Незаконно засудженого в РФ херсонського залізничника утримують в інформаційній ізоляції в Омську

Про це виданню “Південь сьогодні” розповіла невістка Олександра – Вікторія Керекеша.

Олександр Керекеш. Фото: Південь сьогодні

У квітні 2024 року Олександра незаконно засудили на окупованій Херсонщині до 6 років і 6 місяців позбавлення волі за звинуваченням у диверсії. Після вироку його етапували до Володимирського централу в Росії, де він провів рік. Решту строку – 5 років і 6 місяців – він мав відбувати у колонії суворого режиму.

Згодом рідні отримали від Херсонського суду документ про етапування Олександра до Володимирського централу. Після цього вони відновили листування з чоловіком й почали надсилати йому посилки з ліками та речами. Однак першу відповідь від свекра родина отримала лише через чотири місяці.

Перед переведенням до колонії Олександр писав рідним, що боїться потрапити до віддаленого регіону Росії із суворим кліматом. Через три-чотири місяці рідні зʼясували, що з вересня 2025 року він перебуває в омській колонії.

У лютому 2026 року родина отримала листа від Олександра. У ньому він розповідав про сильні морози, примусове прибирання снігу та погіршення самопочуття. Після цього звʼязок із ним обірвався.

Попри це рідні продовжують переказувати Олександру гроші на особовий рахунок, який відкривають у колонії на кожного увʼязненого. Також вони надсилають посилки з необхідними ліками та теплим одягом. Однак вони не знають, чи отримує він їх. Вікторія припускає, що листи свекра можуть не пересилати, хоча переконана, що він продовжує їм писати.

“Майже 10 місяців в нас вже звʼязку немає. Різними способами ми відправляли і листи, і посилки, маючи надію на те, що хоч від якоїсь людини прийде звісточка. Але видно, там дуже жорсткі умови. Ми не знаємо, чи доходять туди наші листи. Свекор, перебуваючи у Володимирському централі, писав нам багато листів“, – зауважує Вікторія.

У листах рідні розпитували Олександра про його здоров’я та умови в колонії. За словами Вікторії, уся кореспонденція проходить цензуру, тому чоловік не може розповісти про те, що там насправді відбувається. З його відповідей близькі дізнавалися, що він потерпає від холоду, сумує за звичною їжею, мріє виспатися в нормальних умовах й побачити дітей та онуків. Попри це Олександр намагався підбадьорити родину й писав, що тримається.

Крім того, родина тричі намагалася організувати зустріч Олександра з російськими адвокатами, однак ті щоразу отримували відмову. За словами Вікторії, свекор власноруч писав заяви, у яких зазначав, що нібито не потребує юридичної допомоги, а умови утримання його влаштовують. Адвокати сфотографували ці документи й надсилали їх близьким Керекеши.

“Три абсолютно різні адвокати намагалися до нього дістатися, але кожен раз ми отримуємо листа, який дуже незграбно написаний його почерком. Нам зрозуміло, що ці заяви він пише під примусом. Кожного разу він просить більше його не турбувати“, – каже Вікторія.

Майже рік родина не має інформації про стан здоровʼя та умови утримання Олександра.

Родина неодноразово зверталася до українських державних органів, дотичних до повернення бранців Кремля, і Міжнародного комітету Червоного Хреста, однак жодних відомостей про Олександра вони так і не отримали. За словами Вікторії, представник українського омбудсмана відповів, що з нею зв’яжуться у разі появи нової інформації.

Попри незаконне засудження Олександра, РФ досі не підтверджує МКЧХ, що утримує чоловіка у місцях несвободи.

З листопада 2024 року Вікторія разом із чоловіком й сином майже щотижня бере участь в акціях на підтримку цивільних бранців в Одесі. Вікторія переконана, що такі заходи сприяють поверненню незаконно утримуваних українців.

Нагадаємо, що російські військові викрали Олександра Керекешу 13 вересня 2022 року з його квартири в окупованому на той час Херсоні. Як раніше розповідала ZMINA невістка чоловіка Вікторія, окупанти виламали вхідні двері, вивели залізничника на вулицю, побили, закували в кайданки та відвезли в невідомому напрямку. Згодом росіяни повернулися до квартири й викрали його автомобіль та особисті речі.

Спочатку чоловіка утримували в Херсонському ізоляторі тимчасового тримання. У жовтні 2022 року, коли російські війська відступали з правобережжя Херсонщини, його перевезли до Каланчака, а згодом – до Чонгара. Тривалий час родина не знала, де саме перебуває Олександр. Окупанти звинувачували його у шпигунстві та диверсії на залізниці й погрожували ув’язненням на строк до 20 років.

Керекеша – не єдиний український залізничник, якого Росія незаконно позбавила волі. За даними Медійної ініціативи за права людини, станом на листопад 2026 року в російській неволі перебувають щонайменше вісім цивільних працівників залізниці. Серед них – житель Таврійська на Херсонщині Валерій Басовеч, якого окупанти викрали у квітні 2024 року, коли шукали його сина, колишнього військовослужбовця. Згодом чоловіка звинуватили в нібито незаконному зберіганні гранат і засудили до шести років ув’язнення.

Загалом, за інформацією Офісу українського омбудсмана, станом на грудень 2025 року було відомо про понад 16 тисяч цивільних українців, яких Росія свавільно утримувала або які зникли безвісти на окупованих територіях чи в РФ. Точна кількість таких людей залишається невідомою. Росіяни нерідко звинувачують цивільних у шпигунстві, диверсіях та тероризмі, а їхні родини роками не можуть дізнатися про місцеперебування та стан здоров’я близьких.

Як раніше пояснювали виданню ZMINA правозахисники, Росія часто не підтверджує Міжнародному комітету Червоного Хреста навіть утримання українців, яким сама ухвалила вироки. Водночас держава, яка утримує цивільних, зобов’язана дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, зокрема забезпечувати належне поводження з ними та надавати інформацію про їхню долю й місцеперебування.