Як кримським школярам вступити до українського ВНЗ
Діти, які живуть на окупованій території України, не можуть вступати до українських ВНЗ нарівні з іншими дітьми, які живуть на підконтрольних територіях.
І проблема не лише в тому, що на захопленій Російською Федерацією території не вчать у школах української мови. Проблема також у тому, що держава Україна недостатньо робить для того, щоб дати дітям рівні можливості і мотивувати їх обирати українську освіту. Адже навіть ті діти, які дуже хочуть приїхати вчиться в Україну, тому що, як і раніше, незважаючи на три роки окупації, відчувають себе громадянами нашої країни, повинні пройти через велику кількість перепон і випробувань. І ці перепони в основному створені українською бюрократією в освіті.
Детальніше про те, з якими проблемами доведеться зіткнутися кримським абітурієнтам, і про шляхи їх розв’язання розповіла Валентина Потапова, заступник Центру громадянської освіти “Альменда”.
ТРИ ВАРІАНТИ ВСТУПУ: ПЛЮСИ І МІНУСИ
Основною перешкодою, з якою в цьому році доведеться зіткнутися кримчанам, – це відсутність у них українського свідоцтва про закінчення 9 класу. У минулому році цієї проблеми не було – у всіх випускників ще були такі свідоцтва. А ось випускники 2017 року не зможуть вступити до ВНЗ, доки їх не отримають.
“Щоб отримати свідоцтво за 9 клас, потрібно приїхати на материкову Україну і залишитися тут на п’ять-сім днів. Тому що складати державну підсумкову атестацію дистанційно у нас не можна. Потім, після складання цієї атестації дитина повинна зареєструватися в Центрі оцінювання навчальних досягнень, тобто зареєструватися для проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Це можна зробити, тільки якщо учень прикріплений до будь-якої школи на материку”, – розповідає експерт.
В Україні є “Єдина державна електронна база з питань освіти”. У цій базі є відомості про всіх учнів України. І після отримання українського атестата про закінчення 9-го класу, інформація про це обов’язково потрапляє в базу. “Ті, у кого в цій базі немає позначки про закінчення 9-ти класів, не можуть отримати доступ до проходження ЗНО і відповідно – до вступу в українські ВНЗ”, – пояснює Валентина Потапова.
Діти, які живуть у Криму і закінчили 9-й клас уже після окупації, не внесені в цю базу. Тому просто приїхати і скласти ЗНО у них не вийде.
Ідеальним варіантом було б скасувати ці перепони законодавчо і дозволити кримчанам складати вступні екзамени до ВНЗ без свідоцтва про закінчення 9 класів. Але цього поки що не зроблено. Отже, абітурієнтам із Криму в цьому році обов’язково потрібно приїхати в Україну за кілька місяців до проходження ЗНО, щоб отримати свідоцтво про базову освіту.
На сьогодні внесено зміни до Положення про екстернат і в Порядок вступу через Центри “Крим – Україна”, вони відправлені на погодження в Міністерство юстиції. Якщо зміни не будуть прийняті, то краще приїхати в Україну для отримання свідоцтва до 1 квітня.
Міністерство освіти прийняло “Положення про екстернат”, в якому за спрощеною схемою діти можуть отримати документи за 9 клас. Для цього кримському випускнику потрібно зареєструватися в якій-небудь школі на “материку” на екстернатну форму навчання і пройти державну підсумкову атестацію. Це три іспити: математика, українська мова та предмет за вибором. А з тих предметів, які вивчають у школі, потрібно скласти тільки історію України, українську мову і літературу, а також географію. Із цих предметів також здають контрольні роботи.
Тобто в цілому абітурієнти з Криму для отримання українського атестата за 9 клас повинні скласти три іспити (математика, українська мова та предмет за вибором) плюс три контрольні роботи (українська мова та література, історія України, географія). І тільки після цього можна починати готуватися до вступу до українських ВНЗ
В абітурієнта, який живе в Криму і хоче вступити до українського ВНЗ, є три варіанти, як це зробити.
Перший варіант – це проходження Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) на загальних підставах.
У цьому випадку після всіх процедур щодо отримання атестата за 9 клас, кримський абітурієнт повинен буде ще написати підсумкові контрольні за 10-й клас. Їх можна здавати дистанційно.
Далі – проходження самого ЗНО. Основна сесія тестування відбудеться з 23 травня по 16 червня.
“Кримчани не повинні боятися того, що вони не потрапляють в основну сесію ЗНО, оскільки для них є ще дві додаткові сесії, які будуть проведені пізніше”, – каже Валентина Потапова.
Експерт радить простіший варіант, ніж проходження ЗНО – вступ до ВНЗ через освітні центри “Крим – Україна” і “Донбас – Україна”
Такі освітні центри відкриваються при певних ВНЗ і до них прикріплюють певну школу. Для кримчан це 12 ВНЗ, для жителів Донецької і Луганської області – 18 ВНЗ. “За цією процедурою вступати простіше, ніж через загальну систему ЗНО”, – розповідає правозахисниця.
У цих дванадцяти ВНЗ кримчанам гарантовано 20% бюджетних місць. Тим, хто вступає до ВНЗ через освітні центри, не потрібно здавати контрольні за 10 клас. Замість цього потрібно подати документи в школу, прикріплену до того ВНЗ, який обрав учень для вступу. У цій школі потрібно скласти два іспити: українську мову та історію України. Після цих іспитів учень отримує свідоцтво за 9 клас. А третій іспит як вступний потрібно буде скласти вже в самому в ВНЗ. Це буде профільний іспит обраного учнем ВНЗ.
Подавати документи потрібно особисто. Зазвичай на процедуру отримання атестата через освітні центри йде 5–7 днів. Мінус у тому, що вступати за спрощеною схемою можна тільки до 12 ВНЗ.
“У переліку ВНЗ, що співпрацюють з освітніми центрами, є досить кваліфіковані навчальні заклади”, – каже Валентина Потапова. Повний список таких ВНЗ із адресами освітніх центрів при них опубліковано на сайті ЦГП “Альменда”.
Зокрема, це Національний університет “Львівська політехніка”, у якому є велика кількість різних факультетів. Також хороший варіант для кримчан – Херсонська державна морська академія, у якій теж є центр “Крим – Україна”.
Однак в цьому списку немає ВНЗ, підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я і Міністерству культури. Тобто ті кримчани, які хочуть стати медиками або вчитися на творчих спеціальностях, не зможуть вступити до українських ВНЗ за спрощеною процедурою. І їм доведеться проходити ЗНО.
“Зараз ми ведемо переговори з Міністерством освіти, і воно начебто дає згоду, щоб відкрити у ВНЗ, підпорядкованих Міністерству культури, такі освітні центри. Діалог у цьому напрямку ведеться з листопада. Що стосується МОЗ, то воно до діалогу не готове. Міністерство освіти все що могло, воно зробило. А на МОЗ зараз можна вплинути тільки через тиск громадськості”, – розповідає правозахисниця.
Валентина Потапова розповідає і про третій варіант підготовки для вступу до ВНЗ України для кримських абітурієнтів – вибір системи дистанційного навчання в школах.
“В Україні діє положення “Про дистанційну освіту”, яке до цих пір ще не змінили. Дистанційна освіта передбачає індивідуальну освіту, під неї мають бути змінені програми, мають нараховувати зарплату вчителям. Але у мене є велика підозра, що в Україні це не врегульовано законодавчо. Тобто, по суті, система дистанційного навчання поки що функціонує тільки на папері. Єдиний виняток – “Міжнародна Українська школа”. Вона безкоштовна і туди беруть кримчан. І в ній дійсно можна навчатися дистанційно. Але для доступу до ЗНО дитині з Криму, при виборі дистанційного навчання, потрібно буде здати як мінімум 18 контрольних робіт”, – пояснює Валентина Потапова.
Тому для випускників 11-х класів правозахисниця рекомендує обирати екстернатну форму навчання, для якої нормативна база вже спрощена для кримчан.
“Дистанційне навчання я можу порадити тим дітям, які зараз навчаються в 7–8 класах. Якщо почати готуватися до вступу заздалегідь, то тоді всі ці підсумкові контрольні можна буде здавати поступово під час навчання в старших класах”, – рекомендує експерт.
БОРОТЬБА ЗА ВИПУСКНИКІВ ТА ШЛЯХИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ
Велика кількість бюрократичних перепон для кримської молоді, яка вирішила навчатися в українських ВНЗ – це серйозна проблема. Через досі не врегульоване законодавство Україна щороку втрачає кілька тисяч своїх громадян, які виїжджають з окупованих територій навчатися в Росію або в інші країни просто тому, що там простіше вступити.
“Від початку Росія почала боротися за наших абітурієнтів. На відміну від України, яка послала дивний меседж, мовляв, “якщо вони хочуть, то нехай доб’ються самі”, Росія так не казала, вона казала “ви наші улюблені, будь ласка, приїжджайте вчитися до нас””, – порівнює Валентина Потапова підходи до залучення абітурієнтів.
“Росія гарантувала всім кримчанам, навіть у медінститутах, бюджетні місця. Ми домоглися лише квоти в розмірі 20% і тільки для 12 вузів, що співпрацюють з освітніми центрами. І медичних серед них немає. Окрім того, дітям з окупованих територій Україна не дає фактично ніяких додаткових соціальних гарантій”, – розповідає правозахисниця.
В Україні 23 травня 2015 року прийнято закон № 425-VIII, згідно з яким абсолютно всі внутрішньо переміщені особи мають право на безкоштовне місце в вищих навчальних закладах країни. Вони мають право на безкоштовний гуртожиток, безкоштовний інтернет і соціальну стипендію. Згідно із законом такий бюджетний пакет має бути гарантований усім студентам, які вимушено виїхали з окупованих територій.
“Однак фактично ці гарантії так і не були надані”, – розповідає Валентина Потапова.
Закон був прийнятий у травні 2015 року, і протягом місяця мав був бути розроблений порядок його реалізації. Але такий порядок з’явився лише через півтора року, 23 листопада 2016 року і вступив в силу з 1 січня 2017 року.
“По суті, усе, що було написано в законі, цей порядок ліквідував. Наприклад, зникло гарантоване бюджетне місце тільки тому, що ти переселенець. З’явилося слово “квоти”. Також зникла норма про надання безкоштовного гуртожитку. Замість цього в нормативній базі до закону написано, що безкоштовний гуртожиток буде надаватися тільки в тому випадку, якщо студент відмовився від соціальної допомоги. Хоча в законі подібних обмежень не було.
Ще один момент – соціальна стипендія. Це додатковий захист дітям, які виїхали з окупованих територій. Вони не можуть просто і легко “поїхати до мами за баночкою варення”. Серед проблем у таких студентів – відсутність пасажирського сполучення, величезні відстані, блокпости. Тому соціальна стипендія мала бути доповненням до академічної стипендії. Якщо дитина погано вчиться – вона академічну стипендію не отримує. А соціальна стипендія – це якраз те, що держава додатково дає цій дитині, щоб вона змогла виживати без підтримки батьків, тому що вона змушена виїхати з окупованої території.
А ось у порядку реалізації закону йдеться, що на соціальну стипендію мають право тільки ті студенти, які вступили на бюджет і з якоїсь причини не отримують академічну стипендію”, – роз’яснює правозахисниця.
На її думку, в Україні зараз необхідно проводити публічну кампанію, щоб піднімати питання про скасування цих обмежень. Валентина Потапова показує документ, у якому студентці відповіли, що соціальну стипендію вона зможе отримувати тільки з вересня 2017 року, хоча в нормативній базі зазначено про початок дії таких з норм з 1 січня.
Водночас у Росії студентам з Криму гарантують бюджетні місця, іспити у дітей виїзні комісії російських ВНЗ приймають просто в Криму.
В Україні ж навпаки: складна система ЗНО, більш спрощена система, але з обмеженнями – через освітні центри, соціальний захист на сьогодні, по суті, ліквідовано.
“Цього року ВНЗ, які розташовані на Заході України, не добрали студентів. Тому що українські студенти почали виїжджати до Чехії, Польщі, Словаччини, Німеччини та інших країн Європи. Зараз по всьому світу йде боротьба за абітурієнтів, а ми не те що не боремося за іноземних студентів, ми навіть не боремося за своїх, українських, дітей”, – стверджує Валентина Потапова.
Дійсно, в інтернеті є низка різних навчальних центрів, що готують дітей до вступу до ВНЗ різних країн. Філії цих центрів діють, зокрема, і в Криму.
МОВОЮ ЦИФР
Усього на півострові близько десяти тисяч абітурієнтів.
У 2015 році з Криму до українських ВНЗ вступили 293 студенти, у 2016 році таких студентів було майже 500.
“Зараз ми будемо запускати на Крим рекламу освітніх центрів, щоб у 2017 році збільшити ці показники. Якби не проблема з атестатом за 9 клас, то в цьому році ми б могли залучити набагато більше випускників”, – упевнена Валентина Потапова.
На її думку, одним із способів вирішення проблеми може стати зміна положення про ЗНО.
“На сьогодні людина може податися на ЗНО, тільки якщо вона школяр якоїсь школи або випускник, який уже має атестат. На мій погляд, було би дуже добре, якби на ЗНО людина могла податися тільки за наявності документа, що підтверджує громадянство України. Таким чином ми збільшили би процес паспортизації молоді в Криму, Донецькій і Луганській областях”, – вважає правозахисниця.
Щоб виїхати з Криму на материкову Україну, дітям потрібна письмова згода обох батьків, завірена у нотаріуса. У низці випадків це зробити неможливо (дитина не спілкується з одним із батьків, батьки не хочуть або не можуть поїхати на материк). У такому випадку, можливість вступу в український ВНЗ для кримчан настає лише після досягнення 18 років, коли дозвіл батьків на виїзд уже не потрібен.
“На цей момент проблема паспортизації забирає у нас десь 40% можливих абітурієнтів. А адже паспорт – це якраз той важіль впливу на міжнародному рівні, коли ми будемо говорити: “Вибачте, але там наші громадяни. І наших громадян там багато”. Те, що вони під тиском отримали паспорт РФ, – це ні про що не говорить, ці люди отримували і продовжують отримувати паспорти України. І якби ми змінили реєстрацію на проходження ЗНО за одним критерієм – громадянства України – це суттєво би допомогло залучати кримську молодь на навчання в наші ВНЗ”, – переконана Валентина Потапова.
Матеріал підготовлений у співпраці з Центром інформації про права людини і Institute for Peace and War Reporting
