У Раді знову хочуть розглянути законопроєкт, який може загрожувати журналістам і викривачам корупції

Верховна Рада цього тижня може знову розглянути законопроєкт № 10242, який посилює кримінальну відповідальність за поширення конфіденційної інформації з державних реєстрів. Журналісти та правозахисники раніше неодноразово критикували документ, оскільки його норми можуть використовувати для переслідування розслідувачів та їхніх джерел. Попри заклики медійної спільноти переглянути законопроєкт, його знову внесли до порядку денного парламенту.

Про це повідомив виданню “Детектор медіа” голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин. Про повернення законопроєкту до порядку денного також заявив Центр протидії корупції.

Фото: УНІАН

За словами Юрчишина, розглянути документ запропонував перший заступник голови фракції “Слуга народу” Андрій Мотовиловець.

Раніше Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності мав повторно розглянути законопроєкт і внести до нього зміни. Однак, як зазначив Юрчишин, наразі йому та іншим депутатам невідомо, які саме правки підготували.

Голова комітету також звернув увагу, що законопроєкт повернули до порядку денного під час розгляду державного бюджету. Він припустив, що його могли запропонувати частині депутатів в обмін на підтримку бюджетних рішень.

На думку Юрчишина, зупинити ухвалення документа може активна позиція журналістської спільноти та міжнародних партнерів. Якщо медійники публічно пояснюватимуть загрози законопроєкту для доступу до інформації, парламент може відмовитися від його розгляду.

Законопроєкт № 10242 зареєстрували у Верховній Раді ще в листопаді 2023 року. Він передбачає зміни до Кримінального кодексу, які посилюють відповідальність за незаконне втручання в роботу електронних реєстрів, продаж і поширення інформації з них.

Зокрема, йдеться про кримінальну відповідальність за оприлюднення конфіденційних даних з реєстрів або надання до них доступу іншим людям без відповідного дозволу.

У Центрі протидії корупції побоюються, що ці положення можуть використати проти журналістів, які розслідують корупцію серед посадовців. Наприклад, коли медійники отримують інформацію про незадекларовану нерухомість, автомобілі, майно родичів посадовців або незаконний виїзд за кордон.

На думку ЦПК, законопроєкт створює ризик кримінального переслідування не лише тих, хто незаконно продає інформацію з реєстрів, а й людей, які використовують такі дані для викриття зловживань.

Правозахисники також застерігають, що посилення відповідальності може поставити під загрозу конфіденційність журналістських джерел.

Початкова редакція документа передбачала до восьми років позбавлення волі за відповідні правопорушення під час воєнного стану. Таке покарання дозволило б кваліфікувати їх як тяжкі злочини та створило б правові передумови для негласних слідчих дій, зокрема прослуховування та стеження.

Однак у грудні 2024 року після критики медійників профільний комітет скоротив максимальне покарання за поширення конфіденційних даних до п’яти років ув’язнення. Тоді представники Медіаруху пояснили, що така санкція вже не створює відповідної можливості для негласних слідчих дій, але загроза переслідування журналістів залишається.

Головною проблемою правозахисники називають відсутність достатніх гарантій для журналістів і викривачів, які розголошують конфіденційну інформацію в суспільних інтересах.

У ЦПК також розкритикували спроби представити законопроєкт як частину виконання євроінтеграційних зобов’язань України. На переконання організації, запропоновані норми можуть не захищати суспільний інтерес, а ускладнювати викриття корупції.

Раніше ZMINA писала, що на початку грудня 2024 року Медіарух разом із журналістськими та правозахисними організаціями закликав Верховну Раду відмовитися від ухвалення законопроєкту №10242. Учасники звернення наголошували, що документ загрожує свободі слова, захисту журналістських джерел і викривачів корупції. Вони також застерігали, що його можуть використовувати для тиску на медійників, які розслідують зловживання владою.

Попри критику, 4 грудня 2024 року парламент спробував ухвалити документ. Однак за нього проголосували лише 213 депутатів, тому законопроєкт відправили на повторне друге читання.

Після цього Медіарух удруге звернувся до парламенту із закликом не підтримувати документ. Медійники наголошували, що навіть після зменшення покарання законопроєкт не забезпечує належного захисту людей, які поширюють суспільно важливу інформацію.

У січні 2025 року документ знову внесли до порядку денного Ради. Тоді парламентська більшість не відреагувала на пропозицію Комітету з питань свободи слова провести консультації з журналістами та медіаекспертами.

Проблему обмеження доступу до державних реєстрів також порушували правозахисні організації.

У червні 2025 року експерт із медійного права Ігор Розкладай пояснював, що законопроєкт № 10242 може створити ризики навіть для журналістів, які використовують суспільно важливу інформацію, отриману з обмежених реєстрів. За його словами, держава повинна боротися з незаконним продажем баз даних, однак не перекладати відповідальність за такі порушення на журналістів, які викривають корупцію.

Експерти також звертали увагу, що обмеження доступу до відкритих даних ускладнює громадський контроль за діяльністю посадовців, використанням державного майна та бюджетних коштів.

Наразі законопроєкт № 10242 очікує на повторне друге читання.