Навіщо МВС створює мега-базу даних про всіх громадян України
Сьогодні виповнюються роковини, як почав діяти закон «Про єдиний демографічний реєстр» (ЄДДР). Держава святкує його з розмахом! Уже виділено майже 300 млн гривень на розробку мега-бази, в яку будуть занесені дані усіх громадян і жителів України.
(Збільшену копію інфографіки дивіться за посиланням)
З огляду на «євромайданну дійсність», правоохоронці, певно, шкодують, що раніше цю базу не створили. Клопоту було б менше – ідентифікувати і переслідувати громадян.
Закон про ЄДДР був створений начебто для запровадження біометричних паспортів та спрощення візового режиму із країнами Євросоюзу. Хоча навіщо для виготовлення закордонного паспорта потрібна база, де містяться, наприклад, відомості про власність чи дані з медичної картки?
Більш того, в країнах ЄС нема подібних баз даних. Демократичні держави з різними правовими системами визнають, що зведення всієї інформації про людину в одній базі даних – це дуже небезпечно, бо створює надто великі спокуси для неправомірного використання цієї інформації.
З наявністю величезної бази даних ідентифікація людини спрощуються до мінімуму. Тільки уявіть, в цій єдиній базі даних про вас можна за один «клік» дізнатися практично все. Ну, хіба що складно – полюбляєте ви зранку каву чи чай…
Згідно із законом, в Єдиний державний демографічний реєстр заноситься інформація про особу – її ім’я, дату і місце народження; стать; відомості про батьків (усиновлювачів тощо); відомості про громадянство; реквізити документів, виданих особі (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, що видав документ, строк дії документа); відцифрований зразок підпису особи та відцифрований образ обличчя особи.
У реєстрі також має регулярно оновлюватися інформація про місце реєстрації, про сімейний стан, про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, про видачу приватизаційних паперів, додаткові (факультативні) біометричні дані та інші.
Більше того – перелік тих відомостей, який вноситься в цю базу даних, не закінчується. А отже, все, що заманеться «державі» знати про вас – усе можна записувати в цю базу.
Фраза «той, хто володіє інформацією, той володіє світом» – стане більш, ніж актуальною. А в українських реаліях: знаючи про особу все, можна легко нею маніпулювати, більше того – вирішувати її долю. Заблокувати рахунки, відмовити в соціальних послугах, не продати квиток на поїзд, не надати потрібну довідку чи відмовити в лікуванні…
Ідентифікація людини через фотографії з Євромайдану (яких кілька сотень тисяч в Інтернеті) займатиме від кількох годин – до кількох хвилин. А через мега-базу даних дізнатися все про цю людину – уже буде рутина.
Маючи єдину мега-базу даних, право на приватне життя (право бути залишеним у спокою) можна буде віднайти хіба що в музеях прав людини…
Сьогодні представники громадських організацій б’ють на сполох і просувають документ для обговорення – чим загрожує ЄДДР. І закликають скасувати існуючий закон «поліцейської держави» (як часто ще називають закон про ЄДДР).
Інакше Україна почне нагадувати країну з творів Джорджа Орвелла.
