Молоді українці переважно байдуже ставляться до декомунізації – опитування

44% українців заявили, що ставляться негативно до перейменування населених пунктів та вулиць, названих на честь комуністичних діячів. Водночас молодь переважно байдуже ставиться до питання декомунізації.

Такі дані дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології і .

Закон України “Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки” парламент ухвалив у 2015 році. Тоді за відповідне рішення проголосували 254 депутати. На шостий рік декомунізації 32% українців розповіли, що позитивно ставляться до рішення про заборону комуністичної символіки, однак така сама частка громадян ставиться до цього рішення негативно – 34%. Ще для чверті українців байдуже на це питання. 

Більше позитивних оцінок декомунізації в Західному (45%) та Центральному (33%) регіонах, як порівняти з півднем та сходом – 22 та 24% відповідно. Експерти наголошують, що  близько чверті українців в усіх регіонах ставляться до цього питання байдуже. Водночас серед молодших груп респондентів (до 40 років) більше тих, кого не цікавить питання заборони комуністичних символів. 

Cхвалюють перейменування населених пунктів та вулиць, названих на честь комуністичних діячів, 30% опитаних. Водночас позитивне ставлення до перейменування топонімів переважає тільки в Західному регіоні (44% за і 30% проти), на сході та півдні близько половини громадян ставляться до перейменування негативно. Щодо вікового розподілу, то соціологи наголошують, що зафіксували схожі зі ставленням до заборони комуністичних символів показники: більше негативних ставлень до перейменування топонімів у старших людей (47% для вікової категорії 60–69 років та 56% для людей, старших за 70 років), натомість серед молоді відносно більше байдужих.

Водночас 48% українців підтримують визнання діячів Української Народної Республіки (УНР) борцями за незалежність України. Негативно до цього ставляться 16%, а ще 16% – байдуже. Важливо, що кожен п’ятий респондент не визначився з відповіддю на це запитання. Позитивний баланс ставлень до визнання діячів УНР спостерігається в усіх регіонах.

Нагадаємо, що з 2015 року в Україні виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, зокрема у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їхніх фрагментів стало протизаконним. Також у межах декомунізації перейменували низку українських міст. За даними Інституту національної пам’яті, свою назву змінили 987 населених пунктів. Крім того, в Україні демонтували й понад 2,5 тисячі пам’ятників, пов’язаних з радянським минулим. 

У липні минулого року Конституційний Суд визнав декомунізацію законною, однак правозахисники неодноразово критикували відповідний закон. За їхніми словами, він порушує свободу вираження поглядів, свободу асоціацій (через обмеження створення політичних партій громадських об’єднань та інших організацій), мирних зібрань (через заборону використання символіки під час зборів) та виборчі права (через обмеження брати участь у виборах для партій та їхніх кандидатів). Негативний висновок щодо закону надала й Венеційська комісія. 

Раніше ZMINA розповідала, як житель Кривого Рогу дістав покарання у вигляді одного року обмеження волі за носіння футболки з гербом СРСР.