У Дніпрі росіяни атакували будівлю компанії “Укртелеком”

Вранці 4 жовтня російські військові атакували компанію зв’язку у середмісті Дніпра.

Про це повідомив очільник ОВА Олександр Ганжа.

За даними місцевого телеграм-каналу “Дніпро Оперативний. Війна”, ворог вдарив реактивним дроном по будівлі компанії “Укртелеком”, спалахнула масштабна пожежа. Інформація щодо постраждалих уточнюється.

Нагадаємо, що “Укртелеком” — найбільший оператор фіксованого зв’язку та один із провідних інтернет-провайдерів в Україні.

Російські військові почали системно бити по українських датацентрах наприкінці вересня.

Раніше, 23 вересня, після російських ударів проблеми з доступом до інтернету виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств у Києві та області. Наступної ночі російська атака знову пошкодила центри обробки даних інтернет-провайдерів у столиці.

24 вересня про пошкодження свого датацентру повідомила компанія “ДатаГруп”. 25-го та 26 вересня російські військові атакували датацентр “Cosmonova” в Києві.

Після цих ударів виникли перебої в роботі низки українських медіа та онлайн-сервісів. 27 вересня нестабільно працювали трансляції “Першого”, “Суспільне Спорт”, “Суспільне Культура”, СТБ, 1+1 та 5 каналу, а проблеми також виникли у користувачів MEGOGO, SWEET.TV і частини кабельних операторів.

1 жовтня датацентр “Парковий” у Києві повідомив, що після серії російських ударів його майданчик зазнав критичних пошкоджень і повністю припинив роботу. Відновити сервіси на ньому вже неможливо. Водночас компанія перенесла дані клієнтів на резервні майданчики в країнах Євросоюзу.

На тлі цих атак влада вирішила посилити захист цифрової інфраструктури. 25 вересня під час засідання Ставки Верховного головнокомандувача окремо обговорювали безперервну роботу датацентрів та інших критично важливих об’єктів зв’язку. За результатами засідання ухвалили додаткові рішення щодо їхнього захисту.

29 вересня уряд виділив 518,3 мільйона гривень із резервного фонду на посилення резервних інформаційних систем державних органів. Кошти мають спрямувати на створення територіально відокремлених резервних майданчиків, хмарної інфраструктури, закупівлю серверів, програмного забезпечення та систем резервного копіювання і відновлення.

Резервування даних має дозволити державним органам швидше відновлювати роботу реєстрів та інших сервісів після російських обстрілів або кібератак.