Експериментальною субсидією на оренду житла для ВПО скористалися лише 26 родин за дев’ять місяців 2026 року
Експериментальна програма субсидій на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) демонструє низькі результати: за дев’ять місяців 2026 року нею скористалися лише 26 родин по всій Україні. Водночас на програму в державному бюджеті передбачили 472 мільйони гривень, але використали менш як 2 мільйони.
Про це повідомив народний депутат Павло Фролов на Щорічній житловій конференції, передає кореспондентка ZMINA.
Павло Фролов. Джерело: соціальні мережі нардепаПрограма діє з січня 2025 року й передбачає компенсацію частини витрат на оренду житла залежно від доходів родини.
“У 2026 році до вересня включно було схвалено всього 26 договорів. Ми заклали майже пів мільярда гривень на цю програму, – 472 мільйони. Але всього до двох мільйонів гривень використано. Це 26 родин по всій країні”, – розповів Фролов.
Однією з причин низького попиту на програму депутат назвав небажання власників житла офіційно реєструвати договори оренди. За його словами, орендодавці побоюються податкових зобов’язань і не довіряють державі.
“Внутрішньо переміщені особи хочуть брати участь в цій програмі, вони згодні реєструвати договори. Але коли ВПО піднімають це питання перед орендодавцями то чують, на жаль, відмову”, – зазначив народний депутат.
Також, за словами Фролова, відсутність належно оформлених договорів створює ризики для обох сторін: орендарі стикаються з підвищенням плати, неповерненням застави чи вимогою терміново звільнити помешкання. В той час як власникам може бути складно захистити свої інтереси у випадку несплати або пошкодження майна.
Нагадаємо, за оцінками голови парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк, щороку в Україні укладають близько 1,5 мільйона договорів оренди житла, однак понад 90% із них залишаються неофіційними. Така ситуація позбавляє державу податкових надходжень і ускладнює реалізацію системної житлової політики.
Водночас орендоване житло залишається одним із головних способів забезпечення житлових потреб переселенців. За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад половина ВПО (54%) живуть в орендованих квартирах або будинках.
Раніше ZMINA детально розповідала про три законопроєкти щодо детінізації ринку оренди житла – №15031, №15031-1 та №15031-2. Попри спільну мету, документи пропонують різні підходи до врегулювання ринку й мають власні переваги та ризики.
Для напрацювання ефективного механізму формалізації оренди необхідно узгодити законодавчі підходи із залученням профільного парламентського комітету, органів державної влади, представників громадянського суспільства та експертів у сфері житлової й податкової політики.
Обкладинка: ілюстративне зображення з відкритих джерел
