Єврокомісія розкритикувала заяви адміністрації Трампа про МКС

У Європейській комісії розкритикували заяву адміністрації президента США Дональда Трампа про те, що Міжнародний кримінальний суд нібито загрожує американському суверенітету.

Про це 14 липня заявив речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні, пише The Guardian.

Фото: Peter Dejong / Pool AP / AP

За його словами, Європейська комісія твердо підтримує Міжнародний кримінальний суд, тому будь-які напади чи погрози на адресу суду, його суддів, працівників або людей, які співпрацюють з ним, є неприйнятними.

Ель-Ануні також підкреслив, що МКС відіграє важливу роль у притягненні до відповідальності осіб, які вчиняють найтяжчі міжнародні злочини.

Водночас він спростував твердження американської адміністрації про загрозу суверенітету держав. Речник пояснив, що Міжнародний кримінальний суд не переслідує держави й не зазіхає на їхній суверенітет. Натомість він здійснює юрисдикцію щодо окремих людей, яких підозрюють у скоєнні найтяжчих злочинів, що становлять занепокоєння для міжнародної спільноти.

Напередодні державний секретар США Марко Рубіо оголосив про початок масштабної кампанії, спрямованої на обмеження повноважень Міжнародного кримінального суду щодо переслідування громадян США. За словами Рубіо, МКС нібито намагається стати глобальним судом, який без належного контролю претендує на право переслідувати й затримувати громадян США, що, на думку адміністрації, підриває американський суверенітет.

Він наголосив, що протягом 250 років американці самостійно обирали владу, ухвалювали закони та судили своїх громадян відповідно до національного законодавства. На його переконання, саме це є основою державності США, тоді як міжнародні інституції не мають права втручатися в ці процеси.

Рубіо також заявив, що впливові люди за межами США нібито прагнуть перебрати на себе контроль над законами, політикою та життям американців незалежно від їхньої згоди. За його словами, МКС перетворився на міжнародний трибунал, у якому працюють посадовці, яких ніхто не обирав, але які, на думку Вашингтона, претендують на майже необмежені повноваження. Він переконаний, що нині суд становить загрозу для американської політичної та правової системи.

Також держсекретар сказав, що громадяни США ніколи не погоджувалися на такі повноваження міжнародного суду і не погодяться в майбутньому. Він заявив, що адміністрація не дозволить МКС та його союзникам, як він висловився, “зазіхати” на суверенітет країни.

Рубіо повідомив, що США вже розпочали дипломатичну кампанію під гаслом “Суверенні держави замість глобалізму”. За його словами, Вашингтон очікує, що країни, які користуються американськими гарантіями безпеки, не залишатимуться осторонь, коли міжнародні інституції, на думку США, чинять тиск на американську державу.

Нині держсекретар США, його заступник, американські посли та інші високопосадовці вже телефонують представникам різних країн у межах цієї дипломатичної кампанії, покликаної ізолювати МКС.

Керівник напряму “Правопорядок” Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін зазначив, що нові заяви державного секретаря США Марко Рубіо про необхідність “демонтувати” Міжнародний кримінальний суд не стали несподіванкою. За його словами, Республіканська партія США вже багато років послідовно виступає проти будь-яких міжнародних судів, які можуть поширювати юрисдикцію на американських громадян.

Експерт пояснив, що США виходять з переконання, ніби американська правова система є найкращою, тому жоден міжнародний суд не має права судити американців, зокрема військових. Саме цим, на його думку, можна пояснити небажання Вашингтона приєднуватися до багатьох міжнародних договорів і визнавати юрисдикцію МКС.

Сучасна система міжнародного кримінального правосуддя формувалася протягом ХІХ–ХХ століть. До неї належать Женевські та Гаазькі конвенції, Пакт Келлога – Бріана, який фактично заклав основу поняття злочину агресії, а також Нюрнберзький і Токійський трибунали, які після Другої світової війни започаткували принцип індивідуальної відповідальності за міжнародні злочини. Попередні міжнародні трибунали, як пригадав Крапивін, часто критикували як “правосуддя переможців”. Зокрема, Нюрнберзький трибунал не розглядав воєнні злочини, скоєні Радянським Союзом. Крім того, радянська сторона намагалася включити до процесу звинувачення проти УПА, однак західні союзники цього не допустили.

США, за словами експерта, загалом підтримували розвиток міжнародного кримінального права, але не погоджувалися поширювати його на себе. Саме тому країна не ратифікувала Римський статут і не стала учасницею МКС. Через це президент Росії Володимир Путін може безперешкодно відвідувати США, попри ордер на арешт, виданий судом.

Також Крапивін звернув увагу на різне бачення злочину агресії. Початкова редакція Римського статуту не містила цього злочину – документ охоплював лише воєнні злочини, геноцид і злочини проти людяності. Положення про злочин агресії включили до статуту лише 2010 року, після ухвалення Кампальських поправок. Цьому передував спротив низки держав, насамперед США, які не підтримували широке трактування агресії. Вашингтон, як зауважив правозахисник, практикував військові операції за межами своєї території – зокрема, в Іраку та Сирії, а також операцію з ліквідації Усами бен Ладена на території Пакистану.

У цей період активно розвивалася концепція Responsibility to Protect (“Обов’язок захищати”), яка допускає обмежене застосування військової сили без окремого рішення Ради Безпеки ООН для запобігання масовим порушенням прав людини або захисту цивільного населення. Водночас він наголошує, що такою концепцією можна зловживати. Як приклад експерт наводить Росію, яка безмежно розширює межі застосування сили.

“Республіканці вкрай послідовні. І в дискусіях про міжнародне кримінальне право є дуже різні позиції, причому місцями їхня поляризація залежить від того, які політичні сили при владі, а які ні. У США все складніше, бо принцип America First поширюється на всі сфери суспільно життя, досить послухати ключові виступи до America’s 250 в американському сегменті ютубу”, – підсумував Крапивін.

Нагадаємо, Міжнародний кримінальний суд опинився під загрозою зникнення через санкції президента США.

Влада США не вперше тисне на Міжнародний кримінальний суд, юрисдикцію якого не визнає. Так, 2019 року також адміністрація Трампа вводила санкції щодо МКС за розслідування ситуації в Афганістані. У світі тоді негативно відреагували на такий крок. 

Нові санкції США запровадили через ордер на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та ізраїльського міністра оборони Йоава Галанта. Подібні запити судді надіслали також щодо трьох посадовців ХАМАСу. Їх усіх підозрюють у вбивствах, захопленнях заручників, сексуалізованому насильстві, тортурах, жорстокому поводженні з полоненими та інших нелюдських діях.