Поліція змінила обвинувачення після смерті побитого в Бахмуті волонтера Мирошниченка
Після смерті побитого в Бахмуті волонтера та активіста Артема Мирошниченка поліція перекваліфікувала кримінальне провадження про напад на нього на “умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть” (ч. 2 ст. 121 ККУ).
Про це повідомляє пресслужба Нацполіції.
У пресслужбі додали, що наразі триває досудове розслідування та призначено комплекс судових експертиз.
“Поліцейські затримали підозрюваного протягом доби після нападу. Ним виявився місцевий житель, 2003 року народження. Наразі вирішується питання щодо притягнення до відповідальності іншого неповнолітнього, 2002 року народження, який у момент скоєння злочину перебував поруч”, – йдеться в повідомленні.
До смерті Мирошниченка провадження було відкрито за частиною 1 статті 121 ККУ (“Умисне тяжке тілесне ушкодження”), за якою підозрюваному загрожувало від п’яти до восьми років ув’язнення, але нова кваліфікація передбачає покарання від семи до десяти років позбавлення волі.
Водночас експертка зі злочинів на ґрунті ненависті, яка проводить на цю тему тренінги для правоохоронних органів, Ольга Веснянка вважає, що слідство також має розглянути мотив ненависті як можливу обтяжувальну обставину і додати до кваліфікації статтю 161 ККУ.
У коментарі виданню ZMINA, вона назвала індикатори, які можуть свідчити про злочин на ґрунті ненависті:
“Перше: потерпілий вирізнявся від нападників помітно – мовою. Друге – перед побиттям нападники вигукували: “Ты можешь говорить на нормальном языке!?” Третє: раптовість нападу, тобто відсутність попередніх особистих відносин. Четверте: потерпілого не пограбували. П’яте: контекст і тло подій. Потерпілий – український і українськомовний волонтер у місті області, на певних частинах якої відбувається збройний конфлікт, де одна зі сторін використовує мову ворожнечі щодо українськомовних”.
Нагадаємо, на Артема Мирошниченка напали 29 листопада в Бахмуті. Нападники не пограбували активіста, а тому його брат вважає, що причиною побиття могла стати діяльність волонтера. Після нападу медики діагностували у волонтера перелом основи черепа та провели складну операцію, він перебував у комі. 6 грудня стало відомо, Мирошниченко помер у лікарні.
Правоохоронці встановили, що до інциденту були причетні двоє неповнолітніх спортсменів – раніше судимий 17-річний та раніше не судимий 16-річний хлопці. Обидва були в нетверезому стані. За інформацією слідства, Мирошниченка бив руками та ногами тільки 16-річний підліток, який після нападу намагався відтягнути тіло активіста.
Згодом суд відправив його під домашній арешт. На суді хлопець пояснив, що побив Мирошниченка, бо хотів перевірити свої навички боротьби і не знав про його активістську діяльність. Цієї версії дотримуються й у поліції, проте брат убитого волонтера не вірить у це.
За словами друзів убитого, Мирошниченко з 2014 року активно допомагав українським військовим на фронті та підтримував волонтерські ініціативи в регіоні. Також відомо, що з початком війни вся родина Мирошниченка принципово перейшла на українську мову не тільки на офіційних заходах чи в соцмережах, а й у побуті.
Місцеві журналісти отримали інформацію від свідка про те, що приводом для нападу на волонтера стало його спілкування українською.
“Чего ты тут ходишь?” – нібито спитали нападники. Той щось відповів та пришвидшив рух. “А на нормальном языке ты не можешь? Мы на этом не понимаем!” – пролунало у відповідь. Після цього його почали сильно бити.
