Правозахисні організації закликають парламент не легалізовувати порнобізнес під виглядом захисту дітей

Жіночі та правозахисні організації звернулися до голови та депутатів Верховної Ради з вимогою відхилити у другому читанні законопроєкт №15294. Формально цей документ має посилювати відповідальність за дитячу порнографію, однак під цією назвою парламент 14 липня 2026 року ухвалив у першому читанні декриміналізацію дорослого порнобізнесу.

Загалом документ підписали 156 представників та представниць від 110 громадських організацій, серед яких Рух VETERANKA, Жіночий консорціум України, БО “Позитивні жінки” та низка міжнародних об’єднань і 547 громадян.

Про це повідомив центр “Розвиток демократії”.

Фото: Верховна Рада України

Головні претензії до законопроєкту

Правозахисники та правозахисниці зазначили, що повністю підтримують жорсткіше покарання за злочини проти дітей, але переконані, що депутати використали підміну понять і приховали у документі повне зняття заборони з комерційного порноринку.

Так, зміни до статті 301 Кримінального кодексу України виводять з-під кримінальної відповідальності комерційне виробництво, збут і розповсюдження порнографії. Це, за словами підписантів та підписанток, відкриває шлях для порноринку без жодного спеціального закону, органу контролю, перевірки віку учасників, захисту постраждалих чи перевірки джерела контенту.

Суперечливість вимогам Європейського Союзу

Урядова довідка до документа стверджує, що він не порушує право ЄС. Активісти та активістки називають цей висновок неправдивим та необґрунтованим.

Законодавство Євросоюзу суворо регулює протидію торгівлі людьми, захист дітей та відповідальність цифрових платформ (Директиви 2011/36/ЄС, 2024/1712, 2024/1385, Регламент 2022/2065 та Хартія основоположних прав ЄС).

Законопроєкт пропонує оцінювати законність матеріалів за наявністю “згоди” особи. Проте в ЄС формальна згода не має юридичної сили, якщо людину змусили, обдурили, використали її скрутний стан, борги чи залежність.

Також не передбачає покарання для онлайн-платформ і сайтобудівників, не містить правил для видалення дипфейків чи інтимних фото, поширених без дозволу, і не зобов’язує вилучати незаконні відео.

Ризики під час війни

Підписанти переконані, що скасування заборони без обовʼязку перевіряти походження контенту грає на руку ворогу. Російські окупанти знімають відео знущань з українських військовополонених і цивільних. Легалізація порноринку без строгих перевірок дасть змогу ворожим ресурсам вільно поширювати та монетизувати ці матеріали, які потраплять у мережу як “звабливий контент”.

Крім того, в умовах війни, бідності та вимушеного переміщення порнобізнес шукатиме нові ресурси серед вразливих верств населення. Це підсилить вербування жінок через маніпуляції та бідність, тоді як усі прибутки забиратимуть сайти та посередники. Замість заохочення жінок повертатися в Україну, така політика знижує відчуття безпеки та довіру до держави.

Розробники законопроєкту зазначили, що реалізація документа не потребує витрат і покращить захист дітей, однак взагалі не дослідили його вплив на торгівлю людьми, криміногенну ситуацію та роботу поліції. Навіть Головне науково-експертне управління Верховної Ради зауважило, що зняття відповідальності вимагає спочатку сформувати державну політику і побудувати захисні механізми.

До того ж декриміналізація без чіткого регулювання створює простір для легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та прикриття для організованої злочинності.

Чого вимагають натомість

Правозахисники та правозахисниці закликають відхилити законопроєкт №15294 у другому читанні, а також розділити ці питання: винести посилення відповідальності за сексуальне насильство над дітьми в окремий законопроєкт, який відповідатиме стандартам ЄС.

Також вони просять захистити приватність без легалізації бізнесу: декриміналізувати особисте делікатне листування та зберігання власних фото повнолітніми особами, але окремими вузькими нормами, не чіпаючи комерційний ринок.

Ще одна вимога стосується проведення експертизи, тобто перед будь-якими новими ініціативами пропонують зробити повну правову, гендерну, безпекову та антикорупційну оцінку.

Насамкінець підписанти наголошують на важливості закріплення відповідальності платформ. На їхню думку, слід ввести покарання для онлайн-сервісів, студій і платіжних систем, які заробляють на експлуатації, та передбачити швидке видалення контенту, знятого без згоди.

Нагадаємо, що в Україні не поодинокі випадки, коли людей притягають до відповідальності за надсилання інтимних матеріалів, подекуди навіть між знайомими людьми.

До прикладу, на Тернопільщині жінці дали умовне за голі фото та відео, надіслані куму за безоплатну поміч по городу, а на Миколаївщині судили військового, який напідпитку вдома розсилав свої оголені фото чоловікам та жінкам. 

Декриміналізувати виробництво порно для повнолітніх торік просили владу понад 24 тисячі людей, які підписали відповідну петицію на сайті президента.

Авторка заклику – Світлана Дворнікова, яка працює виробницею таких матеріалів. Жінка казала, що завдяки своїй роботі за п’ять років віддала податками державі понад 40 мільйонів гривень, втім, у підсумку стала фігуранткою кримінальної справи. Ба більше, авторка звернення розповіла, що правоохоронці пропонували їй за хабар залагодити проблему. 

Правозахисники критикують зволікання з цим питанням. ZMINA розповідала, як поліція робить людей злочинцями за інтимні фото та чому фахівці кажуть, що за такі дії краще карати адміністративно без позбавлення волі. Героїня матеріалу в підсумку відсудила 400 тисяч гривень моральної шкоди за переслідування. 

На експертизи, щоб довести в суді винуватість фігурантів таких справ, держава витрачає мільйони гривень. Торік на Закарпатті жінка з хронічними хворобами ледь не опинилась у в’язниці за спробу підробити на порно. За рішенням суду вона була вимушена заплатити понад 11 тисяч гривень за дослідження її роликів.