“Боїшся коронавірусу? У сексизму більше жертв”: як пройшов Марш за права жінок у Києві (фоторепортаж)

Дата: 08 Березня 2020 Автор: Єлизавета Сокуренко
A+ A- Підписатися

8 березня в Києві традиційно відбувся Марш за права жінок. Згідно з інформацією Національної поліції, участь у ньому взяли близько 2 тисяч людей, а громадськість охороняли пів тисячі поліцейських та бійців Національної гвардії України. Цьогоріч акція пройшла спокійно, без сутичок та провокацій, хоча, як і минулого року, близько 50 представників праворадикальних та релігійних організацій вийшли з контракцією.  

Про те, як пройшов марш, розповідаємо в матеріалі.  

Перед початком маршу під пам’ятником княгині Ользі на Михайлівській площі зібралися кілька десятків його противників. Свою акцію вони позиціонували як Марш проти абортів. Серед його учасників переважно були чоловіки з праворадикальних та націоналістичних організацій “Традиція і порядок”, “Правий сектор”, “Катехон”, майоріли також прапори “Християнського народного фронту”. 

“Брати і сестри, сьогодні надзвичайно важливий день. Сьогодні ми стоїмо тут, кидаючи виклик темним, злим силам, які намагаються знищити найцінніше, що має наш народ, – українську жінку. Коли наші вороги, які, крім того, що є нашими ворогами, є ворогами України та Бога, проповідують дітовбивство, яке вони мають нахабство називати проявом жіночої свободи, вони в першу чергу намагаються знищити жінку та жіночність. Сьогодні ми стоїмо за те, щоб наші жінки залишалися жінками”, – лунало з гучномовців під супровід барабанів. 

У більшій частині виступів учасники контракції декламували уривки з Біблії й виголошували антифеміністичні промови. На кшталт того, що Марш за права жінок є репетицією Армагедону, фемінізм від сатани, феміністок натомість звинувачували в загибелі мільйонів дітей та низькій народжуваності в Україні. Неодноразово звучала фраза про те, що голова жінки чоловік, а чоловіка Бог. 

На відміну від минулого року, коли прибічники “традиційних цінностей” певний час перебували на території проведення маршу й провокували його учасників та учасниць, цьогоріч дві акції правоохоронці від початку розділили кордоном. Тож, як поінформувала поліція, сутичок та провокацій під час події не відбулося. 

Утім, перед стартом Маршу жінок у активісток організації “Срібло троянди” поліцейські вилучили бутафорну труну, яка разом з жалобним вінком була частиною їхнього перформансу. Забрати назад труну в правоохоронців допоміг народний депутат Святослав Юраш, відомий тим, що ініціював створення міжфракційного об’єднання “Цінності. Гідність. Сім’я”. Він зазначив, що не підтримує жодної з акцій.

Представниці ж “Срібла троянди” назвали політика своїм ідеологічним другом. Вони пояснили, що вінок та труна символізують “похорон фемінізму”. 

“Ми вважаємо, що фемінізм як ідея мертвий. Наша організація виступає за право жінок і чоловіків на збройний самозахист. Однак у нас також є точки співпадіння з фемінізмом: ми виступаємо за шведську модель боротьби з проституцією (за неї виступає лише частина феміністок. – Ред.), за те, щоб декриміналізувати проституйованих жінок, а криміналізувати клієнта”, прокоментувала очільниця організації Юлія Федосюк. 

Водночас долучилися до маршу й жінки комерційного сексу, які підтримують декриміналізацію секс-роботи. 

Попри невеликий дощ людей з найрізноманітнішими плакатами на підтримку рівності та прав жінок більшало. Вони вигукували лозунги на кшталт “Скажемо “ні” патріархату”, “Рівність традиційна цінність”, формували тематичні колони, пританцьовуючи під гуркіт барабанів контракції, а група жінок у відьомських капелюхах “підмітала” вулицю від сексизму. 

Волонтери, крім того, роздавали листівки з інструкцією про те, як підписати петицію за ратифікацію Стамбульської конвенції.  

За словами організаторів, це є головною вимогою Маршу за права жінок 2020 року затвердження  документа, який передбачає комплексний захист від ґендерно зумовленого насильства. 

“Вони (учасники контракції. – Ред.) хочуть заборонити аборти, заборонити нам доступ до сексуальної освіти, забрати наше право на контрацепцію. Але ми з вами знаємо, що це означає, бо ми століттями виборювали ці права, право розпоряджатися своїм тілом, обирати, коли народжувати, з ким вступати в шлюб. Ці люди хочуть загнати нас назад у наші спальні. Але ми кажемо “ні”, тому що жінка – це людина, і ми маємо рівні права. Ми повинні дотиснути ратифікацію Стамбульської конвенції, тому що це міжнародний механізм, який дає нам захист”, наголосила Олена Шевченко, керівниця організації “Інсайт” та одна з організаторок події.  

Вона також додала, що на марш вийшли жінки різного віку, різних соціальних класів, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, кольорів шкіри, етнічності та національності, але яких об’єднує те, що кожного дня вони стикаються із сексизмом, дискримінацією та насильством.

Як на підтвердження цих слів, поряд стояли три дівчини в хіджабах з плакатами “Довжина хіджабу не захищає від насилля”, “Гендерний джихад – рушійна сила сучасних мусульманок” та “Насильство – це не карма і не сабр і “. 

Підтримати жінок у боротьбі за рівні права та проти насильства прийшли й чоловіки.  

З початком виступу Шевченко гучнішими й агресивнішими стали промови противників Маршу жінок. Слово з боку контракції взяв Дмитро Корчинський, лідер націонал-анархічної партії “Братство”. Самі ж прибічники “традиційних цінностей”, яких на цей момент суттєво поменшало, підійшли впритул до кордону правоохоронців. У своїй промові Корчинський називав учасників та учасниць маршу “підарасами”, “лярвами” та “бісами” й намагався перекричати виступи учасниць.   

У цей час Уляна Пчолкіна, телеведуча, чемпіонка світу з карате серед людей з інвалідністю, розповідала про жінок з інвалідністю, які також потерпають від насильства: 

“З моєї подруги, яка пересувається на колісному кріслі, знущався чоловік – ховав важливі речі на висоту й казав: “Якщо хочеш, то встань і візьми”. Цього не має бути сьогодні, жодна жінка не має потерпати від насильства, тому я прошу вас від імені жінок з інвалідністю підписати Стамбульську конвенцію”. 

Після низки промов учасники та учасниці маршу під пісню Бейонсе “Хто керує світом? Дівчата!” рушили містом до станції метро “Поштова площа”, фінальної точки маршруту.  

Підписати петицію щодо ратифікації Стамбульської конвенції можна за посиланням.  

Фотографії: Петро Смирнов, Микола Мирний

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter