Медійники та правозахисники закликали Раду не ухвалювати законопроєкт № 10242 через загрози для журналістів

Медіарух та 20 медійних і громадських організацій закликали Верховну Раду не ухвалювати законопроєкт № 10242 про посилення відповідальності за поширення інформації з державних реєстрів у нинішній редакції. На їхню думку, документ не містить достатніх гарантій захисту журналістів та їхніх джерел, тому правоохоронці можуть використовувати його для переслідування людей, які викривають корупцію та інші порушення.

Про це йдеться в спільній заяві від 27 жовтня, яку підписали, зокрема, Інститут масової інформації, Центр прав людини ZMINA, Центр протидії корупції, Рух ЧЕСНО, “Автомайдан”, Transparency International Ukraine, “Детектор медіа” та інші організації.

Фото: 18000

Підписанти наголосили, що держава повинна захищати персональні дані та електронні реєстри від незаконного доступу, продажу інформації та її використання на шкоду людям. Водночас законодавство має розрізняти такі порушення і випадки, коли журналісти законно оприлюднюють суспільно важливу інформацію, зокрема про корупцію та зловживання посадовців.

На думку авторів заяви, законопроєкт № 10242 не забезпечує такого розмежування.

Чому законопроєкт може загрожувати журналістам

Згідно з останньою оприлюдненою редакцією законопроєкту, за несанкціоноване поширення інформації з обмеженим доступом під час воєнного стану може загрожувати від двох до п’яти років ув’язнення.

Під таким поширенням документ пропонує розуміти не лише продаж даних, а і їхнє безоплатне передання людям, які не мають права їх отримувати. Також ідеться про оприлюднення інформації у відкритому доступі.

Медійні організації застерігають, що через такі формулювання під загрозою можуть опинитися журналісти, які публікують відомості з реєстрів для викриття корупції чи інших зловживань.

Водночас автори законопроєкту передбачили виняток для викривачів, які повідомляють про порушення відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”.

Однак, на думку підписантів заяви, цього не досить. Не кожна людина, яка передає журналістам докази зловживань, має визначений законом статус викривача корупції. Крім того, журналістські розслідування стосуються не лише корупційних злочинів, а й порушень прав людини, загроз довкіллю та здоров’ю населення.

Правозахисники наголосили, що небезпеку становить не лише можливе покарання, а й саме кримінальне провадження. Навіть якщо справа не завершиться обвинувальним вироком, правоохоронці можуть використати розслідування, щоб встановити журналістські джерела або чинити тиск на редакції.

Такі дії, на думку авторів заяви, здатні залякати людей, які повідомляють журналістам про порушення, виснажити ресурси редакцій та перешкодити подальшим розслідуванням.

Окремо організації звернули увагу на посилення покарання під час воєнного стану. Вони вважають, що війна сама собою не може виправдовувати суворіші санкції за поширення суспільно важливих відомостей.

Підписанти нагадали, що під час повномасштабного вторгнення особливого значення набуває громадський контроль за використанням бюджетних коштів, державними закупівлями та рішеннями посадовців, які можуть загрожувати людям.

Тому, на їхнє переконання, закон має враховувати не лише факт поширення інформації, а й можливу шкоду, мотиви людини та обставини, за яких вона оприлюднила ці дані.

Чого вимагають медійні та правозахисні організації

Автори заяви закликали народних депутатів повернути законопроєкт № 10242 на доопрацювання та передбачити в ньому чіткі гарантії для людей, які поширюють суспільно важливу інформацію.

Зокрема, вони пропонують узгодити ці гарантії зі статтею 29 Закону України “Про інформацію”, яка дозволяє поширювати інформацію з обмеженим доступом, якщо право суспільства знати її переважає можливу шкоду від оприлюднення.

Правозахисники також вимагають запровадити механізми, які не дозволятимуть використовувати кримінальні розслідування для встановлення журналістських джерел і тиску на редакції.

Крім того, вони закликають переглянути запропоновані покарання та провести відкрите обговорення законопроєкту за участю журналістів-розслідувачів, медійних і правозахисних організацій та експертів з кібербезпеки.

Підписанти заяви висловили готовність долучитися до підготовки змін, які водночас захищатимуть персональні дані та право суспільства отримувати інформацію про порушення.

Законопроєкт уже неодноразово критикували

Законопроєкт № 10242 зареєстрували у Верховній Раді в листопаді 2023 року. Він передбачає зміни до Кримінального кодексу щодо відповідальності за незаконне втручання в роботу електронних реєстрів, продаж і поширення інформації з них.

Ще в грудні 2024 року Медіарух і правозахисні організації закликали депутатів не підтримувати документ через ризики для свободи слова та захисту журналістських джерел.

4 грудня 2024 року Верховна Рада не змогла ухвалити законопроєкт у цілому та відправила його на повторне друге читання.

Після критики профільний парламентський комітет зменшив максимальний строк ув’язнення за поширення конфіденційної інформації під час воєнного стану з восьми до п’яти років. Однак медійники наголошували, що ці зміни не усунули основної проблеми – відсутності належного захисту людей, які діють у суспільних інтересах.

У грудні 2024 року юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук також пояснював, що чинне законодавство дозволяє поширювати інформацію з обмеженим доступом, якщо суспільний інтерес переважає можливу шкоду. Однак остаточно визначити правомірність такого поширення може суд.

На практиці це означає, що правоохоронці можуть розпочати кримінальне провадження ще до того, як суд встановить, чи мав журналіст право оприлюднювати відповідні відомості.

Проблему доступу до державних реєстрів порушували й інші експерти. Зокрема, експерт із медійного права Ігор Розкладай застерігав, що надмірне обмеження доступу до державних даних може сприяти корупції та шахрайству, а законопроєкт № 10242 створює ризики для журналістів, які використовують такі відомості у своїх розслідуваннях.

27 жовтня 2026 року стало відомо, що документ знову внесли до порядку денного Верховної Ради. Голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що відповідну пропозицію подав перший заступник голови фракції “Слуга народу” Андрій Мотовиловець. Водночас депутатам наразі невідомо, які саме зміни до законопроєкту пропонує профільний комітет.

Станом на 27 жовтня Верховна Рада ще не ухвалила документ. Він очікує на повторне друге читання.