Комітет із правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт про воєнних злочинців
Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував народним депутатам підтримати законопроєкт №2689 у першому читанні. Документ під назвою “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права” гармонізує Кримінальний кодекс з міжнародним гуманітарним правом.
Як повідомляє кореспондент ZMINA, це рішення підтримали всі члени комітету, окрім представників “Опозиційної платформи – За життя” Григорія Мамки та Іллі Киви.
Григорій МамкаГригорій Мамка, який був співдоповідачем законопроєкту, дезінформував присутніх колег, заявивши, що чинний Кримінальний кодекс передбачає злочин проти людяності.
Представник Генеральної прокуратури Юрій Рудь повідомив, що Кримінальний кодекс дозволяє слідчим та прокурорам реагувати на міжнародні злочини лише в межах ст. 438 (“Порушення законів та звичаїв війни”), але її недостатньо.
“На сьогодні в 132 кримінальних провадженнях внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 438. 42 особам повідомили про підозру. Стосовно дев’яти осіб правоохоронці скерували до суду обвинувальні акти. Статистика відображає лише один ухвалений вирок. Причина такої статистики також полягає в тому, що норми міжнародного гуманітарного права не імплементовані в Кримінальний кодекс”, – сказав начальник Департаменту Генпрокуратури з нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Юрій Рудь.
Законопроєкт №2689 передбачає понад 50 видів воєнних злочинів та злочинів проти людяності, які чітко структуровані за об’єктами зазіхання.
Серед важливих нововведень документа – на міжнародні злочини не поширюватиметься термін давності. Незалежно від того, коли людина скоїла міжнародний злочин, вона має бути покарана. Водночас щодо цих категорій злочинів неможлива амністія. Також документ запроваджує злочин агресії, коли на країну нападає інша держава.
За словами керівного директора правозахисної організації Global Rights Compliance Мартіна Скотта, навіть якщо Україна в майбутньому тісно співпрацюватиме з Міжнародним кримінальним судом, їй усе одно потрібно буде гармонізувати своє законодавство, бо основна робота в притягненні винних буде покладена на українських правоохоронців.
Нагадаємо, напередодні українські правозахисні організації та потерпілі від катувань під час російсько-української війни закликали парламент ухвалити документ. Окрім цього, 2018 року ПАРЄ у своїй резолюції №2199 закликала Україну гармонізувати своє законодавство з міжнародним гуманітарним правом.
