“Спалюючи нерівність”: що пропонує цьогоріч Фестиваль документального кіно “Docudays UA”

23 березня у Києві розпочався XV Фестиваль документального кіно про права людини “Docudays UA”. 

Він почався з акції-солідарності з незаконно утримуваними в Криму та Росії українськими політв’язнями, зокрема й Олегом Сенцовим. За підрахунками ініціативи #LetMyPeopleGo, Росія незаконно тримає в ув’язненні понад 60 громадян України. 

Окрім цього, кінофестиваль Docudays UA закликав окупаційну владу у Криму звільнити затриманого 22 березня громадянського журналіста Нарімана Мемедемінова. 

Цьогорічний модератор програми “Неонерівність” Максим Буткевич просить не забувати про політв’язнів між фестивалями та інформаційними приводами. 

“Навіть, якщо немає новин про політв’язнів, — це не означає, що вони кудись зникають. Нікуди вони не діваються. Олег Сенцов так само перебуває у Заполяр’ї, а Сашко Кольченко — у Челябінській області. Треба поширювати новини про них, писати листи і треба продовжувати вимагати їх звільнення”, — сказав український правозахисник.  

ТЕМА ФЕСТИВАЛЮ — РІВНІСТЬ

Цьогорічний образ кінофестивалю — лабіринт. На Docudays UA шукатимуть вихід з лабиринту — відповідь на питання, що таке рівність і чи існує вона взагалі? Це абстрактне поняття чи одна з основних цінностей, на яких тримається демократичне суспільство? І чи далеко нам до цього демократичного суспільства? 

“Дуже складно в Україні зараз боротись за права людини. Тому що у нас – війна, у нас – окупація, у нас падає рівень життя, криза на кризі. І люди завжди у будь-якій країні у таких умовах починають бути ще більш ксенофобними, висловлювати нетерпимість щодо різних груп людей. І зараз ми спостерігаємо таку ситуацію”, — каже представниця журі конкурсу DOCU/СВІТ у номінації DOCU/ПРАВА, голова громадської організації “Інсайт” Олена Шевченко.

Фестиваль документального кіно про права людини “Docudays UA” підсвітив пурпуровим одну зі своїх локацій — кінотеатр “Жовтень”. Це колір міжнародної кампанії #HeForShe — руху чоловіків за права жінок. Цьогоріч фестиваль досліджує нерівність у суспільствах різних країн за ознакою політичних поглядів, ґендерної чи релігійної належності, віку, орієнтації.

Під час фестивального тижня не просто говоритимуть про рівність, а й практикуватимуть її. Фестиваль вперше покаже фільми з тифлокоментарем для незрячих людей. Тифлокоментар дозволяє таким людям відчути якомога більше ньюансів, які вони не побачать. 

“На цій підлозі, що нагадує асфальт, трохи шарахуватій, стоять ноги Пилипа Іллєнка в коричнових чоботах, який трохи зосереджений і набурмосений. Тому що у нього був сьогодні дуже важкий ранок. У нього, як і в суді, відображається це на обличчі…”, — наводить приклад тифлокоментаря ведуча церемонії відкриття Docudays UA Олександра Кольцова.  

ЩО ПОДИВИТИСЬ? 

Цьогоріч фестиваль показує 62 фільми з 36 країн.  

У програмі “Проста жіноча рівність” — голоси, що говорять про зґвалтування під час війни в Сирії, про криміналізовані аборти, право розпоряджатися своїм тілом, про Югославію комуністичну, воєнну та повоєнну. А в програмі “Квірність” можна буде подивитись на світ очима представників ЛГБТ, чиє щоденне життя — це не тільки звичні домашні справи, робота і спілкування з близькими людьми, а й постійна боротьба за право бути собою. 

Про людей з інвалідністю йтиметься у програмі “Синдром рівності”. Її укладачі хочуть подолати байдужість до людей з інвалідністю, особливо до тих, хто народився із синдромом Дауна, або ж мають психічні розлади. 

Звідки з’являється поділ на своїх та чужих, а також народжується ненависть? Відповіді на ці питання шукатимуть у кінострічках програми “Неонерівність”. 

“Цьогорічна програма “Неонерівність” дозволить без необґрунтованих узагальнень подивитися на повсякдення нетерпимості та її носіїв. Навряд чи можна уявити кращий спосіб проникнення до буденності іншої людини, ніж уважне, вдумливе, без упереджень та заздалегідь зроблених висновків документальне кіно”, — переконаний модератор програми Максим Буткевич.

Чи можливо розмежувати віру та релігійні інститути? Чи всім потрібен авторизований посередник для спілкування з божественним? Про це йтиметься у підбірці “Свята рівність”. А про дискримінацію за віковою ознакою як молодих, так і літніх у програмі “Поважна рівність”.

Стрічки програми DOCU/ЮНІСТЬ дозволять дорослим краще зрозуміти дітей. Вона — про стереотипи. Як ми сприймаємо себе? Що й чому ми думаємо про інших? Чому один спосіб життя здається нам прийнятним, а інший – ні?  

Вперше за всю історію Docudays UA у конкурсі DOCU/УКРАЇНА змагаються повнометражні фільми. Серед 100 заявок у дебютну збірку національного конкурсу відібрали 6 фільмів-учасників. Усі стрічки — національні прем’єри. Більшість з них створено за підтримки держави.

Під час фестивалю демонструватимуть серію із трьох документальних фільмів “Рани 360°”. Вони зняті за допомогою технології віртуальної реальності у 360°. 

Перший фільм — це історія Вадима Ушакова, військового, пораненого на сході. Під час евакуації з поля бою у гвинтокрилі з нього зсунулася маска і через кисневий голод був пошкоджений мозок. Він втратив багато фізичних та розумових функцій, не може говорити, їсти, сидіти. Його історію розповідає дружина Олена, яка годує Вадима, возить на процедури та вкладає його спати. Фільм дозволяє глядачу це робити разом із нею, сидячи в окулярах віртуальної реальності та майже фізично відчуваючи присутність цих мужніх молодих людей, які не втрачають віру і не втрачають почуття.

Усі три фільми, відзняті Hromadske.UA спільно з режисером Йосипом Сивеньким, розповідають три різні історії воїнів, що проходять реабілітацію. Герой другого фільму — Роман Кубишкін, а третього — Сергій Романовський. 

Цьогоріч до журі, які визначатимуть переможця у номінації DOCU/ПРАВА, увійшли співзасновник громадської ініціативи “Доступно.UA” Дмитро Щербатюк (Україна), координаторка захисту для країн Європи та Центральної Азії у Front Line Defenders Марія Шищенкова (Білорусь) та голова громадської організації “Інсайт” Олена Шевченко (Україна). 

У номінації DOCU/ЖИТТЯ найкращий фільм визначатимуть програмна директорка кінофестивалю “Astra” Чілла Кату (Румунія), журналіст та кінокритик Лучяно Барізоне (Швейцарія) та кінематографіст Карло Гінтерманн (Італія). 

З фільмом-переможцем у номінації DOCU/КОРОТКО і DOCU/УКРАЇНА визначатимуться режисер-документаліст та продюсер Арунас Мателіс (Литва), Барбара Вурм (Німеччина), генеральна директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал” Олеся Островська-Люта (Україна). 

Окрім того, Центр інформації про права людини презентує серію документальних відеоісторій про шістьох українських правозахисників та правозахисниць. Вони працюють у різних сферах: захищають права людей з інвалідністю та права дітей, права ув’язнених та українців, переслідуваних у Криму, права ЛГБТКІ+ та жінок. До того ж вони домагаються притягнення до відповідальності винних у вбивствах на Майдані.

Під час презентації учасники поділяться цікавими історіями зі своєї діяльності та розкажуть, чому обрали життя  24/7 допомагати іншим. Кожен із присутніх зможе більше дізнатися про внутрішню кухню правозахисту, а також набути корисних знайомств і знань, щоб у перспективі приєднатися до правозахисного руху. Подія відбудеться 28 березня, у середу, з 17:00 до 19:00 на першому поверсі коворкінгу IZONE. 

ЯКІ ДИСКУСІЇ? 

25 березня о 16:00 Комісія з журналістської етики, Центр інформації про права людини та Кримська правозахисна група розкажуть, як мова перетворилася на зброю у війні Росії проти України. Експерти та правозахисники міркуватимуть, що можна зробити, аби винні відповіли за мову ворожнечі. 

Громадська організація “Освітній експеримент” підніме питання, чи готові батьки та вчителі сьогодні дати дитині право самостійно обрати формат і темп навчання. Над цими питаннями та над проектом “Нової української школи” наразі розмірковують Міністерство освіти і науки України спільно з громадськими організаціями. Також своїм досвідом поділяться батьки дітей, які обрали для себе навчання вдома. А сам захід модеруватимуть підлітки.

Виявляється, при Національній раді з питань телебачення та радіомовлення вже два роки працює робоча група з розробки правил захисту дітей від шкідливого та потенційно шкідливого контенту. Однак розробити документ — це півсправи. Куди важче схилити власників медіакорпорацій його підписати, бо, як виявляється, українські медіагрупи не готові до саморегуляції в обмеженні показу шкідливого для неповнолітніх контенту. Компроміси шукатимуть на круглому столі “Шкідливий для дітей контент у медіа. Що робити?”. 

ЧОГО МОЖНА НАВЧИТИСЬ?

Під час майстер-класу “Як створити популярне відео для YouTube” відвідувачам розкажуть про всі етапи створення відео: від ідеї до просування готового продукту в соціальних мережах. 27 березня о 14:00 в “IZONE” можна буде не лише побачити, як це правильно робити, а й долучитися до знімального процесу та створити ролик, який буде викладено онлайн.

Головний редактор “Громадського радіо” Кирило Лукеренко розкаже, як фейки відрізнити від справжніх новин та як фільтрувати інформацію так, щоби не дати себе обманути. Ця дискусія цікава не лише журналістам, а й усім, хто хоче навчитися самостійно аналізувати інформацію та приймати власні зважені рішення, а не нав’язані маніпуляторами “новин”. Вона також відбудеться в IZONE 27 березня о 12:00. 

Окрім цього, в програмі DOCU/КЛАС відбудуться авторські лекції та презентації професіоналів кіноіндустрії. У межах програми документаліст(к)и поділяться досвідом зі своїми молодшими колегами та один із одним.  

ЧИМ ЗАЙНЯТИСЬ?

Щодня з 14:00 — 19:00 відвідувачі фестивалю зможуть погортати “книгу у живій бібліотеці” з нелегкими життєвими історіями. Можна буде поставити будь-які питання не лише людині з села, а й  представнику трансґендерної спільноти, біженцю та мусульманину.  

На 2-му поверсі кінотеатру “Жовтень” у спеціально обладнаній кімнаті організатори фестивалю розгорнутий дитячий простір DOC/САДОК. У ньому — насичена програма активних та розвивальних занять для дітей різного віку (3–6 років та 6–14 років). Організатори фестивалю сподіваються, що це дасть їхнім батькам присвятити час перегляду кіно. 

За найменшими дітьми (3–6 років) доглядатимуть професійні вихователі сімейного простору Halli Galli, який засновано на принципах гуманістичної педагогіки. Для дітей буде створено зони вільної гри з можливістю не лише грати, а й конструювати, займатись творчістю, слухати історії та казки, навчатися грати в нові настільні ігри. 

На дітей 6–10 років щодня чекатимуть розважально-пізнавальні зустрічі з гостями простору та цікаві заняття, співучасницею яких стане весела та уважна до дитячих потреб Оксана Кушнірук. 

Цьогоріч DOC/САДОК — інклюзивний. Він відкритий для дітей з особливостями розвитку (затримка психо-мовленнєвого розвитку, розумова відсталість, синдром Дауна, аутизм) віком від 3-х до 14-ти років. З максимально комфортним перебування дітей допоможуть волонтери соціальних ініціатив, однак батьків просять попередньо зареєструвати дітей.  

З анонсами усіх стрічок та заходів можна ознайомитись на сторінці фестивалю “Docudays UA”.