Біг мінним полем: як в Криму придушували активістів та журналістів у 2022 році

Дата: 02 Січня 2023 Автор: Артем Гірєєв
A+ A- Підписатися

“Раніше то було як працювати з високовольтним струмом під зливою: чи вдарить, чи обмине – ніколи наперед не знаєш. А зараз це просто біг по мінному полю: коли підірвешся – лише питання часу”, – так описує умови роботи від початку повномасштабного вторгнення на окупованій території Криму один з тих журналістів, які там залишилися.

Про те, якими переслідуваннями та порушеннями запам’ятався цей рік для блогерів, стримерів, фрилансерів та кореспондентів, що висвітлюють події в окупованому Криму, – читайте в цьому матеріалі.

Викрадення

Практику викрадення та катування журналістів представники ФСБ почали застосовувати ще 2021 року – тоді спочатку на декілька днів зник журналіст Владислав Єсипенко, що співпрацював з проєктом “Крим. Реалії” Радіо Свобода, а потім кримськотатарський журналіст Асан Ахтемов. Але до останнього здавалося, що це були виняткові події або не пов’язані з професійною діяльністю журналістів.

Проте у 2022 році працівники російської спецслужби викрали громадянську журналістку Ірину Данилович і майже два тижні приховували її стан, місце перебування та правовий статус. Після цієї демонстративної акції стало зрозуміло, що наявна стала репресивна практика, метою якої є залякати всіх журналістів, які співпрацюють з українськими медіа.

Власне, така сама практика стала поширеною і на новоокупованих територіях. Наприклад, було викрадено журналіста Сергія Цигіпу з Нової Каховки. Офіційно досі не встановлено, де він і чому позбавлений волі. За неофіційними даними, його разом із сотнями інших українців безстроково утримують у СІЗО-2 міста Сімферополя.

Арешти та затримання

Будь-яке відвідування суду у зв’язку з політично мотивованими справами в Криму, участь у якомусь масовому скупченні людей чи навіть у звичайному опитуванні на вулиці може закінчитися для журналістів не лише затриманням, а й адміністративним арештом.

Так сталося минулого року, наприклад, з Азізом Азізовим, який прийшов висвітлювати арешт бахчисарайського активіста Едема Дудакова, але не потрапив до суду. В цей час “Росгвардія” почала “пакувати” в автозак присутніх під судом кримських татар і з ними Азізова, який це усе знімав на відео. Наступного дня суд визнав його винним в адміністративному правопорушенні й арештував на сім діб.

Трьом сімферопольським судовим репортерам “Кримської солідарності” пощастило більше. В лютому Рустем Усеінов, Алі Сулейманов та Амар Абдулгазієв були затримані російськими поліціянтами під час знімання біля Кримського гарнізонного суду. Зазвичай такі затримання закінчуються судовими рішеннями про арешт, але цього разу журналістів протримали в поліції лише кілька годин і відпустили.

 Фабрикація кримінальних справ

Минулого року перелік ув’язнених журналістів із Криму поповнився ще двома людьми. 6 травня громадянській журналістці Ірині Данилович офіційно оголосили про підозру в зберіганні вибухового пристрою, який начебто знайшли в неї за тиждень до цього. Як його знайшли в сумочці журналістки, буцімто бачили два “понятих”, один з яких пізніше виявився російським поліціянтом. Протягом тижня після того, як нібито було знайдено вибухівку, до оголошення підозри, Данилович, за версією ФСБ, добровільно мешкала в їхній будівлі.

11 серпня в Джанкої після обшуку був затриманий громадянський журналіст Вілен Темер’янов. Його звинуватили в тому, що він має стосунок до релігійного об’єднання “Хізб ут-Тахрір”, яке визнано в російському законодавстві терористичною організацією. Це тепер також є сталою практикою російських силовиків, коли до чергової партії кримських мусульман, звинувачуваних у тероризмі, долучають найактивніших громадянських журналістів, які висвітлювали переслідування за релігійними ознаками. Темер’янов був активним громадянським журналістом, про що свідчать кілька попередніх затримань під час висвітлення репресій щодо кримських мусульман.

Також у контексті фабрикації кримінальних справ проти кримських журналістів, викликає занепокоєння подальша доля севастопольського фрилансера Антона Меснянка, в помешканні якого працівники ФСБ провели обшук у день початку повномасштабної агресії проти України. Такі дії ФСБ пояснила перевіркою на екстремістську діяльність, та, найімовірніше, вони пов’язані з тим, що Меснянко був позаштатним кореспондентом Радіо Свобода. Попри відсутність інформації про подальші переслідування навіть така дослідча перевірка має суттєвий вплив на подальшу можливість журналіста до співпраці з міжнародними медіа.

Побиття

Застосування фізичної сили до журналістів після окупації Криму було радше винятком, ніж сталою тенденцією. Але від початку агресії місцеві силовики стали дозволяти собі це під час затримань блогерів, які на своїх ресурсах висловлювалися проти війни або навіть просто вказували на велику кількість жертв серед мирних мешканців України.

Раніше ZMINA писала, що через силовий захват з побиттям та заламуванням рук пройшли керченський блогер Ілля Ганцевський, а також кримськотатарський блогер Ролан Османов, якого кілька разів ударили, повалили, вдягли кайданки й потім викрали невідомі в балаклавах з-під будівлі “Верховного суду Криму”. До речі, потім Османов отримав три доби арешту за те, що це він чинив опір поліціянтам під час затримання. Доповнює цей список сімферопольський прихильник політики російського опозиціонера Олексія Навального блогер Олексій Єфремов, якого представники ФСБ також били, примушуючи віддати паролі до свого телефона.

Свавілля

Звичайно, що в таких умовах журналісти почувають себе ще небезпечніше і дедалі частіше стикаються з порушеннями своїх професійних прав під час виконання професійних обов’язків. Здебільшого це стосується зловживань з боку охоронців у суді або навіть самих суддів, які відмовляються пропускати журналістів на політично мотивовані процеси. 

Так, наприклад, 28 травня під час розгляду питання про арешт адвоката Айдера Азаматова суддя Центрального районного суду міста Сімферополя Сергій Деменок не дозволив узяти участь у засіданні журналісту “Кримської солідарності” Куламету Ібраімову. Суддя припустив, що кореспондент може захотіти зробити фото чи відео в залі суду, а раніше суддя вже заборонив фото- та відеофіксацію. І такі випадки відбуваються чи не щодня.

Що далі?

Цей короткий огляд ситуації з переслідуваннями журналістів у Криму у 2022 році дає підстави припустити, в якому напрямку далі діятиме кримська окупаційна влада. За співпрацю з українськими медіа кримчан викрадатимуть, катуватимуть та фабрикуватимуть проти них кримінальні справи. За активне висвітлення переслідувань кримських мусульман – звинувачуватимуть у тероризмі й позбавлятимуть волі. За висвітлення репресій і далі затримуватимуть. А за антивоєнні публікації – затримуватимуть з максимально можливим завдаванням фізичної шкоди.

Вчиняючи все вищеперелічене, силовики залякуватимуть усіх інших, намагаючись повністю “вимкнути” ті голоси, які ще залишилися на окупованому півострові. А кримським журналістам залишається лише бігти цим “мінним полем” з надією, що воно закінчиться швидше, ніж російські силовики досягнуть своєї мети.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: