“Шерше ля фам” для прибирання, або Як роботодавці порушують законодавство
В Україні стандартна ситуація, коли в оголошеннях про роботу шукають прибиральницю-жінку або водія-чоловіка. І вкрай рідко навпаки. Чимало оголошень зазначають і вікові обмеження. Такі ґендерні й вікові вимоги в оголошеннях, як стверджують експерти, небезпечні.
По-перше, вони підсилюють стереотип, що певні види робіт “може виконувати” лише або жінка, або чоловік, тим саме роботодавець обмежує себе у виборі фахового працівника.
По-друге, це є порушенням українського законодавства.
“Подібними оголошеннями та вимогами працедавцями, на жаль, засіяний увесь український інтернет-простір.
Більшість роботодавців, керуючись стереотипами та упередженнями, сміливо публікують оголошення про вакансію з віковими обмеженнями, побажаннями щодо статі, прописки, навіть кольору волосся та ваги.
Але при цьому мало хто знає, що це незаконно. За публікацію такого оголошення законом “Про рекламу” відповідно до статті 24-1 передбачений штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
Тим не менш, багато з роботодавців усе ж готові піти на ризик заради секретарки “приємної зовнішності” або менеджера, чоловічої статі до 30 років”, – коментує координаторка кампанії “Дискримінація обмежує. Протидій!” Ірина Текучова.
“Я – ЧОЛОВІК, МЕНІ 43 РОКИ, ПРАЦЮЮ ПРИБИРАЛЬНИКОМ”
Володимиру 43 роки, майже два роки працює прибиральником.
Чоловік за фахом – інженер-зв’язківець. Та коли у нього з’явилася родина, народився син, зрозумів, що стабільної, але малооплачуваної роботи не достатньо, щоб гідно забезпечувати родину. Пішов… у прибиральники.
На сервісі послуг “Кабанчик” зареєстрував свій профіль і почав відгукуватися на оголошення. Чоловік пропоную якісне прибирання квартир (на регулярній основі, планові та після ремонту), миє вікна та вітрини. Також співпрацює з англомовними клієнтами.
За час своєї роботи має своїх постійних клієнтів, відносно стабільний дохід і гарну репутацію.
– Замовники не дивуються, що ти не жінка? – ставлю провокативне запитання Володимиру.
Він усміхається і відповідає:
– Ні, можна перелічити по пальцях, скільки жінок дивувалось, що я, чоловік, виконую таку роботу.
Більше того – у відгуках (сервіс дозволяє залишати рекомендації – авт.) кілька жінок мені такі листи вдячності написали за якісну роботу! Просто поема. Направду просто стараюсь добре виконати замовлення.
На мій погляд, робота прибиральника часом важка, щоб з нею впоралась одна жінка. Наприклад, відсунути важкий диван, холодильник чи кухонну плиту. А ще хімія, яка, на мою думку, більш шкодить жіночому здоров’ю, ніж чоловічому.
Думаю, що краще виконувати таку роботу як бригада, що нерідко практикують у клінінгових компаніях. До речі, часом мені і дружина допомагає.
– Ти із захватом розповідаєш про свою роботу…
– Не те щоб… Просто я люблю виконувати свою роботу гарно. А за моїм фахом нині криза з вакансіями, можливо мені бракує деяких кваліфікаційних навичок…
А ще важко знайти роботу, коли тобі вже за 40. Якби я знайшов іншу роботу з гідною зарплатою, яка давала б змогу прогодувати родину та заплатити за орендовану квартиру, і гнучким графіком, я би змінив. Поки що прибирання найбільш вигідно.
У КОЖНОМУ 12 ОГОЛОШЕННІ ПРО РОБОТУ МІСТЯТЬСЯ ҐЕНДЕРНІ ВИМОГИ – ДОСЛІДЖЕННЯ
Нещодавно Лабораторія відкритих даних України за підтримки Freedom House в Україні провела дослідження, які оголошення розміщуються на популярних в Україні сайтах з пошуку роботи.
За їхніми даними виявилося, що у кожному 12 оголошенні вказується вимоги щодо статі претендентів.
Загалом було проаналізовано дані з 244 тисяч оголошень про роботу на сайтах rabota.ua, work.ua та headhunter.ua. За точку відліку бралися оголошення за два дні – 25 травня і 7 червня 2017 року.
З’ясувалося, що серед оголошень у середньому 8% містять вимоги до кандидатур бути чоловіками чи жінками, а запропонована у таких вакансіях зарплатня для жінок на 24% менша, аніж для чоловіків.
Так, найменша частка ґендерномаркованих вакансій у відсотковому значенні на headhunter.ua – 27 з 19 885 вакансій або 0,1%.
На rabota.ua виявлено 8 275 ґендерномаркованих вакансій зі 108 107 (7,7%), на work.ua – 9 909 гендерномаркованих вакансій з 116 232 оголошень (8,5%).
Дані дослідження свідчать, що в гендерномаркованих вакансіях за роботу, яку пропонують жінкам та дівчатам, обіцяють зарплатню на 23% (rabota.ua) та 26% (work.ua) меншу, аніж у пропозиція роботи, де шукають чоловіків.
Жінок найбільше хочуть наймати в якості секретарок, офісних працівниць, в торгівлю, сферу розваг, фітнесу та краси, а чоловіків – в охорону, на робітничі професії та виробництво.
Так, на сайті work.ua найбільш жіночих гендерних маркерів міститься у вакансіях таких сфер діяльності (використовуючи класифікацію сайту):
– секретаріат, діловодство, адміністративно-господарча діяльність (офіс-менеджмент, робота з клієнтами, персональні помічники, оператори колцентру та інше) – 13%;
– роздрібна торгівля – 12,7%;
– краса, фітнес, спорт – 11%.
Найбільше чоловічих гендерних маркерів тут:
– охорона і безпека – 14,7%;
– логістика, склади, експедиція – 10,1%;
– робітничі спеціальності, виробництво – 7,2%.
Жінок найбільше хочуть наймати в якості секретарок, офісних працівниць, в торгівлю, сферу розваг, фітнесу та краси, а чоловіків – в охорону, на робітничі професії та виробництво. Для збільшення натисніть на світлину
На сайті rabota.ua найбільш жіночих гендерних маркерів міститься у таких вакансіях (використовуючи класифікацію сайту):
– шоу-бізнес, сфера розваг – 11,4%;
– краса, фітнес, спорт – 11,3%;
– послуги для населення (няня, домашня працівниця тощо) – 10,5%
Найбільше чоловіків шукають:
– охорона і безпека – 15,6%;
– рубрика “Інше”, зазвичай – різноробочі – 8,5%;
– промисловість і виробництво – 6,1%.
Водночас дослідники зазначають, що реальна кількість унікальних оголошень, ймовірно, є меншою, оскільки якась частина оголошень дублює вакансії.
ЗАКОНОДАВСТВА ЗАМАЛО – ПОТРІБНО РУЙНУВАТИ ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ
Результати дослідження не є несподіваними, коментує Олена Уварова, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії держави і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Експертка переконана, що тільки законодавчими заходами – які діють в Україні щонайменше вже 5 років, – суспільна свідомість змінюватись не може, а тому в ній продовжують панувати вкорінені уявлення про поділ роботи на чоловічу і жіночу.
“Навіть якщо це не вказується в оголошенні прямо, поширеною є практика, коли в оголошеннях про роботу використовуються назви професій, які вказують на стать – прибиральниця, секретарка тощо.
І навіть якщо оголошення буде повністю відповідати вимогам законодавства, захиститися від неозвучених побажань роботодавця бачити на місці свого водія-чоловіка, а на місці секретаря – жінку вкрай складно”, – зауважує Олена Уварова.
Експертка додає, що дані дослідження були б ще більш шокуючими, якби серйозно проаналізувати, скільки підприємств (установ, організацій) в Україні має уповноваженого з ґендерних питань, скільки з них комплектує кадрами і просуває працівників по роботі з дотриманням принципу надання переваги особі тієї статі, щодо якої в них існує дисбаланс.
А ще скільки на підприємствах докладено зусиль, щоб створити умови роботи, які б полегшували жінкам і чоловікам необхідність суміщати трудову діяльність із сімейними обов’язками, і в скількох із них працівники, як мінімум, інформуються про те, яка поведінка може вважатися сексуальними домаганнями, якими можуть бути варіанти реагування на такі факти тощо. А все це є вимоги Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.
Експертка наголошує, що основна проблема в тому, що в нашому суспільстві продовжує існувати багато ґендерних стереотипів, які формуються з дитинства і змінити які лише забороною вказувати стать в оголошеннях про роботу малоуспішно.
Уварова уточнює, що право в даному випадку має дуже обмежений інструментарій для дії. Так, багато стереотипів, у тому числі щодо професійної зайнятості, формується й підтримується дитячими книжками, мультфільмами, у подальшому фільмами, у тому числі розрахованими вже на дорослу аудиторію.
Однак Олена не вважає, що “право має втручатися в цю сферу шляхом встановлення “ґендерної цензури”.
На її думку, для зміни стереотипних уявлень мають проводитися освітні заходи, широкі інформаційні кампанії, тоді і “сформується запит на інші сюжети”.
“Безумовно, самі творці відповідної продукції можуть ставити перед собою мету втілювати ідеали ґендерної рівності, й так впливати на суспільство”, – переконана Уварова.
ВІДМОВИЛИ У ПРИЙНЯТТІ НА РОБОТУ ЧЕРЕЗ СТАТЬ? ІДІТЬ ДО СУДУ!
Попри недосконале законодавство юристка Олена Уварова радить звертатися до суду, якщо вам відмовили в прийнятті на роботу через те, що ви жінка або чоловік.
За словами експертки, у судовій практиці України рідко, але трапляються такі випадки.
Наприклад, один зі спорів, пройшовши першу і апеляційну інстанції, потрапив на розгляд Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Так, позивач просив суд визнати відмову в прийнятті його на роботу необґрунтованою, зобов’язати відповідача укласти з ним трудовий договір, визнати роботу оператора комп’ютерного набору не специфічною, яка може виконуватися виключно особами певної статі та віку, та у відшкодування заподіяної моральної шкоди стягнути з відповідача 5 000 грн.
Позивачу відмовили через те… що на вакантну посаду оператора комп’ютерного набору необхідна була жінка віком від 30 до 45 років.
Висновки суду – як першої інстанції, так і апеляційної – ґрунтувалися на тому, що, прийнявши на роботу чоловіка (позивача), порушувалися б законні права та інтереси інших працівників-жінок, оскільки роботодавцем-відповідачем були створені особливі умови щодо охорони праці… тільки жінок.
Бо у цьому відділі, де пошукач шукав роботу, працюють 29 осіб (у тому числі в бюро комп’ютерного набору документації 5 осіб) виключно жіночої статі.
“Відповідачем, враховуючи фізіологічні особливості жіночого організму, для працівниць (жінок) бюро комп’ютерного набору документації були створені відповідні санітарно-побутові умови.
Крім цього, вільних площ для організації окремого санітарно-побутового приміщення для робітників чоловічої статі у відповідача немає.
Таким чином, прийняття на зазначену посаду особу іншої статі призведе до порушення прав інших працівників (жінок)”, – йдеться у рішенні суду.
Юристка Олена Уварова коментує, що суд припустився помилки при ідентифікації факту дискримінації за ознакою статі.
“Єдине, на що посилався роботодавець, – це те, що в нього вже працює суто жіночий колектив, для якого створено належні умови роботи.
Однак це не може бути належною підставою (легітимною метою) для того, щоб виправдати суттєву різницю у ставленні до особи іншої статі, яка проявилася у відмові такій особі у працевлаштуванні.
Єдиною підставою для відмови у наймі на роботу стала стать кандидата на посаду”, – наголошує Уварова.
Більше того – суд додатково посилався на те, що виходячи з положень ст. 21 Кодексу законів про працю України, укладення трудового договору, як і будь-якої іншої двосторонньої угоди, потребує згоди не тільки працівника, а й власника або уповноваженого ним органу.
В протилежному випадку, як підкреслено в судовому рішенні, власник або уповноважений ним орган позбавляється можливості в повному обсязі виконувати свої функціональні обов’язки з підбору та розміщенню кадрів, нести відповідальність за додержання працівниками кваліфікаційних вимог, а також задовольнити свої виробничі потреби у працівниках певної кваліфікації та з належним досвідом роботи.
“Іншими словами, на думку суду, вирішення питання, на яких принципах формувати трудовий колектив, відмовляти у прийомі на роботу лише на підставі статі чи ні, є суто внутрішньою політикою роботодавця”, – додає експертка. І це неприпустимо – з огляду на українське законодавство.
До слова, в країнах ЄС практика проведення розмежування у правовому регулюванні за ознакою статі, без належної для цього мети, є забороненою.
Діє правило: якщо особа, яку не прийняли на роботу, вважає, що це сталося через її стать, вона може оскаржити такі дії роботодавця як дискримінаційні в суді й вимагати компенсації.
При цьому їй буде достатньо довести свою відповідність формальним вимогам, які висував роботодавець до кандидатів на посаду. А далі вже роботодавцю доведеться доводити, що відмова прийняти на роботу не була зумовлена статтю особи.
Водночас експертка Ірина Текучова переконана, чим буде більше позовів до суду і це ставатиме “нормою”, тим менше роботодавців виявлятимуть бажання відмовити через стать, вік, зовнішність чи інші ознаки, за якими дискримінують людину.
Також Текучова закликає, що, окрім позову до суду, якщо побачили дискримінаційне оголошення, або вам відмовили в прийнятті на роботу через те, що ви жінка або чоловік, написати представникам Кампанії з протидії дискримінації або Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини.
Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини для УП.Життя
