Правозахисники рекомендують владі повернутися до адаптивного карантину та краще розповідати про ковід
Правозахисники радять уряду повернутися до адаптивної моделі карантину, що діяла в Україні до початку листопада, та запроваджувати обмеження, базуючись на інформації про рівень захворюваності в тій чи іншій громаді.
Відповідні рекомендації оприлюднили під час презентації результатів соціологічного дослідження, проведеного Центром прав людини ZMINA та Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.
На початку листопада урядовці скасували адаптивний карантин, який ввели в травні, та підтримали запровадження так званого карантину вихідного дня. Водночас у будні в країні діє загальний карантин, що передбачає обмеження, які досі діяли для регіонів помаранчевої зони.
За словами експерта Центру прав людини ZMINA Володимира Яворського, значна частина обмежень, запроваджених урядом у зв’язку з коронавірусом, не відповідає Конституції та фактично є порушеннями прав людини, оскільки вони не встановлені залежно від ризиків захворювання та не базуються на рекомендаціях ВООЗ.
“Цікаво, що у більшості випадків твердження про необґрунтованість введених обмежень прав людини у зв’язку з COVID-19 не викликали підтримки у більше 50% населення. Це каже про доволі високий ступінь готовності до обмеження власних прав у населення, оскільки протестна більшість не формується навіть під впливом очевидних і жодним чином не обґрунтованих заборон”, – вважає експерт.
Напередодні зимової хвилі обмежень правозахисники, окрім повернення до адаптивної форми карантину, радять владі краще розповідати про шляхи поширення хвороби, а також заходи для протидії цьому з боку громадян. Пропонують експерти також встановити контроль за належним використанням масок, особливо в закритих приміщеннях та транспорті, а для громадян, що вимушені перебувати вдома на час карантину, передбачити компенсації.
Окрім цього, всі встановлені обмеження радять переглянути, враховуючи рекомендації ВООЗ. Зокрема змін, на думку правозахисників, потребують правила щодо зібрань у приміщеннях та на відкритому просторі, адже обмеження не можуть ґрунтуватися на меті зібрань людей (політичній, релігійній, комерційній тощо). Також у магазинах, ресторанах, релігійних організаціях, офісах та інших приміщеннях слід забезпечити соціальну дистанцію у 2 кв. м на одну особу, посилити вентиляцію та обов’язково носити маски й користуватися дезінфекторами.
Обмеження щодо перебування людей у приміщеннях, як наголошують правозахисники, мають бути однаковими та недискримінаційними для всіх суб’єктів.
“Встановлення жорстких карантинних обмежень, зокрема повне закриття всіх закладів, транспорту та пересування людей вулицями, може впроваджуватися лише на підставі надзвичайно високих даних про зростання рівня захворюваності й лише в окремих місцевостях через застосування режиму надзвичайного стану в цих місцевостях. Такі обмеження, відповідно до Конституції України, не можуть застосовуватись урядом на власний розсуд”, – додав Яворський.
Нагадаємо, що половина українців вважає обґрунтованими більшість весняних карантинних заборон. Найбільше (72%) схвалюють громадяни вимогу 14-денної ізоляції для тих, хто приїжджає з-за кордону чи з непідконтрольних уряду територій, а найменше (23%) підтримують заборону руху громадського транспорту в населених пунктах.
Станом на червень правоохоронці встигли виписати українцям штрафів на 5 млн грн за порушення карантинних заборон. Найбільше протоколів поліцейські склали на Дніпропетровщині, Харківщині та в Києві. Водночас судді, які вирішували, чи карати порушників карантину, зазвичай ухвалювали рішення на їхню користь, а тому тільки в 10,8% випадків люди отримували штрафи за неносіння масок.
Фотографія обкладинки: The Village Україна
