Доступ до публічної інформації: з яких питань органи влади найчастіше відмовляють надати дані

Фото з відкритих джерел

Щоб виявити випадки неправомірного обмеження доступу до публічної інформації й оцінити ефективність механізмів оскарження цих відмов, медіаюристи “Платформи прав людини” проаналізували судову практику в справах про адміністративні правопорушення, запити на доступ до публічної інформації, адміністративні справи, публікації в медіа та вивчили реєстр скарг, поданих до Уповноваженого ВР з прав людини.

За період із 2022 до кінця 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень було виявлено та проаналізовано 1882 рішення. З них – 1457 рішень у судах першої інстанції.

На думку суддів, лише в третині випадків розпорядники обмежували доступ до певної категорії інформації правомірно. А в 68% рішеннями судів першої інстанції були поновлені інформаційні права запитувачів.

Серед категорій інформації, доступ до якої розпорядники найчастіше обмежували, були:

• фінансова документація – 268 відмов;
• інформація про земельні ділянки – 192 відмови;
• кадрова документація – 105 відмов;
• комунальне майно – 97 відмов;
• судові та процесуальні рішення – 43 відмови;
• інформація щодо перетину державного кордону – дев’ять відмов;
• відео з камер спостереження – шість відмов;
• бомбосховища – чотири відмови.

Щодо відмов у доступі до даних фінансової документації в 79% суд задовольнив вимоги позивачів. Найпоширеніші питання, які ставали предметом судового розгляду:

• інформація про зарплату працівників бюджетних організацій;
• про використання бюджетних коштів;
• фінансові звіти й інша документація.

Основні підстави для відмови в наданні інформації розпорядники вказували такі: захист персональних даних і обмеження, пов’язані з воєнним станом.

Медіаюристи виявили, що найчастіше доступ до фінансової документації обмежували такі органи: Міноборони, Державне бюро розслідувань, Державна податкова служба України, а також міські та сільські ради.

Також юристи виявили дев’ять судових справ, які стосувалися перетину державного кордону. Позивачі, переважно журналісти, звертались із запитами про надання публічної інформації до ОВА (зокрема, Львівської та Закарпатської ОВА), Державної прикордонної служби України, Національної поліції та Служби безпеки України. 

В усіх дев’яти рішеннях суди визнали відмову в наданні такої інформації неправомірною. Тож судова практика підтверджує відкритий характер інформації щодо перетину державного кордону в контексті воєнного стану і захищає право суспільства на отримання такої інформації для забезпечення публічного контролю та обговорення, зазначається у звіті.

Раніше ZMINA писала, що експерти ГО “Інститут розвитку регіональної преси” дослідили прогалини в законодавстві, які стосуються медіа, і представили шляхи їхнього подолання. Зокрема, йдеться про проблеми щодо доступу до публічної інформації, публікацію спростування, вилучення інформації, сплату судового збору, захист джерел інформації журналістів, проблеми виконання судових рішень та стратегічних позовів проти публічної участі (SLAPP).

Нерідко журналістам відмовляють у наданні інформації на запит, посилаючись на правовий режим воєнного стану, що є форс-мажорними обставинами (ст. 22 закону про доступ до публічної інформації). Водночас Верховний Суд визнав, що “обставини непереборної сили” не можуть бути застосовані автоматично. Експерти пропонують внести зміни до частини 6 статті 22 цього закону і провести роз’яснення для судів щодо позиції Верховного Суду.