Кількість звернень до Омбудсмана щодо доступу до публічної інформації зросла на третину: які виклики виявили в інституції

У 2026 році кількість звернень до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, які стосувалися доступу до публічної інформації, збільшилася на 30%. Серед викликів, які виявили в інституції, – цифрова нерівність та обмеження доступу до даних.

Про це розповіла представниця з інформаційних прав секретаріату Омбудсмана Юлія Деркаченко під час круглого столу про дотримання цифрових прав в Україні, організованого ГО “Платформа прав людини”, передає ZMINA.

Фото: з відкритих джерел

Українці живуть в умовах, коли значна частина інформації перейшла в цифровий простір, тож громадяни взаємодіють з державою в цифровому середовищі, зазначила Юлія Деркаченко. Зокрема, користуються адміністративними послугами, звертаються до органів влади:

“Право на доступ до публічної інформації неможливо розглядати виключно як право отримати відповідь на інформаційний запит. Цифровізація вже змінила не саме право, а спосіб його реалізації”.

За її словами, українське законодавство встановлює достатні гарантії доступу до публічної інформації, водночас цифровізація створила нові виклики, серед яких – доступність:

“Саме формальне розміщення документа на вебсайті не означає, що інформація є дійсно доступною. Ми маємо дуже багато звернень, що громадяни України отримують відповіді на запити, але не можуть їх прочитати, не можуть відкрити документ. Або документ надсилається в такому форматі, що людина не може з ним ознайомитись”.

Якщо документ неможливо знайти чи він оприлюднений у форматі, який ускладнює його використання, то йдеться про порушення права людини на доступ до публічної інформації, звернула увагу Юлія Деркаченко.

Другий виклик щодо доступу до сервісів та публічної інформації – цифрова нерівність, звернула увагу представниця Омбудсмана. Чимало людей, зокрема ВПО, не мають фінансової спроможності придбати смартфон чи гаджет, який дає змогу користуватися цифровими інструментами.

“Ми отримуємо звернення від людей з інвалідністю, які мають проблеми із зором, що вони не можуть прочитати PDF-документи, бо програмне забезпечення не адаптоване коментувати такий формат”, – зауважила вона.

Юлія Деркаченко звернула увагу, що в умовах воєнного стану може бути обмежений доступ до публічної інформації, від якої залежить безпека держави, захист військовослужбовців та цивільного населення. Бо відкриті дані можуть бути використані ворогом:

“Ми це розуміємо, проте війна не означає автоматичного припинення права людини на доступ до публічної інформації. Навпаки, в умовах воєнного стану суспільство потребує достовірної інформації. Наприклад, ми маємо знати місце, де розташоване укриття, як ним скористатися”.

Важливо забезпечувати баланс між необхідністю обмежити доступ до відомостей і принципом відкритості. Команда Омбудсмана працює з розпорядниками публічної інформації (органами влади та посадовцями) та пояснює, як захистити інформацію та відкрити ту її частину, яку закон не забороняє оприлюднювати.

“У цифровому середовищі питання доступу до публічної інформації нерозривно пов’язано із захистом персональних даних. І державні органи виконують два обов’язки: забезпечити прозорість діяльності держави й захистити право на приватність людини”, – звернула увагу Деркаченко.

За словами представниці Омбудсмана, деякі органи влади або відкривають надміру багато персональної інформації, або вилучають певні персональні дані з документів, не оцінюючи правові підстави для доступу та суспільний інтерес.

У травні Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець представив у парламенті щорічну доповідь про дотримання та захист прав і свобод людини в Україні у 2025 році. Торік до Омбудсмана надійшло 15 217 звернень щодо інформаційних прав, серед них – 6574 звернень щодо порушень права на доступ до публічної інформації. 

Нагадаємо, українці мають право отримати інформацію, якою володіють органи влади, зокрема про бюджет, використання державного чи комунального майна, результати перевірок, зарплату керівників. Звернутись із запитом можуть фізичні та юридичні особи, об’єднання громадян.

Раніше ZMINA писала, що з 2022 року суди в Україні розглянули майже 2 тисячі справ з питань доступу до публічної інформації. Найчастіше розпорядники відмовляли в наданні даних про використання бюджетних коштів, земельні питання та кадрові рішення.