Україна хоче екстрадувати до Росії опозиційного діяча, якого там переслідували й катували

Комінтернівський районний суд Харкова 8 жовтня ухвалив рішення про арешт на 40 діб для подальшої екстрадиції громадянина РФ Арсена Маршанкулова з Карачаєво-Черкеської Республіки, якого на батьківщині переслідували й катували за опозиційну до російської влади політичну діяльність.

Про це виданню ZMINA повідомив адвокат Маршанкулова Єгор Семенов.

Адвокат розповів, що Арсен Маршанкулов до лютого 2020 року проживав у м. Теберда Карачаєво-Черкеської Республіки РФ. Арсен та двоє його братів були депутатами міської ради Черкеська від партії “Комуністи Росії” та займали опозиційну позицію щодо влади країни та республіки. Вони викривали корупцію, оприлюднювали факти тортур мешканців Черкеська, вказували на брак медичних закладів, фальсифікацію та фабрикування кримінальних справ для усунення конкурентів по бізнесу та політичних опонентів тощо.

За наявними в адвоката матеріалами, проти Маршанкулова та членів його родини російські силовики сфабрикували близько 10 кримінальних справ. Улітку 2019 року поліція затримала Арсена Маршанкулова і кілька днів утримувала в ІТТ. Щоб змусити обмовити себе та родичів, затриманого катували співробітники ФСБ. Маршанкулова топили за допомогою вогкої губки, розпинали, приковували кайданками руки до ніг, виламуючи суглоби (“ластівка”), душили протигазом (“слоненя”), били гумовими палицями по п’ятах, під’єднували електричний струм до грудей та статевих органів. Тортури тривали шість днів. Унаслідок Маршанкулов вчинив спробу самогубства, розрізавши собі живіт знайденим у камері ІТТ лезом. Його доставили до місцевої лікарні, а кримінальну справу проти нього закрили.

Однак політичні переслідування родини Маршанкулових тривали, обидва брати Арсена змушені були виїхати з країни. А в лютому 2020 року Арсен через територію Білорусі виїхав до України. Кілька місяців він перебував у Києві й намагався зібрати документи для заяви про надання політичного притулку.

5 жовтня Маршанкулова затримали в аеропорті Харкова за орієнтуванням Інтерполу на запит Російської Федерації. 7 жовтня Харківська місцева прокуратура №5 подала до Комінтернівського суду Харкова клопотання про його тимчасовий арешт на 40 діб, а 8 жовтня суд задовольнив клопотання. Наразі Маршанкулов перебуває в ізоляторі тимчасового тримання.

Водночас адвокат називає рішення суду незаконним і таким, що суперечить міжнародним зобов’язанням України в разі видавання особи (екстрадиції), а також вказує на низку порушень під час судового розгляду.

Так, підсудному надали перекладача з української на російську мову. Однак Маршанкулов заявив, що російську мову розуміє лише на побутовому рівні, адже все своє життя він прожив у Карачаєво-Черкесії, і для нього рідна мова карачаївська. Та суд відхилив клопотання захисника про перекладача з карачаївської мови, мотивуючи це тим, що державною мовою в РФ є російська.

У такий спосіб суд першої інстанції порушив право затриманого на захист, зокрема ч. 2 ст. 581 КПК України, наголошує адвокат.

Також, за його словами, суд не взяв до уваги аргументів захисту про те, що термін давності для притягнення до відповідальності за злочин, який інкримінують Маршанкулову російські силовики і через який вони оголосили його в розшук, сплив ще у 2013 році.

Натомість суддя у своїй ухвалі зазначив, що строки давності притягнення Маршанкулова до відповідальності, відповідно до ст. 49 КК України, не закінчилися. Це, на переконання адвоката, свідчить про неправильне застосування судом закону про кримінальну відповідальність.

“Коли я навів у своєму виступі в приклад, що 7 жовтня РФ оголосила в міжнародний розшук білоруську опозиціонерку Тихановську та польський суд, незважаючи на відсутність у Польщі війни з РФ, напевне, не помістить людину на 40 діб до Варшавського СІЗО, суд першої інстанції, як завжди, не звернув жодної уваги”, – обурюється адвокат.

За його словами, ухвалюючи рішення про екстрадиційний арешт Маршанкулова, суд порушив зобов’язання України за міжнародними договорами в разі видавання особи (екстрадиції). Зокрема, Конвенцію про захист прав людини й основоположних свобод (ст. 3) та Конвенцію ООН проти катувань (ст. 3).

Стаття 3 ратифікованої Україною Конвенції проти катувань наголошує, що жодна держава не повинна висилати, повертати чи видавати будь-яку особу іншій державі, якщо є серйозні підстави вважати, що їй там може загрожувати застосування катувань. Для визначення наявності таких підстав компетентна влада бере до уваги всі обставини, що стосуються справи, зокрема, у відповідних випадках, існування в зазначеній державі постійної практики брутальних і масових порушень прав людини.

Харківський суд не взяв до уваги того факту, що, за звітами авторитетних міжнародних організацій, в РФ трапляються систематичні порушення прав людини, застосування тортур, зокрема на підґрунті політичної опозиції владі. Також суд проігнорував додані до справи свідчення, що в РФ, а особливо на Північному Кавказі, Маршанкулову можуть загрожувати тортури в разі його видавання.

Адвокат Єгор Семенов повідомив, що наразі готує звернення до відповідного органу про отримання додаткового захисту та статусу біженця.

Нагадаємо, за словами правозахисників, Україну не можна вважати безпечною третьою країною (країна, яка не є країною походження іноземця або особи без громадянства), адже система надання притулку тут порушує права людини.

Новини про видавання владі різних держав людей, що шукають притулку в Україні, з’являються доволі часто. У 2018 році Генеральна прокуратура України екстрадувала інгуша Тимура Тумгоєва до Російської Федерації за запитом ФСБ. Про тиск із боку СБУ повідомляла й низка турецьких дисидентів, які переховувалися в Україні від переслідувань влади Реджепа Ердогана.

Також 2018 року трансґендерний активіст Сольдаду Ковалісіді поїхав шукати притулку в Нідерландах. Із 2016 року він намагався пройти цю процедуру в Україні, але, навіть вигравши суд у ДМСУ, в нього не вийшло це зробити. Представники відомства прямо на засіданнях погрожували йому повторними відмовами.