Недоступний Хрещатик. Київ – не європейська столиця?
Наскільки доступний для людей з інвалідністю Хрещатик – головна вулиця європейської столиці? Це вирішили перевірити люди, які користуються візком, опираються на палицю, мають невеликий зріст. Маршрут пролягав від Українського дому й до Київської міської адмінстрації (КМДА). Спочатку поклали квіти Небесній Сотні.
Організатор моніторингу доступності голова Асоціації інвалідів-спинальників України Іван Марусевич каже, що цей моніторинг – спроба вкотре привернути увагу влади до проблем бар’єрності: “Ми переважно всі тут адаптовані до недоступності. Мова йде про хлопців, які повертаються з війни. Молоді… Вони будуть розчаровані, коли зрозуміють, що через недоступність не можуть вийти далі свого дому“. Марусевич зазначає, що відсутність доступності й неможливість скористуватися “звичайними для людини” послугами – це прихована дискримінація.
Про 30-річну Олександру з Чернівців друзі кажуть, що вона особлива. На що жінка тільки усміхається.
“Тут є і мій чоловік Ромка. Він теж пересувається на візку. Ми маємо ще синочка Даніїла, йому чотири роки. Усиновили. Але це наш синочок“, – розказує Олександра.
Ділиться, що у візку пересувається вже 22 роки. Доступність для неї – це можливість почувати людиною, а не “інвалідом”, це знати, що її права захищаються.
Гуляючи Хрещатиком, у Департамент комунальної власності м. Києва заїхати вдалося, а от далі під’їзду – ні. У холі було порожньо. Ніхто не вийшов. Зустрічали тільки сходи…
Біля готелю “Хрещатик” пощастило більше. Адміністратор Олександр розповів, що в готелі є один номер для людей з інвалідністю, спеціально купили мобільний візок, переносний пандус, на вході постійно є охорона, яка допомагає. Однак на питання, чи в готелі можна розмістити групу людей з інвалідністю – от як цю – він безпорадно розвів руками.
З готелю “Хрещатик” винесли переносний, доволі зручний пандус.
“Це дуже добре. Але цього зовсім недостатньо. Хочеться почуватися людиною, щоб тебе на руках не носили, не звертатися постійно по допомогу охоронців. При вході в готель є можливість зробити пониження, але це треба робити…“, – зауважує Марусевич.
Спуститися в перехід по “запропонованому трампліну” не ризикнув ніхто. Довелося йти дорогою.
Головний архітектор Сергій Целовальник каже, що розуміння проблеми недоступності є.
“Тільки треба воля. А спрощена процедура введення в експлуатацію нових будівель не дає можливість контролювати комітетам доступності дотримання будівельних норм“, – каже Целовальник.
До слова, в кабінет архітектора потрапити теж було не можливо – сходи, сходи… Целовальник запевнив, що нині розробляється проект перебудови входу у доступний. Показав на лавки уздовж Хрещатика – це перші спроби зробити Київ зручним для місцевих жителів і гостей.
Утім, машини перекрили вхід до КМДА. За словами головного архітектора, вирішення питання доступності залежить від бюджету. Мовляв, держава у скрутному становищі. Цікаво, що на ремонт КМДА гроші знайшлися…
До слова, питання доступності стосується не тільки людей, які пересуваються на візку. І тих, які користуються милицями, мають порушення зору, батьків, які вирушають на прогулянку з дитячими візочками, людей літнього віку… Практично – кожного з нас.
Фото Ірини Виртосу
