Bihus.Info та DEJURE заявили про ризик нового тиску на антикорупційні органи через створення парламентської ТСК

Народний депутат Сергій Власенко зареєстрував у Верховній Раді проєкт постанови № 15568 про створення нової тимчасової слідчої комісії. Антикорупційні організації вважають, що відновлення роботи комісії може стати інструментом тиску на Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, та медіа, які займаються темою топкорупції.

Про це повідомили Bihus.Info та Фундація DEJURE.

Сергій Власенко та Максим Бужанський. Використано оригінальні фото. Колаж створено за допомогою ШІ

Проєкт постанови про створення нової ТСК Власенко зареєстрував 27 серпня. Фактично йдеться про продовження роботи попередньої комісії, яку також очолював Власенко і до складу якої входив народний депутат Максим Бужанський.

Попередню ТСК створили близько року тому. На думку антикорупційних організацій, її діяльність була спрямована передусім проти НАБУ та САП.

У пояснювальній записці до нового проєкту постанови Власенко вказує, що ТСК має продовжити досліджувати корупційні ризики в діяльності правоохоронних та інших державних органів, зокрема НАБУ і САП.

Водночас Bihus.Info та DEJURE критикують висновки попередньої комісії щодо нібито системних корупційних ризиків у роботі антикорупційних органів. Серед аргументів, які ТСК наводила у своєму звіті, були фамільярний стиль комунікації представників НАБУ, участь працівників НАБУ, САП та Вищого антикорупційного суду в професійних заходах за кордоном, а також неявка керівників НАБУ і САП на засідання комісії.

Водночас Верховна Рада так і не затвердила двох звітів попередньої ТСК.

Автори заяви також вважають, що в цих документах комісія по-різному оцінювала роботу державних органів. Зокрема, ТСК позитивно характеризувала діяльність Державного бюро розслідувань, хоча, як наголошують Bihus.Info та DEJURE, цей орган залишається нереформованим і до його роботи є багато запитань.

Національну поліцію комісія, своєю чергою, відзначила за найбільш відкритий і конструктивний підхід. Водночас основні корупційні ризики у звітах ТСК пов’язували саме з роботою антикорупційних інституцій.

До складу нової ТСК пропонують включити вісьмох народних депутатів. Bihus.Info та DEJURE звертають увагу, що п’ятеро з них представляють парламентську фракцію “Слуга народу”: Максим Бужанський, Олександр Ткаченко, Галина Третьякова, Максим Дирдін та Максим Павлюк.

Автори заяви вважають, що така кількість представників владної фракції збільшує шанси на створення комісії. Вони також припускають, що ініціатива могла отримати політичну підтримку Офісу президента. Водночас доказів цього твердження в оприлюдненому повідомленні вони не наводять.

Окреме занепокоєння антикорупційників викликає запропонований мандат нової комісії. На їхню думку, деякі його положення сформульовано надто широко, тому ТСК потенційно зможе цікавитися діяльністю не лише антикорупційних, правоохоронних і судових органів.

Організації побоюються, що повноваження комісії можуть поширити також на працівників громадських організацій і медіа, які розслідують випадки ймовірної топкорупції, повідомляють про них або стежать за доброчесністю представників влади.

Bihus.Info та Фундація DEJURE закликали народних депутатів не підтримувати проєкт постанови № 15568. 

“Не можна допустити відродження чергового інструменту тиску на тих, хто розслідує топкорупцію, викриває зловживання та контролює доброчесність влади”, – підкреслили організації.

Насамкінець вони звернули увагу на цю ініціативу на тлі нещодавніх операцій НАБУ і САП “Форест Гамп”, “Феміда” та “Карфаген”, зазначивши, що результати цих розслідувань є додатковим аргументом проти створення парламентського механізму, який, за їхньою оцінкою, може використовуватися для тиску на антикорупційні інституції.

Нагадаємо, попередня ТСК під керівництвом Сергія Власенка вже опинялася в центрі критики з боку представників громадянського суспільства. У грудні 2025 року комісія заслуховувала голову Фундації DEJURE Михайла Жернакова, якого розпитували, зокрема, про фінансування організації, сплачені нею податки та доходи самого Жернакова. На засіданні також порушували питання про можливий вплив DEJURE на Громадську раду доброчесності.

Перед цим Громадська рада доброчесності заявляла про тиск із боку комісії. У ГРД стверджували, що спочатку комісію використовували для тиску на НАБУ і САП, а після невдалих спроб у липні 2025 року вона перемкнула увагу на Вищий антикорупційний суд та Вищу кваліфікаційну комісію суддів. У ГРД також вважали, що ТСК виходила за межі своїх повноважень, коли викликала представників ВККС та Громадської ради доброчесності на публічні заслуховування.

Питання незалежності антикорупційних органів уже спричиняло масові протести. У липні 2025 року українці виходили на акції на захист незалежності НАБУ та САП. У липні 2026-го протести відбулися знову на тлі посилення тиску на антикорупційну систему та побоювань щодо згортання реформ.