За літо Росія знищила близько 13 мільйонів книжок: видавці просять скликати РНБО
Українська видавнича асоціація звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням скликати засідання Ради національної безпеки і оборони щодо стану та відновлення видавничої галузі й критичної інфраструктури книговидання.
Про це йдеться у зверненні, яке оприлюднив керівник асоціації Артем Біденко.
Фото: Ігор ЗарудкоАсоціація обʼєднує 97 видавництв, друкарень і книгарень, які разом забезпечують близько 80% книжкового ринку України. Її представники заявляють, що після чотирьох років роботи в умовах російських атак галузь опинилася на межі виживання та потребує рішень на державному рівні.
За даними асоціації, річний оборот усього книжкового ринку України становить близько 7–8 мільярдів гривень. Це приблизно стільки ж, скільки становить оборот одного середнього торговельного центру. Дослідження Українського інституту книги також показують, що галузь залишається невеликою та вразливою навіть у роки, коли її доходи зростають.
Росія цілеспрямовано атакує українську книжкову інфраструктуру, оскільки вона безпосередньо пов’язана з формуванням української ідентичності.
Зокрема, 23 травня 2024 року російські військові завдали ракетного удару по друкарні “Фактор-Друк” у Харкові. Внаслідок атаки загинули семеро працівників, які в цей час друкували дитячі книжки. На підприємстві виготовляли приблизно третину всіх книжок в Україні.
Ще раніше російські атаки знищили виробничі потужності “Побутелектротехніки” – однієї з найбільших українських друкарень.
Влітку 2026 року атаки на книжкову галузь стали системними. Російські удари знищили друкарню “Конві”. Під час іншої атаки росіяни вдарили по складу в Харкові, де зберігали продукцію видавництва “Ранок” та мережі “КнигоЛенд”. Там знищили близько 8 мільйонів книжок, серед яких 620 тисяч підручників. Збитки лише від цієї атаки оцінюють приблизно в мільярд гривень.
Загалом упродовж цього літа Росія знищила близько 13 мільйонів книжок. Для порівняння, за весь 2025 рік українські видавці надрукували 33,21 мільйона примірників книжок і брошур. Отже, втрачені внаслідок російських атак книжки становлять майже третину річного накладу.
Прямі збитки видавнича галузь наразі оцінює щонайменше в 1,19 мільярда гривень. Водночас в асоціації припускають, що реальна сума значно більша.
Протягом цього року російські атаки також пошкодили столичний книжковий ринок “Почайна”, книгарню “Альпака”, книгарню мережі “Книгарня Є” на Подолі та логістичну інфраструктуру видавництва “Ранок” у Києві. Від ударів також постраждали видавництва “Наш Формат”, “Лабораторія”, BookChef та інші учасники книжкового ринку.
За оцінками галузі, вже цього року загальний наклад книжок може скоротитися на 15%, а продажі в примірниках – на чверть.
В асоціації також наводять дані Українського інституту книги, за якими станом на серпень 2026 року загальна площа всіх стаціонарних книгарень в Україні лише трохи перевищує площу шести футбольних полів.
Представники галузі наголошують, що Росія систематично знищує цю невелику інфраструктуру, тоді як видавці, друкарні та книгарні не встигають її відновлювати.
В асоціації застерігають, що в разі зникнення українських видавців їхнє місце згодом можуть зайняти іноземні компанії, для яких на першому місці буде комерційний складник. Для української галузі, наголошують автори звернення, важливе не лише видання книжок українською мовою, а й підтримка українських авторів, видання книжок, які відповідають українським цінностям, та збереження національної ідентичності.
Однією з головних проблем асоціація називає відсутність дієвого механізму, який дозволяв би компенсувати вже завдані збитки та відновлювати знищені наклади.
Наприкінці 2025 року уряд затвердив програму часткової компенсації воєнних ризиків. Вона діє з 1 січня 2026 року. Однак, як пояснюють видавці, програма дозволяє компенсувати майно, яке Росія знищила лише після того, як підприємство долучилося до програми, і лише на територіях підвищеного ризику. Крім того, механізм охоплює нерухомість, але не поширюється на товари в обороті та готову продукцію. Для видавництв, друкарень і книгарень це передусім книжкові наклади, які є одним з їхніх головних активів.
Асоціація також назвала ще кілька механізмів, яких, на її думку, бракує книжковому ринку.
Один з них – доступне пільгове кредитування для відновлення виробничих потужностей та друку нових накладів. Представники галузі пояснюють, що друкарня, яка за одну ніч втратила виробництво повного циклу, може не мати застави, необхідної для отримання звичайного кредиту на відбудову.
“Воєнне страхування накладів – поширення страхування від воєнних ризиків на товари в обороті й готову продукцію. Для видавця і друкаря наклад є основним активом; поки його неможливо застрахувати, кожен склад лишається незахищеним, а кожен удар – безповоротним”, – кажуть видавці.
Другий необхідний механізм – страхування книжкових накладів від воєнних ризиків. Видавці пропонують поширити страхування на товари в обороті та готову продукцію. Вони пояснюють, що поки наклади неможливо застрахувати, книжкові склади залишаються незахищеними, а втрати внаслідок російських атак фактично стають безповоротними.
Ще однією проблемою асоціація називає відсутність прямої державної закупівлі книжок для бібліотек. Її призупинили у 2022 році після скорочення бюджетних видатків і досі не відновили.
На 2026 рік на видання книжок передбачили лише 26 мільйонів гривень. За ці кошти Український інститут книги має профінансувати видання до 75 книжок.
Водночас щороку бібліотечні фонди оновлюють лише близько 21% громад.
В асоціації вважають, що відновлення державних закупівель одночасно дозволило б зменшувати собівартість книжок завдяки більшим накладам, оновлювати бібліотечні фонди та підтримувати попит на продукцію українських видавців.
Крім того, на думку представників галузі, такі закупівлі допомогли б розв’язувати проблему російськомовних книжок у бібліотеках, частка яких, за даними асоціації, перевищує 40%.
Ще один інструмент, який досі не запрацював, – компенсація оренди для книгарень. Таку субсидію передбачає закон про підтримку книжкового ринку, який діє з 2022 року. Запуск програми анонсували на 1 липня 2026 року, однак видавці зазначають, що вона досі не працює.
Серед інших необхідних кроків асоціація називає ухвалення проєкту “Культурний простір” щодо підтримки креативних індустрій, реальне звільнення галузі від ПДВ відповідно до закону та запровадження інших механізмів, які допоможуть учасникам ринку самостійно відновлюватися.
В асоціації вважають, що запропоновані зміни не потребують мільярдних витрат і не мають юридичних перешкод для реалізації. За словами представників галузі, більшість необхідних документів вони вже підготували та передали уряду.
Причиною затримки видавці називають те, що такі рішення передбачають виділення бюджетних коштів або скасування певних вимог під час війни, а посадовці не хочуть брати на себе відповідальність за відповідні кроки.
Тож Українська видавнича асоціація просить Зеленського скликати засідання РНБО щодо стану та відновлення видавничої галузі й критичної інфраструктури книговидання.
Нагадаємо, що раніше Український інститут книги закликав міжнародних видавців підтримати українську книжкову галузь, яка зазнала значних втрат через російські атаки в липні та на початку серпня 2026 року. Зокрема, УІК просить припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями, а також допомогти українським видавцям фінансово.
За оцінкою інституту, після пожежі на складах корпорації RNK-Ranok 1 серпня загальні втрати української книжкової галузі сягнули близько 30% річного випуску книжок.
