В Краматорську призупинять навчання у школі імені Героя України Степана Чубенка: чи збереже вона своє ім’я?

В Краматорську на Донеччині з 1 вересня 2026 року призупиняється навчання у школі №12 імені Героя України Степана Чубенка, закатованого бойовиками влітку 2014 року: його учні мають продовжити навчання в ліцеї №35 імені видатного фізика Валентина Шеймана.

Про це пише “Вільне радіо” з посиланням на рішення Краматорської МВА, яке журналістам надала мати Чубенка Сталіна, яка викладає у школі №12.

Степан Чубенко (архівне фото з відкритих джерел)

Цей документ надіслали педагогічному колективу в месенджері, розповіла вона. В ньому стверджується, що не можна “забезпечити утримання та розвиток закладу в умовах воєнного стану”. Навчання у школі доручили призупинити на період дії воєнного стану, а учнів — перевести до ліцею №35.

Джерело: “Вільне радіо”, документ переданий Сталіною Чубенко

Водночас, згідно з документом, посадовці мають скоротити витрати на заклад, а повернутися до розгляду відновлення діяльності ЗЗСО №12 зможуть після припинення або скасування воєнного стану.

Краматорська МВА у коментарі “Суспільне Донбас” заявила, що “це не реорганізація, не ліквідація, заклад існує в мережі ЗЗСО Краматорської територіальної громади та не позбавляється імені Героя України Степана Чубенка”.

“Заклад освіти тимчасово, на час дії воєнного стану, призупиняє освітню діяльність… Це вимушений захід-реагування з огляду на поточну ситуацію”, — сказав начальник управління з питань інформаційної політики МВА Ігор Єськов.

Водночас Сталіна Чубенко наголосила, що пам’ять про Степана, який вчився тут, — це не лише про його вшанування, а й про наслідування його патріотичної позиції учнями. 

“І я так зрозуміла, що вони (Ред. — місцева влада Краматорська) вже вирішили, що школу №12 імені Степана Чубенка приєднають до ліцею №35. І діти будуть отримувати свідоцтва про освіту, де буде вказано, що вони закінчили ліцей №35 імені Валентина Шеймана. Таким чином пам’ять про Степана зраджена”, — сказала вона.

За словами Чубенко, колектив школи та батьки учнів не виступають проти можливого об’єднання навчальних закладів міста в умовах війни. Їхня вимога — зберегти за школою ім’я Героя України Степана Чубенка.

Батьки учнів школи на сайті “Єдиної системи місцевих петицій” 18 серпня зареєстрували звернення із закликом зберегти ім’я Героя України у назві навчального закладу. 

“Краматорський заклад загальної середньої освіти №12 імені Степана Чубенка передбачається реорганізувати шляхом об’єднання з іншим закладом освіти — закладом імені Валентина Шеймана. Унаслідок цього існує реальна загроза втрати з офіційної назви закладу імені Степана Чубенка. Ми вважаємо неприпустимим, щоб унаслідок адміністративної реорганізації було втрачено ім’я Героя України, яке заклад носить на честь свого випускника”, — йдеться у петиції.

Також Чубенко звернулася на урядову гарячу лінію щодо цього питання, але відповіді поки що не отримала. Відповідне звернення є також від депутатів Верховної Ради України.

Степан Чубенко народився 11 листопада 1997 року в Краматорську в родині вчительки та залізничника. Навчався в місцевій школі №12, займався греко-римською боротьбою, футболом, був голкіпером місцевої юнацької команди ФК “Авангард”.

З початком Революції гідності та після побиття студентів на майдані Незалежності в Києві став учасником політичних процесів, що відбувалися в країні. Зокрема, брав активну участь у Краматорському Євромайдані, організував марш підтримки Євромайдану в лютому 2014 року в охопленому проросійськими виступами місті. Згодом також регулярно брав участь у проукраїнських мітингах.

Після захоплення Краматорська навесні 2014 року російськими військовослужбовцями, співробітниками спецслужб Росії та місцевими колаборантами хлопець із друзями самоорганізувалися та вели підпільну боротьбу: розповсюджували листівки, нагадуючи, що Краматорськ – це Україна; збирали інформацію про ворога; забезпечували українських військових, які перебували в передмісті та на аеродромі, водою, засобами гігієни тощо.

Степан особисто зняв з центральної площі міста “триколор” угруповання “ДНР”, який зараз зберігається як трофей у музеї Степана Бандери в місті Косів Івано-Франківської області.

Наприкінці червня 2014 року Чубенко поїхав до Києва, щоб доєднатися до складу одного з добровольчих батальйонів, але через свій вік зміг потрапити лише до Сотні Лева. Через місяць повернувся на Донеччину та був затриманий “контррозвідкою” “МДБ ДНР” та звинувачений у “шпигунстві на користь України”.

29 липня 2014 року без будь-якого навіть формального слідства та суду Степана розстріляли представники бандформування “Керч” у селищі Горбачево-Михайлівка, що в передмісті Донецька.

У вересні 2014 року батькам вдалося знайти тіло хлопця. Після ексгумації його останки відправили до Краматорська. Степана Чубенка поховали 8 листопада 2014 року. Харківська правозахисна група вказує, що до вбивства причетні троє осіб з формування “Керч”, зокрема його командир Вадим Погодін.

У листопаді 2017-го Торецький суд визнав винними у викраденні, тортурах і вбивстві Степана Чубенка бойовиків батальйону “Керч” Погодіна, Максима Сухомлінова і Юрія Москальова. Під час слідства свідок розповів, як Керч, Буба і Жора штовхали до траншеї побитого і зв’язаного Степана. Погодін вистрілив з “макарова” в голову хлопцеві, який стояв на колінах. Двоє інших “добили” його. Суд засудив їх до довічного ув’язнення. Наразі злочинці переховуються на території окупованого Криму та в Росії. Вони перебувають у міжнародному розшуку.

Степана Чубенка відзначено волонтерською нагородою “Народний Герой України” (посмертно), у Краматорську його ім’я має школа №12 та одна з вулиць. Хлопцю встановлено пам’ятник, а біля входу на місцевий стадіон “Авангард” – пам’ятну дошку.

У жовтні Степану указом президента надали звання Героя України (посмертно).