“З-під завалів говорила з чоловіком на бойових позиціях”: як у Хмельницькому оговтуються після атаки по житлових будинках (фото)

Дата: 29 Березня 2024 Автор: Альбіна Карман
A+ A- Підписатися

Від початку 2023 року обласний центр Хмельницький регулярно потерпає від ворожих російських обстрілів. Минулого року внаслідок злочинних дій росіян на Хмельниччині загинули 4 жителів: 22-річна Оксана, яка їхала за подарунком для племінника перед Новим роком, пожежники-рятувальники Владислав (21 рік), Сергій (31 рік) та Сергій (41 рік), які ліквідовували наслідки обстрілів Хмельницького та Старокостянтинова й загинули від повторних влучань.

Крім міста, часто страждають й інші населені пункти області, зокрема, внаслідок кількох обстрілів та падіння уламків у 2023-му були пошкоджені всі будинки у селах Грузевиця, Малашівці, Крупець і Стригани. Регулярно дістається від початку повномасштабного вторгнення і Старокостянтинову, який майже не згадують в інформаційному просторі. 

Вранці 22 березня 2024 року росіяни знову атакували Хмельницький БпЛА та ракетами, одна з ракет влучила в приватні будинки, розташовані у дворі багатоповерхівки. Того дня загинули 2 людей і ще 8 отримали поранення.

Про те, як хмельничани пережили обстріл та оговтуються після атаки, читайте у фоторепортажі з місця події. 

Меморіальний куточок на врятованих із завалів цеглинах біля будинку загиблого подружжя. 27 березня 2024, Хмельницький. Фото: Альбіна Карман

Загиблі Анатолій і Валентини Королькови були літнім подружжям. Завали біля їхнього зруйнованого вщент будинку спільними зусиллями розбирають десятки людей, в тому числі їхній син Євген Корольков. 

Батьки любили життя. Вони все життя важко працювали. Цей будинок ми з ними будували власноруч. Вони хотіли, щоб після них щось залишилось… Нічого не залишилось ”, — розповідає син загиблих біля руїн батьківського будинку. Його очі під час нашої розмови переважно зосереджені на землі й інколи на секунду підіймаються подивитись на зруйновані залишки стін. 

Син загиблого подружжя Євген Корольков біля зруйнованого будинку батьків. 27 березня 2024, Хмельницький. Фото: Альбіна Карман
Донедавна в будинку проживали три сім’ї: загиблі Анатолій з Валентиною, їхній син Євген з дружиною Оксаною та онук загиблих, старший син Євгена Максим із дружиною Марією. На момент ворожої атаки Євген з Оксаною вже кілька місяців як переїхали до житла знайомих неподалік, які виїхали за кордон, та невдовзі планували повертатись до батьків. 

Онук загиблих Максим служить в ЗСУ, того ранку він був на позиції, а його дружина, 21-річна Марія, в кімнаті, яку завалило після влучання. Близько 2 годин вона була під завалами й тримала телефонний зв’язок із рідними та рятувальниками. З-під завалів Марію дістали працівники ДСНС, її одразу доставили в реанімацію. Зараз стан дівчини, за словами Євгена, покращується, він вже говорив з невісткою телефоном. Однак проблеми зі здоров’ям ще є, й дівчина продовжує лікування.   

Розбір завалів на території будинку загиблих. 22 березня 2024, Хмельницький. Фото: Альбіна Карман Розбір завалів на території будинку загиблих. 22 березня 2024, Хмельницький. Фото: Альбіна Карман

Зруйнований ворожим обстрілом будинок, у якому загинули Анатолій та Валентина. 22 березня 2024, Хмельницький. Фото: Альбіна Карман

Вибух пошкодив також приватний будинок, сусідній з домом Королькових. Його власниця Альона на момент атаки перебувала в будинку з 13-річною донькою. Тепер вона прибирає наслідки влучання і каже, що за 8 годин пошуково-рятувальних робіт так виснажилась, що не одразу розуміє, що до неї говорять. 

Альона вважає, що вони з донькою врятувались чудом, бо на тривогу не зреагували й за новинами про пуск ракет і безпілотників не слідкували:  

Кімната доньки в будинку трохи далі від сторони, з якої прилетіло, а мене, напевно, врятувало те, що я вже не спала і вийшла з кімнати. Поживемо поки в батьків, у нас ще все добре”, — каже Альона, а її батько тим часом скидає з машини шар землі.

Альона та її батько на зруйнованому обстрілом подвір’ї. 22 березня 2024, Хмельницький. Фото: Альбіна Карман

Фразу “У нас все добре” в районі пошкоджених і знищених будинків того дня можна було почути неодноразово. “Все добре” у дідуся, що мешкає в пошкодженій багатоповерхівці й втішає свою засмучену знайому з сусіднього будинку. “В нас все добре, всі живі, щоб я не чув більше нічого”, — сварився він на неї. “У нас все добре”, — каже подружжя, яке змітає скло зі своєї машини. “В інших гірше”, — додають вони, хоча їхня власна квартира також зазнала значних руйнувань. 

Багатоповерхівка звучить як велике виробництво: стукіт, скло і крики. З кожного вікна виглядають люди, які наводять порядки в пошкоджених квартирах: викидають скло і шматки стін, затягують плівкою вікна, виносять сміття.

З балкона Тетяни, яка мешкає на 3-му поверсі пошкодженої багатоповерхівки, вирву від прильоту видно, як на долоні. Вона, почувши перший приліт, встигла сховати 6-річного сина в коридор і накрити його. Далі відбулись ще 2 потужних вибухи. Зараз у квартирі прибирають наслідки. Тетяна чекатиме допомогу від “ЄВідновлення”, щоб відновити житло і повернутись сюди жити. 

Вид з балкона хмельничанки Тетяни. 22 березня 2024, Хмельницький. Фото: Альбіна Карман

Ще одна мешканка пошкодженого будинку Вікторія теж встигла вивести 10-річного сина до коридору. Зараз він у дідуся з бабусею в селі, а Вікторія з чоловіком затягнули вікна, майже винесли сміття й ночуватимуть тут, на 9-му поверсі. 

Нам якось легше це переживати. Дитині теж легше, він навіть не зрозумів, що відбулося. А от сусідка вибігла в під’їзд, то кричала і плакала — старшим важче”, — каже жінка. 

Вікторія і собачка Туся прибирають у своїй постраждалій через російський обстріл квартирі 22 березня 2024, Хмельницький. Фото: Альбіна Карман

Важко також переносити стрес тваринам, собачка Вікторії Туся мала дуже наляканий вигляд та трусилася. А кіт Кіпіш, навпаки, нерухомо сидів на шафі, дивлячись звідти широко відкритими очима. 

Наляканий ранковим обстрілом кіт Кіпіш. 22 березня 2024, Хмельницький. Фото: Альбіна Карман

Станом на 23 березня по допомогу до Хмельницької міської ради звернулись 210 домогосподарств. Поліетилен і скло отримали 154 домогосподарства, іншим будемо допомагати матеріально — це грошова допомога з міського бюджету в сумі 50 тисяч гривень”, — повідомив у коментарі ZMINA заступник міського голови Хмельницького Василь Новачок.

Окрім матеріальної допомоги від міської ради, постраждалі можуть подати заявку на отримання допомоги за програмою “ЄВідновлення” в “Дії” в розмірі 200 тисяч гривень. Детальніше про отримання й надання допомоги заступник міського голови розповів у себе на сторінці. 

Процес затягування вибитих вікон в Амбулаторії сімейної медицини міста Хмельницького, яка постраждала від російського обстрілу 22 березня 2024. Фото: Альбіна Карман

Працівники міської ради на пункті видачі поліетилену й скла допомагають постраждалим від обстрілу жителям. 22 березня 2024, Хмельницький. Фото: Альбіна Карман

Також 22 березня ворог пошкодив кілька об’єктів критичної інфраструктури Хмельницького. За словами Василя Новачка, зараз в місті електроенергію повністю відновлено, однак на тимчасових схемах. Це означає, що живлення нестабільне. Вуличне освітлення працює без перебоїв. Відновлено рух тролейбусних маршрутів. 

За кілька днів після обстрілу енергетики зафіксували надмірне навантаження на електромережу міста й повідомили, що за умов такого навантаження будуть змушені вводити графіки відключень.

Відключатиметься одна черга зранку, з 07:00 до 11:00 та одна ввечері, з 17:30 до 21:30, виключно в періоди максимального навантаження”, — зазначили в “Хмельницькобленерго”. 

Загиблі внаслідок російського обстрілу Хмельницького 22 березня Анатолій і Валентина Королькови. Фото: “Суспільне”
24 березня у Хмельницькому відбувся похорон загиблих внаслідок обстрілу Анатолія і Валентини Королькових. 
Будинок загиблого в Хмельницькому подружжя 27 березня, після кількох днів розбору завалів. Фото: Альбіна Карман Будинок загиблого в Хмельницькому подружжя 27 березня, після кількох днів розбору завалів. Фото: Альбіна Карман

Станом на 28 березня їхній син Євген продовжує розбирати завали свого з батьками будинку. Допомагають Євгену комунальники, військові з його частини, працівники ТЦК та небайдужі містяни. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter