42 правоохоронці й рятувальники загинули через повторні обстріли, тому обмеження для журналістів є необхідними – Нацполіція

Від початку повномасштабного вторгнення Росії внаслідок повторних обстрілів під час виконання службових обов’язків загинули 42 працівники Національної поліції та Державної служби з надзвичайних ситуацій, ще 129 зазнали тяжких поранень. Через загрозу повторних ударів правоохоронці та рятувальники наголошують на необхідності обмежувати доступ до місць проведення аварійно-рятувальних робіт, зокрема для журналістів.

Про це повідомили представники Національної поліції та ДСНС під час спільного засідання парламентського Комітету з питань свободи слова і ТСК, яка розслідує злочини РФ проти журналістів та інших працівників медіа, повідомляє ZMINA.

Фото: IFJ

Перший заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції Сергій Пантелеєв навів статистику розслідувань воєнних злочинів проти журналістів.

За його словами, поліція розслідує 76 кримінальних проваджень цієї категорії. Серед них – 21 факт загибелі журналістів, 24 факти їхнього поранення, 14 фактів викрадення та 13 фактів тяжкого травмування під час обстрілів.

Пантелеєв наголосив, що під час роботи на місцях російських ударів правоохоронці насамперед мають гарантувати безпеку людей і зібрати докази воєнних злочинів.

Він навів приклад російської атаки 2 листопада на селище Комишуваха Запорізької області, коли російські війська завдали серії повторних авіаударів по будівлі місцевої гімназії. Представник поліції наголосив, що небезпека повторних атак залишається навіть після прибуття екстрених служб, тому журналістам необхідно відповідально ставитися до власної безпеки.

Представниця ДСНС Світлана пояснила, що обмежувальна стрічка навколо місця надзвичайної ситуації потрібна не лише для збереження речових доказів, а й для захисту людей, які працюють на території.

За її словами, за стрічкою проводять аварійно-рятувальні та пошукові роботи, а керівник ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідає за все, що відбувається на цій території.

Крім того, там працює великогабаритна техніка, водії якої не завжди можуть бачити людей навколо себе. Перебування сторонніх осіб у такій зоні створює додаткові ризики.

Представниця ДСНС також зазначила, що огородження допомагає запобігати мародерству в пошкоджених будинках та обмежує доступ до територій, де ще тривають роботи.

Водночас вона визнала, що в різних регіонах немає єдиного алгоритму погодження матеріалів з місць обстрілів. В одних областях це роблять військові адміністрації, в інших – Служба безпеки України. За її словами, трапляються випадки, коли журналістам забороняють публікувати навіть інформацію про цивільні об’єкти.

Учасники засідання також обговорили проблему оперативної комунікації між журналістами та правоохоронними органами.

Зокрема, представниця одного з київських медіа запропонувала створити спільний комунікаційний чат, у якому редакції могли б оперативно отримувати підтверджену інформацію про місця російських атак, куди журналістам не варто їхати через небезпеку або роботу слідчих.

Вона пояснила, що вранці журналістам часто складно отримати коментарі правоохоронців, через що редакції змушені орієнтуватися на неперевірену інформацію з телеграм-каналів.

Представниця ДСНС не підтримала ідею створення додаткового загального чату. За її словами, служба вже має багато робочих груп, а журналісти можуть безпосередньо телефонувати пресофіцерам ДСНС, які мають бути доступними цілодобово.

Вона також повідомила, що під час масштабних ліквідацій наслідків обстрілів пресофіцери мають організовувати спеціальні майданчики для роботи медіа якомога ближче до місця події.

Окремо учасники засідання порушили питання поширення інформації про наслідки російських атак у соціальних мережах. Представники медіа звернули увагу, що журналісти дотримуються правил відтермінування публікацій чутливої інформації, тоді як анонімні телеграм-канали часто одразу поширюють відео та відомості про місця влучань.

За словами представниці Інституту масової інформації, у Запорізькій області та Харкові фіксували випадки, коли журналістам перешкоджали працювати на місцях атак на цивільні об’єкти, звинувачуючи їх у тому, що через публікації російські війська нібито завдають повторних ударів.

У зв’язку з цим ІМІ передав Офісу генерального прокурора меморандум про взаємодію медіа та правоохоронних органів. Документ стосується передусім роботи журналістів на місцях ударів по цивільних об’єктах. Його планують оновити, а також відновити роботу міжвідомчої групи, яка допомагатиме документувати воєнні злочини Росії.

Під час підбиття підсумків учасники засідання наголосили на необхідності оновити чинні правила роботи журналістів під час воєнного стану з урахуванням нових загроз, зокрема подвійних і потрійних ударів.

Нагадаємо, з лютого 2022 до жовтня 2025 року аналітики змогли підтвердити 401 випадок подвійних ударів, завданих Росією по рятувальниках, які внаслідок цього загинули чи травмувалися.