“Хіба провокація — це щось незаконне?”, або як минуло перше судове засідання над Шабуніним

 

Нагадаємо, 22 січня правоохоронці повідомили Віталію Шабуніну про підозру у нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості помічнику депутата Радикальної партії Сергія Мельничука Всеволоду Філемоненку. Антикорупційному активісту інкримінують порушення ч. 2 ст. 345-1 Кримінального кодексу України (“погроза або насильство щодо журналіста”). Йому загрожує п’ять років ув’язнення. 

30 січня, перед підготовчим засіданням під будівлею суду — два мітинги. П’ятеро людей з плакатами в руках виступають проти “рукоприкладства Віталія Шабуніна”. 

 

 

 

— Я у Facebook бачила, що він (Всеволод Філемоненко — ред.) журналіст, — каже активістка Тамара Полякова, яка тримає в руках плакат “Шабунин хватит врать”. 

— Ви бачили хоча б один його матеріал? – запитує журналіст Телевізійної служби новин Дмитро Фурдак.

— Я брала участь у них… Вам цікаво? Знайдіть його Facebook і почитайте… Шабунін в армії не служив, ніде не робив. Тільки він начальник кругом, — відповіла вона.

— А звідки ви дізнались про цю акцію? — допитуються у неї журналісти. 

— Ми познайомились з Філемоненко на акції Рабіновича під Нацбанком (Вадим Рабінович, народний депутат від фракції “Опозиційний блок” — ред.). 

— Можна пояснити словами, але руки піднімати — це талан неповноцінних, — додає активіст Мойсей Дроботинський. Він тримає плакат у раках “Будь мужиком. Ответь за свои поступки”. Активіст додав, що інколи має із Філемоненко ділові стосунки, але які саме, відмовився уточнити.  

 

 

Мітинг на підтримку голови Центру протидії корпуції був чисельнішим. 

 

“Ми тут, бо ми не хочемо, щоб активістів-антикорупціонерів переслідували. Якщо буде обвинувальний вирок — це покаже корупційність судів, погану компетентність судової системи. Потрібні зміни. У справі вбивства журналіста газети “Вєсті” В’ячеслава Веремія одному з обвинувачених (Юрію Крисіну — ред.) дали 4 роки з відтермінуванням виконання покарання. У цій справі — псевдожурналіст, провокатор і судові вироки? Це смішно!”, — обурюється Валерія Рачинська, співробітниця Весукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД. 

 

 

 

Всеволод Філемоненко підходить до суду, закутавшись у прапор Європейського союзу. У руках тримає прапорці США. 

 

“Довгий час ЄС та США вливали кошти у розвиток демократії та свободи слова в Україні. Вони є нашими партнерами. А люди, які б’ють журналістів, виступають проти свободи слова, проти цінностей, які нам прививають наші західні партнери”, — каже Всеволод Філемоненко.   

 

Він наполягає, що на момент побиття працював журналістом в офіційно зареєстрованому Міністерством юстиції виданні “Голос народу”, а також виконував редакційне завдання. 

 

“Я проводив розслідування стосовно Віталія. Під час першого розслідування він погрожував розбити мені голову. А після кількох місяців він зреалізував свою погрозу. Це погроза за мою журналістську діяльність, за успішне розслідування”, — каже він. Свою газову атаку він називає самозахистом, оскільки, за його словами, Віталій Шабунін намагався його вдарити. 

 

 

 

— Ви в той день не провокували Віталія Шабуніна? — запитують журналісти. 

— А що провокація — це щось незаконне? А яка стаття Кримінального кодексу передбачає відповідальність за провокацію..? Ви будете ставити незручне питання будь-якому політику, він вдарить вас і скаже, що це була провокація. Це нормально? — відповідає Всеволод Філімоненко. 

 

 

Адвокат голови ЦПК Денис Овчаров називає конфлікт між чоловіками побутовим. 

 

“Після того, як Віталій Шабунін вдарив в обличчя пана Філімоненко, той викликав швидку, яка нічого не підтвердила. Пан Філімоненко не мав претензій до пана Шабуніна і не потребував медичного лікування. Після цього пан Філімоненко вчинив хуліганські дії, обризкавши журналістів з газового балончика, в тому числі й пана Шабуніна. Опісля він викликав швидку та потрапив до лікарні”, — переповідає хід подій адвокат. 

 

За його словами, із матеріалів справи випливає, що через 12 днів з’ясувалось, що у Філімоненка — перелом кістки. Більше того, перелом виявили з протилежної сторони від тієї, в яку був здійснений зафіксований на відео удар. У справі відсутній рентген, за яким можна було б встановити, які тілесні ушкодженні були заподіяні. 

 

“Експертизу вели Дніпровський райвідділ та прокуратура. У нас є дані про ознаки фальсифікації судово-медичної експертизи”, — каже адвокат. Він розповів, що справу вели десять слідчих протягом півроку. 

 

“Спочатку справу кваліфікували за статтею 345-1 Кримінального кодексу, потім перекваліфікували на статтю про нанесення тілесних пошкоджень середньої тяжкості. У нас був суд, де обирався запобіжний захід. А після того, як пан Шабунін висловлював свою позицію проти Генерального прокурора Юрія Луценка під час акції протесту, справу знову перекваліфікували за ст. 345-1 КК України”, — розповідає захисник. Він назвав справу цікавою з юридичної точки зору, оскільки суд має визначити межі між журналістською та провокаційною діяльністю.  

 

“З однією сторони у нас — побутовий конфлікт, у якому пан Шабунін не заперечує факт нанесення удару. З іншої — кваліфікація цієї дії та матеріали справи не підтверджують фактичні обставини, які стались”, — додає він. 

 

Сам Віталій Шабунін під час прес-брифінгу заявив, що змушений був вдарити, бо Всеволод Філемоненко довів його колегу до сліз. 

 

“У мене не було іншого способу встановити справедливість, оскільки нашу заяву про переслідування та цькування моєї колеги поліція не розслідувала”, — каже він. 

 

Раніше 43 правозахисних організацій назвали політично вмотивованою перекваліфікацію кримінальної справи проти голови ЦПК.  

Правозахисники наголошують, що “під час кваліфікації кримінальної справи треба враховувати психічне ставлення суб’єкта не лише до вчиненої дії, а й до усіх інших обставин справи, тобто і до правового статусу потерпілого”.

“Диспозиція статті 345-1 КК вимагає від органів досудового розслідування і прокурора довести відповідними належними та допустимими доказами наступні обставини:

– факт нанесення побоїв чи тілесних ушкоджень;

– факт, що потерпілий був на момент вчинення злочину журналістом і суб’єкт це усвідомлював;

– факт, що побої чи тілесні ушкодження нанесені саме у зв’язку із здійсненням цим журналістом професійної (журналістської) діяльності (тобто з помсти за таку діяльність або для того, щоб перешкодити їй);

– факт, що ця діяльність була професійною;

– факт, що ця діяльність була законною”, — зазначається у заяві коаліції “Правозахисний порядок денний”.

“Ми не вважаємо, що цей випадок пов’язаний із журналістською діяльністю. Він абсолютно побутовий. Більш того, ця особа — Філімоненко порушував етичні норми журналіста та професійні стандарти. Він здійснював цілеспрямовану провокацію”, — каже директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

“На думку медійної спільноти, правоохоронцям краще було б зосередитись на захисті прав реальних журналістів, на розслідуванні порушень свободи слова, а не використовувати Кримінальний кодекс задля переслідувань громадських активістів”, — додає вона.  

Після перегляду відеозапису цього інциденту правозахисники приходять до висновку, що конфлікт стався через особисті причини і не пов’язаний із журналістокою. 

 

У судовій залі Всеволод Філемоненко подарував Віталію Шабуніну Конституцію США зі словами, що у цій країні злочини проти журналістів розслідувались би швидко. 

 

 

За його словами, в Україні немає антикорупційних активістів, а — лише когорта людей, які нечесно розпоряджаються коштами від європейських та американських партнерів України. При цьому він не навів доказів таких злочинів. 

 

Після цього Віталій Шабунін повідомив, що апеляційний суд задовільнив заяву його організації проти народного депутата від Народного фронту Павла Пинзеника. Депутат розповсюдив інформацію, що попри велику заробітну плату членів ЦПК, організація виводила додатково кошти на фізичних осіб – підприємців. Павло Пинзеник назвав це порушенням законодавства України, яке регулює питання діяльності неприбуткових організацій. 

 

 

“Ми сьогодні виграли апеляцію у ще одних друзів сьогоднішньої влади — Павла Пинзеника, правої руки Мартиненко. Це про історію, хто і що відмиває. На основі фейкового виступу Пинзеника у Верховній Раді, фіскали відкрили провадження. А потім перенесли справу у Черкаси, бо київський суд відмовився від слідчих дій, бо не було, через що їх проводити”, — зауважив Віталій Шабунін і додав, що очікує вибачень від Генпрокурора Юрія Луценка та пояснень, через що цю справу віддали черкаській прокуратурі. 

 

Суд підтримав клопотання прокурорів Київської міської прокуратури №4 викликати на судове засідання свідків Олексія Липовецького, Антона Гриньова, Олександру Устінову, Олексія Яцюка та Дениса Маганова. Представник потерпілого Євген Збираник просив суд викликати на засідання як свідка колишню очільницю одеської митниці Юлію Марушевську. Суд задовільнив ці клопотання.  

 

У своєму виступі Віталій Шабунін виявив готовіність відшкодувати кошти на пластир потерпілому, оскільки це єдине, чим він міг лікуватись після удару.  

 

Суддя Олена Козачук призначила наступне відкрите судове засідання на 14 годину 9 лютого. Розгляд справи у суді відбудеться за адресою вул. Кошиця, 5 каб.103.