Понад 11 тисяч іноземців із майже 100 країн загинули на війні проти України у складі армії РФ — Bloomberg
Російська влада зареєструвала 11 335 смертей іноземців, які загинули у війні проти України на боці РФ. Вони походили майже зі 100 країн світу. Такі дані містяться у конфіденційних записах Росстату, які отримали хакерські угруповання Silent Crow та Cyber Partisans.
Про це йдеться у розслідуванні Bloomberg.
Смерті, пов’язані з війною, за період із 24 лютого 2022 року до кінця серпня 2026 року. Джерело: BloombergЖурналісти проаналізували масив із понад 11 мільйонів свідоцтв про смерть та супровідних даних, зокрема про місце народження, громадянство і місце смерті людей. Іноземцями в дослідженні вважали тих, хто народився за межами Росії або мав інше громадянство.
За даними Росстату, ці 11 335 смертей зафіксували з 24 лютого 2022 року до кінця серпня 2026. У документах їх прямо пов’язували з війною — зокрема, за допомогою позначок або згадок про “військову операцію”, обстріли чи атаки дронів.
Найбільше серед загиблих — вихідців із колишніх радянських республік. Близько 3700 людей були громадянами України або народилися на її території після проголошення незалежності у 1991 році. Серед тих, чиї адреси вдалося встановити, більшість проживали на окупованих Росією територіях сходу та півдня України.
Ще близько 80% решти загиблих іноземців походили з інших колишніх радянських республік. Понад 6 тисяч загиблих народилися за межами Росії, але на момент смерті мали російське громадянство.
За підрахунками Bloomberg, кількість зареєстрованих смертей іноземців зростала разом із загальними втратами російської армії. Якщо у 2022 році зафіксували близько 630 таких смертей, то у 2025-му — понад 5500. Це більш ніж у вісім разів більше.
Дані також свідчать про зміну географії вербування іноземців. Найбільше загиблих із Непалу припало на 2023–2024 роки, зі Шрі-Ланки та Китаю — на 2024–2025 роки. Із кінця 2025-го зросла кількість загиблих із Колумбії, Кенії та Нігерії.
Загалом серед загиблих було близько 340 вихідців з африканських країн. Більшість цих смертей припадає на період із 2025 року. Найбільше загиблих були громадянами або вихідцями з Єгипту, Камеруну, Нігерії, Кенії та Гани.
Водночас у масиві даних не виявили жодної смерті військових із Північної Кореї, хоча ця країна направила до Росії тисячі військовослужбовців для участі у війні. Журналісти припускають, що Росія могла не оформлювати свідоцтва про смерть північнокорейців, оскільки вони воювали у складі іноземних підрозділів, а не вступали до російської армії.
Bloomberg наголошує, що реальна кількість загиблих іноземців, імовірно, більша. Частина військових вважається зниклими безвісти, деякі тіла не ідентифікували, а смерті від поранень могли реєструвати із затримкою або за іншими категоріями. Особливо неповними є дані за 2026 рік.
Українські оцінки кількості іноземців, яких Росія залучила до війни, також відрізняються. Секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов повідомляв, що станом на жовтень Росія завербувала близько 46 тисяч іноземців. За його словами, Україна взяла в полон військових РФ із 59 країн, а цього року Москва планувала залучити ще 18,5 тисячі іноземців. Натомість начальник української військової розвідки називав меншу оцінку — близько 28 тисяч.
У матеріалі також згадують ситуацію з громадянами Перу. Міністр закордонних справ країни Карлос Еспа минулого тижня їздив до Москви, щоб з’ясувати долю щонайменше 430 перуанців, завербованих до російської армії. За даними уряду Перу, 25 із них загинули, а понад 180 вважаються зниклими безвісти.Російська влада заперечує використання оманливих методів вербування іноземців. Водночас після повідомлень про загибель громадян інших країн, яких могли заманити до Росії обіцянками громадянства, грошей або роботи, занепокоєння висловлювали, зокрема, Киргизстан, Казахстан, Кенія та Гана.
Дані для розслідування отримали після кібератаки на внутрішню інфраструктуру Росстату. 1 листопада угруповання Silent Crow та Cyber Partisans заявили, що отримали доступ приблизно до 25 тисяч комп’ютерів і викрали близько 23 терабайтів інформації. Росстат згодом повідомив про цілеспрямовані кібератаки, однак заперечив, що його бази даних були скомпрометовані або конфіденційна інформація потрапила до сторонніх осіб.
