено поглиблені звіти та дані про умови кожної країни, а також рекомендації щодо політики для урядів та технологічних компаній.
