Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством, пов’язаним з конфліктом: історія трьох цілей

Восьмий рік поспіль 19 червня у світі відзначають Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством, пов’язаним з конфліктом. Дев’ятий червень поспіль, щодня — боротьба України з агресією Російської Федерації, зокрема сексуальним насильством щодо українців.

У матеріалі розповідаємо, як виник цей день, з якими цілями був оголошений та що варто робити, щоб їх досягнути.

Акція у Відні проти насильства російських військових над українцями. Фото: Аліса Гусєва

Чому 19 червня

У 2015 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 19 червня кожного року Міжнародним днем боротьби з сексуальним насильством, пов’язаним з конфліктом.

Дата 19 червня була обрана невипадково. Саме у цей день 2008 року Рада Безпеки ООН ухвалила Резолюцію 1820, яка стала одним із перших ґрунтовних політичних документів, спрямованих на подолання та відвернення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Зокрема резолюція:

• визнає сексуальне насильство тактикою ведення війни та перешкодою для відбудови миру;
• вимагає негайно припинити вчинення сексуального насильства усіма сторонами збройного конфлікту;
• визнає, що сексуальне насильство може бути воєнним злочином, злочином проти людяності чи геноцидом;
• закликає держави підтримувати розвиток національної судової та медичної систем для надання допомоги постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, тощо.

Для чого запровадили цей день

Встановлення Міжнародного дня боротьби з сексуальним насильством, пов’язаним з конфліктом, відбулося для досягнення трьох конкретних цілей, визначених міжнародною спільнотою:

1) підвищити обізнаність про необхідність подолання сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом;

2) вшанувати жертв і постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом;

3) вшанувати тих, хто відважно присвятив своє життя та (або) втратив його, виступаючи за викорінення цих злочинів.

Подолання сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом

Югославія, Афганістан, Демократична Республіка Конго, Буркіна-Фасо, Малі, Колумбія, Руанда, Східний Тимор, Гвінея, М’янма, Україна…

Географія сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, надзвичайно широка.

Історія сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, розпочалася з першою війною.

Математика сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, жахає.

Мова сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, ворожа, а відповідь – німа.

Подолання замовчуваності та прихованості сексуального насильства стало однією із цілей запровадження Міжнародного дня боротьби з сексуальним насильством, пов’язаним з конфліктом. Адже під час збройного конфлікту системне сексуальне насильство є не просто незаконним бажанням чи потягом окремих осіб, а методом ведення війни. Найбільш мерзенним, дешевим, низьким і негідним методом, до якого вдаються аморальні істоти, не варті статусу “військовослужбовець”. Наслідки застосування такого методу ведення війни є глибинними для постраждалої особи, її родини та суспільства в цілому…

Саме тому німа відповідь зможе стати сильною тільки тоді, коли тисячі голосів окремих постраждалих, їхніх родичів, друзів, знайомих і незнайомців усього світу зіллються в один потужний, сповнений підтримки та рішучості рух. Рух за припинення самозвинувачення, за надання якісної та людиноцентричної допомоги, за відновлення, за встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності.

Голоси відважних

Тривале існування сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, засвідчило, що постраждалою особою може стати будь-хто: жінка, чоловік, дитина, незалежно від раси, кольору шкіри, релігійних уподобань чи місця проживання. Їхня точна кількість невідома і ніколи не стане такою.

Однак точно зрозуміло, що це відважні люди. Це ті, хто робить свій вибір: переживати самостійно або ні, заявляти публічно або ні, звертатися за допомогою до близьких чи до зовсім незнайомих. Але найголовніше – ті, хто знаходять у собі жагу відновлюватися і жити. Для інших за честь – допомогти, зарадити, підтримати або промовчати чи не втручатися, а для держави та громадянського суспільства за обов’язок – створити дієву систему надання комплексної допомоги постраждалим.

Та все ж варто пам’ятати, що реакція на сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, в жодному разі не може залишатись на рівні “добре, що хоч так”, бо це насправді міжнародний злочин, який вчиняє псевдовійськовослужбовець, воєнний злочинець, що має бути неодмінно притягнений до відповідальності. Адже безкарність, особливо в умовах збройного конфлікту, призводить до вчинення нових злочинів, а відтак і збільшення кількості постраждалих осіб.

Ті, хто надає сили голосам

Будь-який рух підтримки вимагає лідерства. А рух надання допомоги та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом, вимагає сильного лідерства. Сили надавати допомогу тим, хто не завжди готовий її отримувати, публічно говорити з тими, хто не завжди готовий слухати, говорити на тему, яка є незручною та замовчуваною усіма.

Серед лідерів боротьби з сексуальним насильством, пов’язаним з конфліктом, як відомі всьому світові лікар-гінеколог Деніс Муквеге з Демократичної Республіки Конго, іракська правозахисниця  єзидського походження Надія Мурад, Спеціальний представник Генерального секретаря ООН щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, Прамілла Паттен з Маврикію, політична і громадська діячка Зайнаб Бангура зі Сьєрра-Леоне, так і сотні відомих лише своїй громаді у серці Африки, на Середньому Сході та у центрі Європи.

За свою діяльність вони та їхні сім’ї стають об’єктами погроз і нападів, заради безпеки вони змінюють країну свого проживання і заради постраждалих повертаються, вони втрачають все і починають знову заради єдиної мети – поділитися своєю силою з тими, чиї голоси затихо лунають на фоні суспільних проблем. Допомігши одним, вони неодмінно починають допомагати іншим, створюючи невидиму мережу міцно поєднаних між собою життів і голосів, спільне звучання яких неодмінно буде почуте у всьому світі.

У Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством, пов’язаним з конфліктом, допоможіть тим, хто постраждав, згадайте тих, хто бореться протягом усього життя, і долучіться до протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом.

Інна Заворотько, кафедра міжнародного та європейського права Національного університету “Києво-Могилянська академія”

Цей матеріал опубліковано за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.