Російськомовна редакція Deutsche Welle називає українські Олешки “Алешками”: експерти розкритикували це

Російськомовна редакція німецького медіа Deutsche Welle використовує назву “Алешки” замість офіційної назви українського міста Олешки на Херсонщині. Експерти звернули увагу, що таке написання, яке також використовують російські пропагандистські медіа, може закріплювати російську версію українських географічних назв у міжнародному інформаційному просторі.

На це звернув увагу експерт з інформаційно-комунікаційних технологій Юрій Антощук.

Скриншот Юрія Антощука

Зокрема, у публікації від 27 жовтня про тимчасове припинення вогню на Херсонщині Deutsche Welle назвала окуповане російськими військами місто “Алешками”, а його офіційну українську назву – Олешки – подала в дужках із поясненням, що так місто називається українською.

Аналогічне написання редакція використовувала й в інших матеріалах про гуманітарну ситуацію в Олешках та підготовку евакуації цивільного населення.

Натомість українськомовна редакція Deutsche Welle використовує офіційну назву міста.

Юрій Антощук вважає, що проблема полягає не лише у відмінності однієї літери, а й у тому, яку назву міжнародне медіа представляє як основну. За його словами, коли журналісти пишуть “Алешки”, а “Олешки” зазначають лише як український відповідник, у читачів може виникати враження, що перший варіант є загальноприйнятим, а другий – лише місцевою назвою. Хоча йдеться про українське місто, яке офіційно називається Олешки.

Антощук пояснив, що багаторазове повторення певної назви поступово робить її звичною для аудиторії. Через це люди можуть сприймати її як правильну, навіть не замислюючись над походженням чи політичним контекстом.

На думку експерта, додаткову роль відіграє авторитет медіа. Коли міжнародне видання використовує російський варіант української назви, читачі можуть вважати його нейтральною журналістською нормою.

Згодом таке написання можуть переймати інші журналісти й журналістки, перекладачі й перекладачки, пошукові системи та мовні моделі. Унаслідок цього російська назва поширюється далі, навіть якщо її використання не має на меті підтримку російської політики.

Антощук наголосив, що Росії не обовʼязково переконувати міжнародні медіа відкрито підтримувати її позицію щодо України. На його думку, достатньо, щоб у міжнародному інформаційному просторі продовжували використовувати російські способи називати й описувати українські території.

Експерт вважає, що такі мовні практики можуть підтримувати російськоцентричне сприйняття України та поступово відсувати на другий план її офіційні географічні назви.

Водночас сам факт використання Deutsche Welle російського варіанта назви не доводить, що редакція свідомо поширює російські пропагандистські наративи.

Херсонський політолог і краєзнавець Дементій Білий у коментарі “Укрінформу” пояснив, що протягом своєї історії місто мало кілька назв.

Так, за часів Російської імперії в документах і на картах використовували написання “Алешки”. У 1928 році радянська влада перейменувала населений пункт на Цюрупинськ на честь більшовицького діяча Олександра Цюрупи.

19 травня 2016 року Верховна Рада України в межах декомунізації перейменувала Цюрупинськ на Олешки. Відтоді саме ця назва є офіційною.

Білий звернув увагу, що російська мова не обов’язково має змінювати написання іншомовних географічних назв відповідно до їхньої вимови. Як приклад він навів Одесу й Оттаву, які російською також пишуть із початковою літерою “О”.

На його переконання, тому немає підстав замінювати офіційну назву сучасного українського міста на “Алешки” чи “Алёшки”.

Краєзнавець також пояснив, що написання “Алёшки” використовували радянські довідкові видання, тоді як у словнику російського мовознавця Макса Фасмера зафіксовано варіант “Але́шки”.

Він зазначив, що російські окупанти по-різному поводяться з українськими географічними назвами. Зокрема, Бахмут вони продовжують називати Артемівськом, повертаючи радянську назву. Натомість у випадку Олешок використовують “Алёшки”, а не колишню радянську назву Цюрупинськ.

На думку Білого, такі відмінності свідчать про вибіркове використання російських імперських і радянських традицій.

Водночас історичні джерела підтверджують, що варіант “Алешки” існував у минулому. Тому суперечка стосується насамперед його використання замість чинної офіційної назви українського міста.

Історія Олешок значно давніша за імперський і радянський періоди. За інформацією місцевої влади, у X–XIII століттях на території сучасного міста існувало поселення Олешшя, яке було важливим торговельним осередком у нижній течії Дніпра.

Згодом ця місцевість була повʼязана з історією українського козацтва. У XVIII столітті тут діяла Олешківська Січ.

Раніше ZMINA писала, що в липні 2026 року Швеція офіційно змінила написання низки українських географічних назв у своїх державних комунікаціях. Приміром, шведські урядові установи та дипломатична служба почали використовувати Kyjiv або Kyiv замість Kiev, Odesa замість Odessa та Donbas замість Donbass.

У Міністерстві закордонних справ України тоді наголосили, що географічні назви пов’язані з історією та ідентичністю країни, тому українські міста мають називатися відповідно до українських, а не російських мовних традицій.

Водночас Росія продовжує змінювати українські назви на тимчасово окупованих територіях.

Зокрема, у січні 2023 року окупаційна адміністрація Мелітополя почала повертати вулицям радянські назви. Замість назв, які місто отримало за української влади, росіяни запроваджували найменування на честь радянських діячів.

Тим часом Україна працює над поверненням історичних кримськотатарських назв населеним пунктам і географічним об’єктам тимчасово окупованого Криму. Більшість із них радянська влада перейменувала після депортації кримських татар у 1944 році.

Нагадаємо, що Олешки перебувають під російською окупацією від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Останніми місяцями в місті суттєво погіршилася гуманітарна ситуація через нестачу продуктів, питної води, медикаментів та обмеження можливостей безпечно виїхати.

27 жовтня 2026 року Україна та Росія запровадили тимчасове припинення вогню в районі окупованих Олешок для проведення гуманітарної місії.

Домовленості передбачають розмінування доріг, доставлення продуктів і ліків та організацію безпечного виїзду цивільних.

За попередніми оцінками, у місті залишаються близько двох тисяч людей, серед яких є діти та маломобільні мешканці.

Станом на 29 жовтня сторони продовжували підготовку гуманітарної місії. Доставлення допомоги до міста планували на 30 жовтня.