У Білорусі понад 20 журналістів перебувають за ґратами, ще близько сотні оголошено в міжнародний розшук

Ситуація з правами журналістів у Білорусі залишається критичною. Наразі в країні за ґратами перебувають понад 20 представників медіа, а близько сотні білоруських журналістів оголосили в міжнародний розшук.

Про це під час конференції “Нова Білорусь” у Варшаві розповів голова Білоруської асоціації журналістів Андрій Бастунець, передає Білоруська асоціація журналістів.

Фото: bykhov.by

Так, влада дедалі частіше тисне не лише на самих журналістів, а й на їхніх родичів. Йдеться про медійників, які виїхали з Білорусі. За останні тижні зафіксували щонайменше 15 випадків, коли силовики приходили до родин журналістів з обшуками або вимагали здати генетичний матеріал.

Майже всі незалежні медіа та сама Білоруська асоціація журналістів у країні мають статус “екстремістських формувань”. Це, за словами Бастунця, створює правовий вакуум.

Водночас він вважає, що масштаби репресій свідчать про стійкість білоруського медіасектору та його вплив на суспільство. На його думку, тиск має сенс лише тоді, коли влада бачить опір, а отже сам факт переслідування медіа показує, що вони продовжують працювати.

Попри фізичну віддаленість редакцій і обмеження свободи преси, незалежним медіа вдається зберігати зв’язок з аудиторією.

Медіаексперт Павлюк Биковський презентував результати опитування Пресклубу, які показують, що незалежні медіа продовжують залишатися частиною інформаційного простору білорусів. 31,9% опитаних людей віком від 18 до 65 років заявили, що контактують з незалежними ресурсами.

Значну роль у цьому відіграють соціальні мережі, зокрема короткі відео в ютуб шортс і тіктоку. Завдяки алгоритмам користувачі можуть отримувати новини від незалежних медіа, навіть якщо не підписані на їхні акаунти, які білоруська влада вважає “екстремістськими”.

За даними Биковського, 13 великих редакцій керують більш ніж 133 акаунтами на шести різних платформах. Для безпеки аудиторії вони використовують також небрендовані та резервні канали. 

Опитування також показало, що аудиторія незалежних медіа краще орієнтується в низці важливих подій. Зокрема, йдеться про збиття безпілотників у Білорусі та польоти повітряних куль з Білорусі до Литви. 

Відрізняються й погляди аудиторій незалежних і державних медіа на війну. Серед лояльної аудиторії незалежних ресурсів 92% виступають проти війни. Водночас серед лояльної аудиторії державних медіа 67% підтримують її. 

Лише 4% лояльних читачів і глядачів державних медіа вважають, що Білорусь рухається в неправильному напрямку.

Биковський наголосив, що велике охоплення необов’язково означає вплив на аудиторію. За його словами, державне телебачення може мати високі показники переглядів, але це не свідчить про довіру до нього чи використання його інформації для ухвалення важливих рішень.

Засновник проєкту NEXTA Степан Пуціл закликав білоруські редакції виходити за межі звичних платформ і працювати з новими соціальними мережами. Він пояснив це тим, що аудиторія масово переходить у соцмережі.

Пуціл також вважає, що білоруські медіапроєкти можуть конкурувати з великими російськими ресурсами. Як приклад він навів NEXTA Live, який за кількістю переглядів випереджає такі канали, як “Дождь” і “Ходорковський Live”.

Учасники дискусії закликали демократичні сили активніше підтримувати білоруські медіа. За їхніми словами, незалежний білоруський сектор стикається з конкуренцією за ресурси та увагу через значно краще профінансовані ліберальні російські медіа.

За наведеними під час дискусії даними, російські медіа мають близько 40 мільйонів доларів фінансування, тоді як увесь білоруський медіасектор – близько 15–16 мільйонів.

Биковський також зазначив, що споживання російського контенту впливає на порядок денний білорусів. Через це люди можуть знати більше про виступ Юлії Навальної, ніж про діяльність білоруських лідерів або проблеми всередині власної країни.

На думку учасників дискусії, підтримка незалежних білоруських медіа є інвестицією в інформаційну безпеку всього регіону. Вони вважають, що це також необхідно для збереження ідентичності та свободи білорусів.