Український інститут книги закликав міжнародних видавців відмовитися від співпраці з російським книжковим ринком через атаки РФ
Український інститут книги закликав міжнародних видавців підтримати українську книжкову галузь, яка зазнала значних втрат через російські атаки в липні та на початку серпня 2026 року. Зокрема, УІК просить припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями, а також допомогти українським видавцям фінансово.
За оцінкою інституту, після пожежі на складах корпорації RNK-Ranok 1 серпня загальні втрати української книжкової галузі сягнули близько 30% річного випуску книжок.
Про це пише “Читомо”.
Фото: Друкарня “Конві”У липні російські атаки пошкодили видавництва та друкарські потужності в Києві. Тоді українська книжкова галузь втратила близько 850 тисяч книжок – це приблизно 5% річного виробництва. Через знищення потужностей друкарні “Конві” також виникли затримки з друком нових накладів.
Окремо російські війська атакували склади корпорації RNK-Ranok у Харкові. Там знищили близько 8 мільйонів примірників книжок. Серед них було близько 600 тисяч підручників, які готували до відправлення в українські школи. Загальні збитки від атаки оцінюють майже в 1 мільярд гривень.
Група “Конві” повідомила про знищення близько 600 тисяч книжок. Серед них – 250 тисяч шкільних підручників і 350 тисяч книжок різних українських видавництв, зокрема “Ранку”, “Грамоти”, “Літера ЛТД”, “Лінгвіста”, “Книголава”, “Лабораторії”, ArtBooks, АССА, “Каламара”, “Астона”, BookChef, MISON, “Вищої школи”, “Медицини”, “Апріорі”, “Урбіно” та інших.
“Книголав” втратив майже 250 тисяч книжок. Видавництво MISON повідомило, що під час атаки повністю вигорів офіс редакції, а разом із ним знищили близько 200 книжкових найменувань. Про пошкодження свого офісу також повідомило видавництво Ark.UA.
Ще одну значну втрату зазнав BookChef. Через російську атаку 2 липня видавництво втратило близько 800 тисяч книжок.
В УІК наголосили, що знищення великої кількості підручників може вплинути на підготовку до нового навчального року. Держава планує відновлювати пошкоджену інфраструктуру, однак для компенсації вартості знищених книжок та іншої продукції видавцям значною мірою потрібна підтримка книжкової спільноти та пожертви.
Інститут закликав міжнародних партнерів фінансово підтримати видавництва, які постраждали через російські атаки, а міжнародну видавничу спільноту – припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями.
Крім того, УІК просить міжнародних партнерів поширювати інформацію про російські злочини проти української культури та співпрацювати з українськими видавцями.
Як зазначає “Читомо”, російська атака на склад у Харкові сталася 1 серпня. Там зберігали книжки “Ранку”, “Книголенду” та інших українських видавництв, які входять до групи компаній видавничої корпорації RNK-Ranok. Серед них – Readberry, “Жорж”, “Фабула”, “Ще одну сторінку”, Varvar Publishing, “Основа”, “Своє”, Korali Books, “Кенгуру” та 4mamas. Унаслідок удару знищили близько 8 мільйонів примірників книжок.
На початку липня російська атака також пошкодила в Києві друкарню “Мегаполіграф”, де друкують книжки видавництва “Ранок”.
Від початку повномасштабного вторгнення “Ранок” зазнав збитків на понад 60 мільйонів гривень. У 2022 році росіяни вдарили по логістичному центру видавництва, а у 2024 російська атака знищила серію підручників. 14 травня цього року російська атака пошкодила склад, а 24 – офіс видавництва у Києві.
Нагадаємо, що видавництва та друкарні, які постраждали від російських обстрілів у липні 2026 року, отримають державну підтримку. Йдеться про гранти на відновлення обладнання та компенсації за пошкоджене майно.
